Справа № 185/1741/23
Провадження № 2/185/1327/23
13 лютого 2023 року м.Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врона А.О., ознайомившись із позовною заявою керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ТОВ «Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького», треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання незаконним та скасування рішення Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку, -
В провадження Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вищевказана позовна заява.
Дослідивши матеріали заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 56, 185 ЦПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави або своїх інтересів.
Частинами першою, другої статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Тому, наявність інтересів держави або органу місцевого самоврядування повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.
Виходячи з аналізу положень статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», подаючи позов до суду в порядку, передбаченому частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідний прокурор повинен мотивувати та довести допустимими та достатніми доказами наявність:
- суб'єктної складової: відсутність жодного суб'єкта владних повноважень, який має законодавчо визначену компетенцію подати відповідний позов, або відмову чи бездіяльність цього суб'єкта щодо звернення з таким позовом (цьому повинно передувати офіційне звернення прокурора до такого суб'єкта з проханням подати позов); суд вирішує питання щодо доцільності залучення такого суб'єкта, зокрема, як третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору);
- об'єктивної складової: наявність порушення законних інтересів держави або загрози порушення інтересів держави; загроза порушення інтересів держави (часткова відсутність предмету позову на момент звернення до суду при встановленні судом факту того, що дії або бездіяльність відповідача у справі дають підстави стверджувати про реальну загрозу вчинення порушення у майбутньому) та дозволяє прокурору звертатися з таким превентивним позовом, зокрема, для запобігання у майбутньому вчинення відповідними суб'єктами порушень вимог законодавства.
Що зазначено в правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові суду від 01 червня 2022 року у справі № 260/1815/21 (провадження № К/9901/48346/21).
При цьому "Нездійснення захисту відповідним суб'єктом" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Так, захищати інтереси держави або органу місцевого самоврядування повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави або органу місцевого самоврядування не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах або орган місцевого самоврядування, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу другого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів 18 червня 2021 року СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021042120000050, за ч.2 ст.364 КК України, а саме за фактами зловживання службовим становищем службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, всупереч інтересам служби, під виглядом земель сільськогосподарського призначення незаконно безоплатно передали у власність громадян більше 29 земельних ділянок, площею більше 45 га, а також розпаювали для передачі у приватну власність земельні ділянки, які відносяться до земель природно-заповідного фонду (ландшафтний заказник місцевого значення "Тернівський"), що спричинило тяжкі наслідки.
Як вбачається з додатків до поданої позовної заяви, Павлоградська окружна прокуратура зверталась з листами від 18.05.2022 року та 13.06.2022 року до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства стосовно законності передачі у приватну власність вказаних земельних ділянок та проведеної претензійно-позовної роботи стосовно усунення зазначених порушень.
Листами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 25.05.2022 року та 15.06.2022 року, відповідним органом повідомлено, що в умовах воєнного стану проведення перевірки фактів порушення законодавства неможливе, тому і претензійно-позовна робота не проводилась.
Павлоградська окружна прокуратура зверталась з листом від 20.05.2022 року до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації щодо надання інформації про вжиті заходи контролю відносно дотримання вимог законодавства стосовно законності передачі у приватну власність вказаних земельних ділянок, розташованих в межах ландшафтного заказника «Тернівський», та проведеної претензійно-позовної роботи стосовно усунення зазначених порушень.
Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації своїм листом від 30.05.2022 року повідомило, що інформацію стосовно перевірок дотримання режиму території об'єктів природно-заповідного фонду в межах Павлоградського району буде враховано під час планування заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік.
Згідно листа від 15.07.2022 року Павлоградська окружна прокуратура зверталась до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо надання інформації про вжиті заходи контролю відносно дотримання вимог законодавства стосовно законності передачі у приватну власність вказаних земельних ділянок, розташованих в межах ландшафтного заказника «Тернівський», та проведеної претензійно-позовної роботи стосовно усунення зазначених порушень.
Листом від 21.07.2022 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило прокуратуру, що заказники не належать до сфери управління Міндовкілля, зазначено, що Дніпропетровська обласна державна адміністрація є органом виконавчої влади на місцевому рівні, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері заповідної справи.
12.01.2023 року Павлоградською окружною прокуратурою було повідомлено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про звернення до суду з позовом про захист інтересів держави в їх особі у вищезазначених спірних правовідносинах.
Проте, прокурором на підтвердження відправлення та отримання адресатом зазначеного повідомлення, не надано суду відповідних доказів, що не може свідчити про належне повідомлення зазначених прокуратурою позивачів про подачу позову до суду.
Таким чином, всупереч висновків, викладених в правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові суду від 01 червня 2022 року у справі № 260/1815/21, Павлоградською окружною прокуратурою не було доведено належними та допустимими доказами відмову чи бездіяльність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щодо звернення з таким позовом (цьому повинно передувати офіційне звернення прокурора до такого суб'єкта з проханням подати позов).
Відповідно до п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ТОВ «Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького», треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання незаконним та скасування рішення Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку - повернути заявнику.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: А. О. Врона