Справа № 212/1632/21
2/214/2120/23
Іменем України
12 січня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі- Шевченко Ю.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -
Позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.01.2019 року у розмірі 78 786,11 грн. станом на 12.01.2021 року .
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав наступне. В жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» (далі - позивач, банк) запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank\ Universal Bank, далі - умови, опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Інформація розміщена на сайті https://www.monobank.ua/terms. Відображає часовий період, містить вказівку на документи на пдставі яких були затверджені правила.
Згідно із п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» умов мобільний додаток - сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі - Мобільний додаток).
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Номер поточного рахунку, операції за яким здійснюється з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки, зазначається у анкеті- заяві. Згідно із п.п. 2.2. п.2 Розділу І умов, відповідно до статті 628 ЦК України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит (п.4 «Надання на «обслуговування кредиту» розділу ІІ «Умови випуску та користування платіжними картками, розділ ІV «Кредити», паспорт споживчого кредиту «картка «Monobank», таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача за карткою «Monobank», тарифи за користування споживчим кредитним лімітом за карткою «Monobank», паспорт споживчого кредиту сервісу «розстрочка», таблиця обчислення загальної вартості кредит для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит за сервісом «розстрочка», тарифи сервісу «розстрочка»; договору вкладу (депозиту) (розділ V «загальні умови депозиту «Monobank». До відносин між сторонами (в тому числі з питань внесення змін до договору) застосовується у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у договорі. П. 5.2. Розділу І Умов визначено, що в рамках дистанційного обслуговування банк надає клієнту інформацію про банківське обслуговування, шляхом її направлення на адресу клієнта, зазначену в анкеті-заяві, або в мобільний додаток клієнта. Відповідно до п.п. 5.3 та 5.8.1 Розділу І умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій. Згідно п. 7.1. Розділу І умов сторони погодили наступний порядок внесення змін до договору: в частині розділів (положень) умов і правил обслуговування фізичних осіб в AT "Універсал Банк” при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містять елементи договору про споживче кредитування та/або договору банківського вкладу (депозиту), зміни вносяться за згодою сторін. При цьому під згодою сторін у даному пункті розуміється направлення банком клієнту за допомогою мобільного додатку повідомлення (пропозиції) про зміни розділів (положень) договору, які містять елементи договору про споживче кредитування, та акцепту клієнтом зазначених змін. Акцепт змін клієнтом може бути здійснено в один з таких способів: підписання відповідного документа (заяви/згоди) в м мобільному додатку; направлення текстового та /або голосового повідомлення за допомогою каналів зв'язку (месенджерів). продовження користування послугами банку (в тому числі використання кредитного ліміту). У разі якщо клієнт не погоджується із запропонованими змінами він має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо погасивши усю заборгованість за договором, без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Зміни до договору та/або тарифів банку будуть застосовуватися та є погодженими (акцептованими) клієнтом, якщо протягом 2 календарних днів з моменту їх опублікування на сайті банку, клієнт не повідомить банк про розірвання договору. Надання послуг і умови взаємодії між банком та клієнтом, які діяли до дати акцепту клієнтом зміненого договору та/або тарифів, вважаються зміненими і продовжують діяти в частині, що не суперечить змісту зміненого договору та/або тарифів. П.п. 2.1., 2.4., 2.5. пункту 2 розділу II Умов визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку (далі - картка, або платіжна картка). Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank» (далі - договір). Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.
Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 4 Розділу II Умов, а саме: 4.1.Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов, зазначених в цьому договорі. 4.2.Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком, виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. 4.3. Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку. Відповідно до п. 9 Розділу II Умов сума кредиту (кредитного ліміту) може встановлюватись в розмірі до ста тисяч гривень. 4.4.Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання. 4.5.Форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги. 4.6.Клієнт повинен здійснювати операції в межах кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг банку відповідно до тарифів. 4.7.Банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної картки до її активації за допомогою мобільного додатку та / або контактного центру банку. 4.8.Банк надає клієнту кредит для оплати всіх видаткових операцій, здійснених клієнтом з використанням платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати клієнтом комісій і плат, передбачених договором. 4.9.На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується банком у мобільному додатку. 4.10.Сума щомісячного мінімального платежу визначається банком відповідно до тарифів й не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем. 4.11.Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами. Згідно з тарифами: пільговий період за карткою- до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка-0,00001% річних; базова відсоткова ставка з 22.01.2019 р. по 31.08.2020 р. - 3,2% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості). З 01.09.2020 р. - 3,1 % на місяць; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості з 22.01.2019 р. по 31.08.2020 р. - 6,4% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості). З 01.09.2020 р. - 6,2 % на місяць. Також п.п.4.15-4.19 п. 4 Розділу II умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання клієнтом за договором. 4.15. За порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного місяця, в якому клієнт своєчасно не вніс щомісячний мінімальний платіж за звітний місяць після закінчення дії пільгового періоду за карткою. При цьому сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього договору та/або зміною процентної ставки за договором, що здійснюється банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до договору не потребується. 4.16. У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. 4.17. У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов'язань банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені. 4.18.При цьому у разі якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов'язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення калієнтом зобов'язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена у повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу). 4.19.У випадку якщо істотне порушення клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 4.18., кредит стає у формі “на вимогу”, а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту Вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Відповідно п.4.23. п. 4 Розділу II Умов кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього договору. 22.01.2019 року ОСОБА_1 (попереднє прізвище - ОСОБА_2 ) (далі - відповідачка, клієнт) звернулася до Банку з метою отримання банківських послу у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 22.01.2019 року та отримала картку № НОМЕР_1 для подальшого користування рахунком. Як підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами наданими банком. П. 2 анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - договір), укладання якого позичальник підтверджує. Підписавши анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Окрім того, в анкеті позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п.11). Отже, 22.01.2019 року між AT «Універсал Банк» (надалі - позивач) та відповідачкою укладено договір, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000,00 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами. AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідачка на підставі п. 4.11. Розділу II умов зобов'язалась щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від до статті 1048 цього Кодексу. Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність. У відповідачки прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.4.16 п.4 Розділу II умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 31.12.2020 року направив відповідачці повідомлення про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідачка на контакт не виходила суму заборгованості не погасила, в зв'язку з чим та відповідно до п.4.18, 4.19 кредит став у формі «на вимогу». Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором станом на 12.01.2021 року становить 78 786,11 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 78 786,11 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 0,00 грн. На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів AT “УНІВЕРСАЛ БАНК”.
У судове засідання представник позивача не з'явився, разом з позовною заявою до суду надав клопотання, згідно якого просить розглядати справу за його відсутністю, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавала, відзиву на подавала, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: анкета - заява (а.с.9), умови кредитування за чорною карткою «Monobank» (а.с. 10-12), розрахунок (а.с. 13-16),банківська ліцензія (а.с. 21), виписка (а.с. 22), статут (а.а. 23-24), виписка за особовим рахунком (а.с. 25-47), умови кредитування за чорною карткою «Monobank» (48-50, 51-53), витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи (а.с. 54-78).
Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.
Суд вважає належним доказом: анкету - заяву (а.с.9), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджує заявлені вимоги, а саме укладення кредитного договору, умови надання кредиту та порядок його погашення.
Суд вважає належним доказом: розрахунок (а.с.13-16), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме суму заборгованості за кредитним договором.
Суд вважає належними доказами: банківську ліцензію (а.с.21), виписку (а.с.22), статут (а.с.23-24), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме підстави здійснення позивачем діяльності щодо надання банківських послуг.
Суд вважає належним доказом: виписку за особовим рахунком (а.с. 25-47), так як цей документ містять інформацію щодо предмета доказування у даній справі.
Суд вважає неналежними доказами: умови кредитування за чорною карткою «Monobank» (а.с. 10-12, 48-50), умови і правила обслуговування фізичних осіб (а.с.54-78), так як з цих документів не вбачається, що саме з цими документами ознайомилася відповідачка і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву від 22.01.2019 року.
Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази, які визнані належними, допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.
Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази, які визнані допустимими та належними, є достовірними.
Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.
22 січня 2019 року ОСОБА_3 дистанційно звернулася до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (Monobank). Відповідно до умов анкети-заяви банк відкрив позичальникові поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на цей поточний рахунок у розмірі 100 000 грн. 00 коп. (а.с.9).
В анкеті-заяві позичальника зазначено, що ОСОБА_3 проставлянням власноручного свого підпису під цією анкетою-заявою підтвердила, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, з якими вона ознайомилася, погодилася та отримала у мобільному додатку, складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтвердила та зобов'язалася виконувати його умови.
