Справа №638/8431/21
Провадження № 2/638/729/23
06 лютого 2023 року м.Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Почерніної А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість матеріального збитку у розмірі 54318,07 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судові витрати.
В обґрунтуванні своїх вимог зазначає, що 31 травня 2018 року між автомобілем Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобілем Skoda Spaceback д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 відбулася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої належний ОСОБА_1 автомобіль Skoda зазнав пошкоджень. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 липня 2018 року винесеною за вказаною подією ОСОБА_2 визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №123/06-18 від 12 червня 2018 року вартість матеріального збитку внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 склала 54318,07 грн. Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП застрахована не була. Крім того, внаслідок пошкодження автомобіля і тимчасового приведення у стан, що зробив неможливою його експлуатацію, спосіб життя ОСОБА_1 суттєво змінився і значно погіршився. Позивач був змушений витрачати багато часу на те, щоб привести ушкоджене майно у належний стан, зазнав труднощів пов'язаних з необхідністю пошуку додаткових способів а також фінансових можливостей дістатися до роботи та вирішення сімейних питань, що суттєво змінило як його графік так і сімейне життя, що викликало додаткове психологічне навантаження на позивача. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власником автомобіля SKODA Spaceback номерний знак НОМЕР_2 .
З копії постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 липня 2018 року вбачається, що 31 травня 2018 року близько 15 години 03 хвилин ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом FORD Transit номерний знак НОМЕР_1 у м. Харкові на перехресті пр-т. Незалежності та Клочківського узвозу при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав перевагу в русі автомобілю SKODA Spaceback номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до копії висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №123/06-18 від 12 червня 2018 року вартість матеріального збитку автомобіля SKODA Spaceback номерний знак НОМЕР_2 становить 54318,07 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована не була.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1)шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2)за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4від 01.03.2013року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в п. 4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на вказане, виходячи із встановлених обставин справи та підстав пред'явлених та підтриманих позивачем вимог, беручи до уваги, що неправомірні дії відповідача призвели до завдання позивачу матеріальних збитків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми матеріальних збитків в розмірі 54318,07 грн. підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди завданої внаслідок ДТП суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.
Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.
На обґрунтування заподіяної моральної шкоди позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він був вимушений витрачати багато часу на те, щоб привести ушкоджене майна у належний стан, зазнав труднощів, пов'язаних із необхідністю пошуку додаткових способів, а також фінансових можливостей дістатися до роботи в вирішення сімейних питань пунктів призначення.
У відповідності до ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведеного і виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи обставини завдання шкоди позивачеві, неможливість використовувати пошкоджений автомобіль для звичайного способу життя, тривалість зусиль для відновлення своїх порушених прав, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню і з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті ДТП.
Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 54 318 (п'ятдесят чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 07 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. та судовий збір у розмірі 795 (сімсот дев'яносто п'ять) грн. 04 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Повний текст судового рішення складено 10 лютого 2023 року.
Суддя Л.М. Рибальченко