Справа № 357/6093/20
1-кп/357/80/23
07.02.2023 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 8 міста Біла Церква, Київської області кримінальне провадження № 12020110030001343, внесеному 01.04.2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Трушки, Білоцерківського району, Київської області, із середньо-спеціальною освітою, розлученої, працюючої продавцем ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», маючої на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України в редакції Закону України від 18.02.2016 № 1019-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» (далі Закон № 1019-VIII),
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_5 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_6 ,
обвинувачена: ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Судом визнано доведеним, що починаючи з 02.10.2017, ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок неправомірних дій у сфері господарської діяльності, обрав способом здійснення своїх злочинних намірів незаконне отримання прибутку, як результат протиправного зайняття гральним бізнесом, який виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людини і суспільству, заборонений в Україні Законом від 15.05.2009 №1334-VІ «Про заборону грального бізнесу в Україні» зі змінами та доповненнями.
Задля досягнення мети незаконного збагачення, ОСОБА_7 був обізнаний про способи та методи організації грального бізнесу, а саме: використання серверів із програмами азартного характеру, розміщених за межами території України та можливостей отримання доступу до них, комп'ютерних програм та їх обслуговування, використання підставних осіб, як суб'єктів підприємницької діяльності, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_7 з метою приховування незаконного зайняття гральним бізнесом від правоохоронних органів, розробив схему конспірації грального закладу під пункт розповсюдження державних електронних миттєвих лотерей оператора державних лотерей ПIІ «УНЛ» в закладі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та відкрив на території АДРЕСА_3 , гральний заклад під назвою «Спорт лото 24», з проведення та надання гравцям за допомогою технічних пристроїв - комп'ютерної техніки та мережі «Інтернет» можливості доступу до азартних ігор в електронному (віртуальному) казино, які є комп'ютерними симуляторами ігрових автоматів, обов'язковою умовою участі в яких є сплата гравцем готівкових коштів для можливості здійснення ставок, що дає змогу учаснику, як отримати грошовий виграш, так і не отримати його залежно від випадковості.
В подальшому ОСОБА_7 для збільшення незаконних прибутків від здійснення забороненої господарської діяльності, шляхом розширення мережі гральних залів, протягом травня 2018 року підшукав та отримав в оренду нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , таким чином створив на території м. Біла Церква, Київської області мережу гральних закладів з проведення та надання гравцям за допомогою технічних пристроїв - комп'ютерної техніки та мережі «Інтернет» можливості доступу до азартних ігор в електронному (віртуальному) казино, які є комп'ютерними симуляторами ігрових автоматів, обов'язковою умовою участі в яких є сплата гравцем готівкових коштів для можливості здійснення ставок, що дає змогу учаснику, як отримати грошовий виграш, так і не отримати його залежно від випадковості.
Крім того, ОСОБА_7 для конспірації гральних закладів від правоохоронних органів під пункти розповсюдження державних електронних миттєвих лотерей оператора державних лотерей ПIІ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було замовлено рекламні вивіски - банери та наклейки аналогічні тим, які розмішуються в пунктах розповсюдження державних лотерей оператора державних лотерей ПIІ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » під назвами «Спорт лото 24», « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 », які були розміщені над входом до даних гральних закладів.
Також для реалізації свого злочинного умислу, направленого на зайняття гральним бізнесом та надання можливості доступу до азартних ігор у електронному (віртуальному) казино за допомогою технічних пристроїв - комп'ютерної техніки та мережі «Інтернет», а також з метою подальшого отримання незаконних прибутків від здійснення забороненої господарської діяльності, ОСОБА_7 , до приміщення гральних закладів за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , в невстановлений час було завезене комп'ютерне обладнання, яке було придбане ним в невстановлений час через мережу Інтернет, а саме: монітори, клавіатури, комп'ютерні маніпулятори та комп'ютерні системні блоки, яке було об'єднане в локальну мережу між собою та підключено до мережі Інтернет, а також меблі, камери відеоспостереження, які було пристосовано для повноцінного функціонування гральних закладів, за допомогою якого гравці могли грати в азартні ігри через мережу Інтернет.
При цьому, вищевказану комп'ютерну техніку не з'єднували з програмним забезпеченням оператора державних лотерей ПIІ «УНЛ».
Функціонування персональних комп'ютерів, направлене на проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино, забезпечувалось як шляхом під'єднання до комп'ютерів USB флеш-накопичувачів із програмним забезпеченням «iConnect», або без таких шляхом їх підключення локальною мережею до комп'ютера адміністратора грального залу, в пам'яті також було встановлено аналогічне програмне забезпечення, яке дозволяло здійснювати безпосередній перехід гравцям - клієнтам гральних закладів, до Інтернет ресурсів віртуального казино « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та здійснення безпосередньої гри на комп'ютерних стимуляторах ігрових автоматів.
Для зайняття гральним бізнесом з метою отримання прибутку, за вказаними адресами на персональних комп'ютерах, а також на USB флеш-накопичувачах, які приєднувались до комп'ютерів, було встановлено програмне забезпечення «iConnect», яке призначено для доступу до азартних ігор, а з метою створення умов для сплати гравцями грошей, що є обов'язковою умовою участі в азартних іграх та видачі грошових коштів у виді виграшів, використовувались Інтернет сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_7 », « ІНФОРМАЦІЯ_8 », як система електронних платежів, які є частиною віртуальної платформи « ІНФОРМАЦІЯ_6 » - ігрової системи для онлайн казино, що дозволяє регулюватися всі моменти ігрового процесу і виступає базисом для ігрових додатків, та комп'ютер адміністратора - касира для створення рахунків гравців, видачі виграшів та обліку одержаного прибутку.
Для повноцінного функціонування гральних закладів та створення умов для проведення та надання можливості доступу до азартних ігор на комп'ютерних симуляторах ігрових автоматів, ОСОБА_7 в невстановлений час за грошову винагороду шляхом проведення співбесід, найняв працівників, які здійснювали функції операторів-касирів гральних закладів, в обов'язки яких входило: отримання від клієнтів гральних закладів грошових коштів у вигляді ставок, які в подальшому за допомогою програмного забезпечення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та « ІНФОРМАЦІЯ_10 » віртуально вносились на рахунок клієнта, який відкривався у віртуальному особистому кабінеті конкретного грального закладу, надання безпосереднього доступу до азартних ігор шляхом видачі створеного в цій системі унікального коду, який надавав гравцям можливість доступу до азартних ігор - стимуляторів ігрових автоматів на віртуальній платформі « ІНФОРМАЦІЯ_6 », видача виграшів клієнтам гральних закладів у вигляді грошових коштів, отриманих ними в процесі гри на комп'ютерних симуляторах ігрових автоматів, в результаті випадковості.
В даному випадку, гравець, маючи намір на участь в азартній грі, де можливість виграшу повністю залежить від випадковості перебуваючи у підпільних гральних закладах, організованих ОСОБА_7 передавав оператору-касиру грошові кошти (ставку), для подальшого використання в якості ставок та можливості проведення азартної гри.
Функціонування персональних комп'ютерів, направлене на проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино, забезпечувалось шляхом створення оператором-касиром рахунку гравця, введення кількості балів еквівалентних сумі коштів сплачених Гравцем, які відображалися на обраному комп'ютері підключеному до мережі Інтернет у вікні комп'ютерної програми « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».
При цьому, з метою надання можливості доступу до азартних ігор операторами-касирами гральних закладів гравцям видавався унікальний цифровий код, який надавав можливість входу в режимі онлайн до комп'ютерної програми, яка контролюється віддаленим сервером та обладнана спеціалізованим набором ігор, які є комп'ютерними симуляторами ігрових автоматів, які дозволяють проводити гру.
Таким чином, гравцям надавався доступ до азартних ігор шляхом внесення ставок, через мережу Інтернет, в режимі он-лайн, за допомогою встановленої комп'ютерної програми «iConnect», вхід у яку здійснювався за допомогою унікального рахунку гравця, створеного оператором-касиром, яка контролюється віддаленим сервером та обладнана спеціалізованим набором ігор азартного характеру на сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 , у якому створене та функціонує електронне (віртуальне) казино. За результатами азартної гри, у випадку виграшу грошових коштів, гравець отримував готівкові кошти від адміністратора.
Так, 29.11.2018 в період з 11.22 год. по 11.27 год. ОСОБА_3 , працюючи в гральному закладі за адресою: АДРЕСА_3 , за дорученням та з відома ОСОБА_7 , маючи корисливий мотив, спрямований на отримання прибутку від незаконної діяльності, пов'язаної із зайняттям забороненим видом господарської діяльності (наданням доступу до азартних ігор), доводячи свої злочинні наміри до кінця, виконуючи функції касира грального закладу для проведення азартних ігор, під час проведення контролю за вчиненням злочину, допустила до участі в азартній грі на одному із встановлених комп'ютерів, розміщених в гральному закладі за адресою: АДРЕСА_3 , особу, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у якої прийняла грошові кошти у сумі 200 грн. (ставку), видані працівниками поліції для контролю за вчиненням злочину, та особисто створила новий віртуальний рахунок гравця за допомогою спеціальної комп'ютерної програми в особистому кабінеті на веб-ресурсі віртуального казино, до якої мала доступ, та отримала унікальний цифровий код, після чого особисто ввела код із створеного нею рахунку та обрала гру, назву якої вказала дана особа, роз'яснила суть цієї гри та алгоритм дій гравця, після чого надала можливість цій особі здійснити азартну гру на комп'ютерному симуляторі грального автомату, з імовірністю отримати виграш. Після вибору азартної гри, особа, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, здійснював керування внесеними адміністратором коштами, а саме власним віртуальним балансом у вигляді збільшення та зменшення ставок під відповідні процеси віртуальної гри, що відображались на моніторі та керувались ним.
Конвертовані електронні кредити, що відповідали отриманим грошовим коштам адміністратором закладу, в розмірі 200 гривень, під час проведення азартної гри особи, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, збільшилися до 2300 одиниць кредиту, що дало змогу отримати виграш в сумі 230 гривень, які ОСОБА_3 особисто видала особі, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, які в подальшому передані ним працівникам поліції.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 05.12.2018 в період часу з 12.36 год. по 12.43 год., ОСОБА_3 працюючи в гральному закладі за адресою: АДРЕСА_3 , за дорученням та з відома ОСОБА_7 , маючи корисливий мотив, спрямований на отримання прибутку від незаконної діяльності, пов'язаної із зайняттям забороненим видом господарської діяльності (наданням доступу до азартних ігор), доводячи свої злочинні наміри до кінця, виконуючи функції касира грального закладу для проведення азартних ігор, під час проведення контролю за вчиненням злочину, допустила до участі в азартній грі на одному із встановлених комп'ютерів, розміщених в гральному закладі за адресою: АДРЕСА_3 , особу, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у якої прийняла грошові кошти у сумі 200 грн. (ставку), видані працівниками поліції для контролю за вчиненням злочину, та особисто створила новий віртуальний рахунок гравця за допомогою спеціальної комп'ютерної програми в особистому кабінеті на веб-ресурсі віртуального казино, до якої мала доступ, та отримала унікальний цифровий код, після чого особисто ввела код із створеного нею рахунку та обрала гру, назву якої вказала дана особа, роз'яснила суть цієї гри та алгоритм дій гравця, після чого надала можливість цій особі здійснити азартну гру на комп'ютерному симуляторі грального автомату, з імовірністю отримати виграш. Після вибору азартної гри, особа, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, здійснював керування внесеними адміністратором коштами, а саме власним віртуальним балансом у вигляді збільшення та зменшення ставок під відповідні процеси віртуальної гри, що відображались на моніторі та керувались ним.
Конвертовані електронні кредити, що відповідали отриманим грошовим коштам адміністратором закладу, в розмірі 200 гривень, під час проведення азартної гри особи, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, збільшилися до 2500 одиниць кредиту, що дало змогу отримати виграш в сумі 250 гривень, з яких ОСОБА_3 особисто видала особі, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії в сумі 150 грн., а також розписку на суму 100 грн., які в подальшому передані ним працівникам поліції.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 05.12.2018 в період з 18.59 год. по 19.25 год., ОСОБА_3 працюючи в вищезазначеному гральному закладі за дорученням та з відома ОСОБА_7 , маючи корисливий мотив, спрямований на отримання прибутку від незаконної діяльності, пов'язаної із зайняттям забороненим видом господарської діяльності (наданням доступу до азартних ігор), доводячи свої злочинні наміри до кінця, виконуючи функції касира грального закладу для проведення азартних ігор, під час проведення контролю за вчиненням злочину, допустила до участі в азартній грі на одному із встановлених комп'ютерів, розміщених в гральному закладі за адресою: АДРЕСА_3 , особу, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у якої прийняла попередньо видану нею в цей же день 05.12.2018 розписку на суму 100 грн. (ставку), та особисто створила новий віртуальний рахунок гравця за допомогою спеціальної комп'ютерної програми в особистому кабінеті на веб-ресурсі віртуального казино, до якої мала доступ, та отримала унікальний цифровий код, після чого особисто ввела код із створеного нею рахунку та обрала гру, назву якої вказала дана особа, роз'яснила суть цієї гри та алгоритм дій гравця, після чого надала можливість цій особі здійснити азартну гру на комп'ютерному симуляторі грального автомату, з імовірністю отримати виграш. Після вибору азартної гри, особа, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, здійснював керування внесеними адміністратором коштами, а саме власним віртуальним балансом у вигляді збільшення та зменшення ставок під відповідні процеси віртуальної гри, що відображались на моніторі та керувались ним.
Конвертовані електронні кредити, що відповідали отриманим грошовим коштам адміністратором закладу, в розмірі 100 гривень, під час проведення азартної гри особи, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, були програні.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 11.12.2018 в період з 11.25 год. по 12.43 год., ОСОБА_3 працюючи в вищезазначеному гральному закладі за дорученням та з відома ОСОБА_7 , маючи корисливий мотив, спрямований на отримання прибутку від незаконної діяльності, пов'язаної із зайняттям забороненим видом господарської діяльності (наданням доступу до азартних ігор), доводячи свої злочинні наміри до кінця, виконуючи функції касира грального закладу для проведення азартних ігор, під час проведення контролю за вчиненням злочину, допустила до участі в азартній грі на одному із встановлених комп'ютерів, розміщених в гральному закладі за адресою: АДРЕСА_3 , особу, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у якої прийняла грошові кошти у сумі 200 грн. (ставку), видані працівниками поліції для контролю за вчиненням злочину, та особисто створила новий віртуальний рахунок гравця за допомогою спеціальної комп'ютерної програми в особистому кабінеті на веб-ресурсі віртуального казино, до якої мала доступ, та отримала унікальний цифровий код, після чого особисто ввела код із створеного нею рахунку та обрала гру, назву якої вказала дана особа, роз'яснила суть цієї гри та алгоритм дій гравця, після чого надала можливість цій особі здійснити азартну гру на комп'ютерному симуляторі грального автомату, з імовірністю отримати виграш. Після вибору азартної гри, особа, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, здійснював керування внесеними адміністратором коштами, а саме власним віртуальним балансом у вигляді збільшення та зменшення ставок під відповідні процеси віртуальної гри, що відображались на моніторі та керувались ним.
Конвертовані електронні кредити, що відповідали отриманим грошовим коштам адміністратором закладу, в розмірі 200 гривень, під час проведення азартної гри особи, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, зменшились до 500 одиниць кредиту, що дало змогу отримати виграш в сумі 50 гривень, які ОСОБА_3 особисто видала особі, яка залучалася для. проведення негласної слідчої (розшукової) дії, які в подальшому передані ним працівникам поліції.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями надавала можливість доступу до азартних ігор на комп'ютерних симуляторах ігрових автоматів, тобто здійснювала діяльність, пов'язану із зайняттям гральним бізнесом та наданням можливості доступу до азартних ігор.
Дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікувати за ч. 1 ст. 203-2 КК України в редакції Закону України від 18.02.2016 № 1019-VIII, а саме за ознаками зайняття гральним бізнесом.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням показань обвинуваченої ОСОБА_3 , яка будучи допитаною в судовому засіданні свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала та показала, що ІНФОРМАЦІЯ_11 помер її колишній чоловік ОСОБА_8 , з яким у обвинуваченої на вихованні були двоє неповнолітніх дітей.
Після чого у 2018 році ОСОБА_3 через свій психоемоційний стан у зв'язку зі смертю колишнього чоловіка, втратила роботу та з 06.05.2018 перебувала на біржі праці у пошуках роботи з одночасним отриманням щомісячної матеріальної допомоги по безробіттю. Враховуючи, що ОСОБА_3 так і не отримала пропозицій по роботі, почала самотужки шукати для себе роботу.
Під час особистого пошуку роботи, 29.11.2018 ОСОБА_3 з відома та дозволу ОСОБА_7 вийшла касиром - адміністратором до грального закладу за адресою: АДРЕСА_3 , де відбувалась діяльність пов'язана із зайняттям забороненим видом господарської діяльності (наданням доступу до азартних ігор), через встановлені комп'ютери для клієнтів.
В зазначеному закладі ОСОБА_3 працювала до початку грудня 2018 року, а саме до 11.12.2018, після чого працівниками поліції був проведений обшук у вказаному нежитловому приміщенні та господарська діяльність за вказаною адресою була припинена.
Робота ОСОБА_3 у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , полягала в тому, що протягом дня до приміщення заходили клієнти - відвідувачі, які приносили кошти та передавали їй. Грошові кошти ОСОБА_3 ставила на баланс на своєму комп'ютері - на рахунок відвідувача, після чого останньому надавався код доступу та він на іншому комп'ютері грав в обрану ним азартну гру. В разі виграшу, гравець звертався до ОСОБА_3 , яка по коду видавала виграшні кошти. При цьому впродовж гри ОСОБА_3 також пригощала відвідувачів алкогольними та безалкогольними напоями.
У вчиненому обвинувачена ОСОБА_3 щиро каялась та просила суд суворо її не карати, врахувати її скрутне матеріальне становище, наявність на утриманні на теперішній час одного неповнолітнього сина, який навчається на платному факультеті учбового закладу.
Вказані показання обвинуваченої суд визнає належними оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.
У той же час, крім визнання обвинуваченої своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину її вини доводиться з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України у судовому засіданні, показань свідків, які суд сприймав безпосередньо, в їх системному зв'язку, в наслідок чого встановлено наступне.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_3 знає з осені 2018 року, познайомився з останній при відвідуванні ним грального закладу за адресою АДРЕСА_3 , де в приміщенні ліворуч розташована була барна стойка, де знаходились адміністратори - касири, де свідок ОСОБА_9 ставив гроші на певну гру, а ліворуч знаходились комп'ютери, при вході до одноповерхового нежитлового приміщенні знаходилась вивіска з написом «ЛОТО». Свідок ОСОБА_9 відвідував вказаний гральний заклад систематично два - три рази на тиждень, крім свідка в закладі постійно перебувало, що декілька гравців.
Так, в останній раз гральний заклад ОСОБА_9 відвідував на при кінці грудня 2018 року, точну дату свідок не пам'ятає у зв'язку зі спливом тривалого часу, після роботи ОСОБА_9 зайшов до грального закладу, де працювала ОСОБА_3 , якої свідок передав 50 гривень, після чого, вона надала йому код доступу до одного з комп'ютерів, на якому ОСОБА_9 ввів даний код, обравши гру в електронному вигляді, де вже адміністратором були внесені грошові кошти та переведені у електронний вигляд, поставив ставку та почав гру, під час гри ОСОБА_3 безкоштовно розливала спиртні напої ємністю 50 гр., а також пригощала пивом на замовлення відвідувачів, крім ОСОБА_9 у приміщенні, ще перебували інші гравці, через деякий час до приміщення закладу зайшли працівники поліції та попросили його прийняти участь під час проведення обшуку, в якості понятого. Після чого свідка ОСОБА_9 також викликали на допит у поліцію, де останнього було допитано з приводу вказаних обставин.
Свідок ОСОБА_9 під час свого допиту наполягав, що під час його відвідування вказаного грального закладу працювала касиром адміністратором тільки ОСОБА_3 , інших адміністраторів та касирів у закладі він не бачив.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що ОСОБА_3 знає з осені 2018 року, познайомився з останній при відвідуванні ним грального закладу за адресою АДРЕСА_3 , де в приміщенні ліворуч розташована була барна стойка, де знаходились адміністратори - касири, де свідок передавав гроші на певну гру, а ліворуч знаходились комп'ютери. Свідок ОСОБА_10 відвідував вказаний гральний заклад систематично два - три рази на тиждень, крім свідка в закладі постійно перебувало, що декілька гравців. В зазначеному гральному закладі крім ОСОБА_3 працювала, ще одна жінка адміністратор - касир, які працювали у різні зміни, з виконанням однакових обов'язків, в які входило отримання від гравців - відвідувачів грошей, перевід їх в електронний вигляд, надання спеціального коду для входу в гру, допомога при обранні та вході в гру, видача виграшу у вигляді грошових коштів, а також під час гри пригощали алкогольними та безалкогольними напоями на замовлення гравців. ОСОБА_3 була дуже приємною жінкою при спілкуванні та уважною при обслуговуванні, ОСОБА_3 приблизно два - три рази допомагала особисто свідку вводити код у комп'ютер при обранні гри, відносин з останньою свідок не підтримував.
Останній раз гральний заклад ОСОБА_10 відвідував на при кінці грудня 2018 року, точну дату свідок не пам'ятає у зв'язку зі спливом тривалого часу, після чого в родині відбулись сварки під час яких ОСОБА_10 пообіцяв своїй дружині не відвідувати гральні заклади, але через деякий час свідка було викликано до працівників поліції, де останній був допитаний з приводу його відвідувань грального закладу, яким чином працівники поліції встановили його особу, ОСОБА_11 не відомо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що він був засуджений за ч. 1 ст. 203-2 КК України, тобто за організацію грального бізнесу. Отже, до його засудження свідок ОСОБА_7 з 2017 року організовував у м. Біла Церква, Київської області в нежитлових приміщеннях ігрові зали, в яких стояли барні стойки для адміністраторів - касирів та комп'ютери для відвідувачів - гравців, де останні ставили ставки, грали в азартні ігри та отримували виграш чи програвали. Один з ігрових закладів, перебував за адресою: АДРЕСА_3 .
Свідок ОСОБА_7 при пошуках адміністраторів - касирів, надавав оголошення про роботу, так ОСОБА_3 звернулась та потрапила до нього на роботу в заклад, де грали в азартні ігри за адресою: АДРЕСА_3 та де знаходилось десять терміналов, на яких була встановлена програма Чемпіон, через які і відбувались азартні ігри. Зазначений заклад працював цілодобово, при цьому в закладі також були телевізор, відеокамери відеоспостереження за приміщенням, бар з алкогольними та безалкогольними напоями. ОСОБА_3 під час своєї роботи в ігровому закладі виконувала обов'язки самого свідка ОСОБА_7 , а саме приймала від відвідувачів - гравців гроші, видавала код доступу до азартних ігор, допомагала відвідувачам увійти в азартну гру та роз'яснювала умови гри, а також обслуговувала їх. У зазначеному нежитловому закладі також працювала ще одна касир - адміністратор на ім'я ОСОБА_12 , остання працювала в іншій зміні ніж ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_7 нікого з дівчат, які працювали у нього в ігрових закладах офіційно не працевлаштовував, оскільки всі дівчата розуміли, що це є нелегальний бізнес, тобто заборонений. За зміну кожному касиру - адміністратору свідок ОСОБА_7 виплачував по 300-400 гривень. ОСОБА_3 перебувала на стажуванні у ОСОБА_7 з 02.10.2018 по 11.12.2018.
Вказані докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у їх достовірності. Об'єктивних підстав недовіряти показанням обвинуваченої, свідків, у суду не вбачається.