Також, у п.6 анкети-заяви від 22 січня 2019 року ОСОБА_3 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (за цифрово-словесним шифром, зазначеним у заяві), що буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором та є рівнозначним аналогом її власноручного підпису (а.с.9).
До позовної заяви банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», затверджених Потоколом №1 від 09.01.2019 р. (а.с.54-78).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що в рахунок погашення заборгованості відповідачка ОСОБА_1 вносила кошти (а.с.13-16).
Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачкою кредитних зобов'язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку, зокрема, заборгованості за тілом кредиту в розмірі 78 786 грн. 11 коп.
Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
За змістом ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), згідно зі ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, враховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
У позові АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» посилається на те, що 22 січня 2019 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що відповідачка погодилася з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані їй для ознайомлення.
Проте, наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг ОСОБА_1 не підписані, а тому, згідно роз'яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін.
Підписана відповідачкою Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг (а.с.9), містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання нею певної банківської послуги.
Позивач зазначав, що факт ознайомлення відповідачкою з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі Анкети-заяви відповідачка висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
Разом з тим, п.6.3 розділу 6 Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» визначено, що підписані клієнтом та/або банком документи, що пов'язані з укладеними правочинами, зберігаються банком в електронному вигляді та надсилаються в Мобільному додатку клієнта, а також їх копії можуть бути надані банком на паперовому носії на запит клієнта, під час одержання однією із сторін електронного документа формується підтвердження із зазначенням дати та часу такого одержання.
У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів, їх підписання відповідачкою відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачка була ознайомлена саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами та Тарифами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані Правила та умови кредитування не є складовою кредитного договору від 22 січня 2019 року, укладеного шляхом підписання Анкети-заяви.
Предметом позову АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» є стягнення заборгованості за тілом кредиту, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, а також виходячи з вимог ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 22 січня 2019 року на підставі договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 100 000 грн. 00 коп. згідно з визначеним банком лімітом шляхом зарахування на поточний рахунок. З наданого розрахунку слідує, що в рахунок погашення заборгованості позичальник вносила кошти.
Звертаючись до суду з позовом, банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості станом на 12 січня 2021 року (а.с.13-16). При цьому, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо розміру процентів за користування кредитом, про що зазначалось вище, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» здійснювалось нарахування та списання відсотків не відповідно до положень ч.1 ст. 1048 ЦК України (на рівні облікової ставки НБУ), а у збільшеному розмірі 38,4% (поточна ставка) та 76,8% (прострочена ставка), а з 01 вересня 2020 року - за зміненою ставкою 37,2% річних та простроченою 74,4%, за рахунок коштів, внесених відповідачкою в рахунок погашення заборгованості. Так, за період з 31 грудня 2019 року по 12 січня 2021 року банком були нараховані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в загальному розмірі 14783 грн. 05 коп., зокрема: 31 грудня 2019 року - 164,05 грн., 29 лютого 2020 року - 2683 грн. 26 коп., 31 березня 2020 року - 777,64 грн., 30 квітня 2020 року - 808,98 грн., 31 травня 2020 року - 986,87 грн., 30 червня 2020 року - 1048,84 грн., 31 липня 2020 року - 1254,13 грн., 31 серпня 2020 року - 1426,22 грн., 30 вересня 2020 року - 1498,09 грн., 31 жовтня 2020 року - 1725,52 грн., 30 листопада 2020 року - 1855,06 грн., які відповідачкою повністю сплачено, що відображено у відповідній графі розрахунку заборгованості. Зазначаючи про наявність заборгованості за тілом кредиту, позивач самовільно включив в неї нараховані відсотки, які фактично погашені позичальником, внаслідок чого банком збільшено заборгованість за тілом кредиту на 14783 грн. 05 коп.
Встановивши, що анкета-заява від 22 січня 2019 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідачку обов'язку по сплаті заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Тому заборгованість за тілом кредиту становить 78 786,11 - 14 783,05 = 64 003 грн. 06 коп.
Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 64 003 грн. 06 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.
Даних, що свідчать про повну сплату заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за цим кредитним договором у добровільному порядку відповідачкою за час розгляду справи суду не надано. Крім того, відсутні у матеріалах справи беззаперечні, належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст.617 ЦК України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1844 грн. 15 коп. (а.с.1) пропорційно частині задоволених вимог (81,24%).
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.01.2019 року у розмірі 64 003 грн. 06 коп. станом на 12.01.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, витрати по сплаті судового збору в сумі 1844 грн. 15 коп.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов