Справа № 357/11958/22
Провадження № 2/357/450/23
іменем України
08 лютого 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
за участі секретаря - Сокур О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
09 серпня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київської області, актовий запис № 1052.
Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти зареєстровані та проживають разом із позивачем, що підтверджується витягом з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади від 22.12.2022 року.
Сімейне життя з відповідачем не склалося. У їхніх стосунках зникли почуття взаємної любові, поваги, взаєморозуміння і підтримки. Дружина йому зраджує, тому сторони спільного господарства не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Шлюб між ними існує формально.
Такі відносини між ними є нездоровими та суперечать його інтересам.
За таких обставин їхнє подальше спільне життя, як подружжя, і збереження шлюбу стало неможливим.
Беручи до уваги, що із позивачем зареєстрований та перебуває на утриманні малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому справа підсудна Білоцерківському міськрайонному суді.
Просив суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , який зареєстрований 09 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1052 (а.с. 1).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 року (а.с. 11-12) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред'явлено позов до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у відповідності до вимог ч. 2 ст. 28 ЦПК України, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 29.10.2020 року у справі № 263/14171/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Ухвалою судді від 18 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 19-20).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву, отримана судом 08.02.2023 року за вх. № 5540, в якій просив справу за його позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та судові витрати залишити за ним (а.с. 25).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала відзив на позовну заяву, отриманого судом 06.02.2023 року за вх. № 4881, в якому послалась на наступне: так, дійсно 09 серпня 2014 року вона уклала шлюб з ОСОБА_1 , який вони зареєстрували у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1052.
Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом із нею та перебувають на повному її утриманні.
До моменту припинення спільного проживання, вона з чоловіком та дітьми мешкали у квартирі АДРЕСА_1 . Останнім часом стосунки між ними почали поступово погіршуватись, внаслідок недостатніх коштів у родині (фінансові труднощі), оскільки вона не працює, тому що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Фінансові труднощі спонукали відповідача підшукувати різноманітні підробітки, щоб мати можливість прогодувати дітей, але її чоловік почав обвинувачувати з зрадах, постійно вчиняв сварки, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, так як позивач зібрав власні речі і покинув сім'ю, внаслідок чого сторони спільно не проживають, починаючи з 07 січня 2023 року.
З огляду на викладене, просить врахувати дані аргументи при вирішенні справи по суті та розірвати шлюб з ОСОБА_1 (а.с. 23-24).
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, 09 серпня 2014 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про що 09 числа серпня місяця 2014 року складено відповідний актовий запис № 1052, де прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_1 та дружини - ОСОБА_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 09 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київської області (а.с. 2).
З матеріалів справи убачається, що подружжя від даного шлюбу мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в матеріалах справи свідчить наявна копія свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 (а.с. 3) та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в матеріалах справи свідчить наявна копія свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 (а.с. 4).
Встановлено, що спільне життя у подружжя не склалося, сім'я фактично розпалася, шлюб існує формально. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного. Збереження сім'ї неможливе та суперечить інтересам позивача. Спільне господарство не ведеться. Подружжя проживає окремо один від одного.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 1 СК України, завданням Сімейного кодексу України є зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 1 цього Кодексу, завданням Сімейного кодексу України є побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Частиною 2 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З наявного в матеріалах справи відзиву відповідача ОСОБА_2 вбачається, що остання не заперечує проти розірвання шлюбу з відповідачем та на примирення не погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки, спільне життя у подружжя не склалось, шлюб існує формально, подружжя не пов'язано спільним побутом, проживають окремо один від одного, наполягали на розірванні шлюбу та відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що родина фактично розпалась та її поновлення неможливе, у зв'язку з чим, шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Звертаючись до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, позивач просив суд залишити судові витрати за ним.
Тому, суд вважає за можливим віднести понесені судові витрати у сумі 992,40 гривень, які документально підтверджуються наявною в матеріалах справи квитанцією (а.с. 10) за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 56, 105, 110-112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 19, 82, 133, 141, 206, 211, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 09 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1052 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт, серії НОМЕР_5 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , паспорт, серії НОМЕР_7 ).
Повне судове рішення складено 08 лютого 2023 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О. І. Орєхов