Отже, після з'ясування позицій учасників кримінального провадження, з урахуванням положень статей 22, 26 КПК України, суд ухвалою, постановленою у порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України задовольнив клопотання сторони обвинувачення щодо можливості закінчити з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, при цьому сторона захисту погодилась також з можливістю обмежитись дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.
При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, за вище встановлених обставин.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Так, ч. 1 ст. 203-2 КК України (в редакції Закону України від 18.02.2016 № 1019-VIII) визначено кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом.
Верховним Судом України у пункті 5 постанови від 13.10.2016 у справі № 5-205кс16 зазначено, що під поняттям діяльності, пов'язаної з наданням можливості доступу до азартних ігор слід розуміти будь-які дії, спрямовані на надання фізичної можливості взяти участь у азартних іграх, обміну грошових одиниць на гральні жетони, забезпечення виплати виграшів учасникам таких ігор тощо.
Відповідно до п. 7 зазначеної постанови Верховного Суду України вбачається, що суб'єктивна сторона злочину, стосується усвідомлення особою її участь у зайнятті забороненим видом господарської діяльності та наявності корисливого мотиву. А отже, у тих випадках, коли особа, не будучи організатором забороненого грального бізнесу, усвідомлено, маючи на меті отримання прибутку, бере участь у забезпеченні його (хоча б і частковому) діяльності, здійснюючи функції адміністратора, оператора, менеджера, крупє, касира тощо, то діяння такої особи містять склад злочину, передбаченого частиною першою статті 203-2 КК України.
З наведеної правової позиції Верховного Суду України вбачається, що діяльність операторів грального закладу щодо забезпечення обмеженого доступу громадян до його приміщення, розміну гравцям грошей, надання допомоги у прийнятті ставок, а також видачі грошових виграшів переможцям азартних ігор, необхідно розцінювати як діяьність пов'язану із наданням можливості доступу до азартних ігор, а їх виконавців - визнавати суб'єктами злочину, передбаченого частиною першою статті 203-2 КК України, як і осіб, які здійснювали функцію керування такими діями операторів.
Диспозиція статті 203-2 КК України, яка діяла до 13.08.2020 стосувалась заборони на здійснення грального бізнесу, як виду господарської діяльності, а після набрання чинності Законом України від 14.07.2020 № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», диспозиція статті 203-2 КК України зазнала змін, шляхом обмеження вказаної заборони шляхом конкретизації в бік звуження форми вчинення кримінального правопорушення, тобто законодавча заборона на сьогоднішній день стосується незаконної діяльності з організації або проведення азартних ігор без отримання відповідної ліцензії, випуску та проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, організацію та функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей у межі «Інтернет».
Так, основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК України є встановлений законодавством порядок зайняття дозволеними видами господарської діяльності.
Отже, суд оцінивши пред'явлене обвинуваченій ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачення та встановлені обставини в судовому провадженні на наявність або відсутність в діях особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України (в редакції Закону України від 18.02.2016 № 1019-VIII), яка діяла до набрання чинності Законом України від 14.07.2020 № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» встановив, що 29.11.2018, 05.12.2018, 11.12.2018 ОСОБА_3 , не маючи ліцензії на організацію або проведення азартних ігор, займаючи посаду касира - адміністратора, після отримання грошей (ставки) від відвідувачів грального закладу, створювала новий віртуальний рахунок гравця за допомогою спеціальної комп'ютерної програми в особистому кабінеті на веб-ресурсі віртуального казино та отримавши унікальний цифровий код, вводила його та обирала гру для відвідувача, роз'яснювала гравцям суть гри та її алгоритм, після чого надавала можливість відвідувачу здійснити азарту гру на комп'ютерному симуляторі грального автомату, в результаті якої відвідувач або вигравав, або програвав гроші (ставку).
При цьому в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 не заперечувала, що вона дійсно з кінця листопада 2018 року до початку грудня 2018 року перебувала на посаду адміністратора - касира в гральному закладі, за адресою: АДРЕСА_3 , а також те, що в її функції входило надавати доступ клієнтам до мережі інтернету на комп'ютерах, які знаходилися в приміщенні цього закладу та у разі виграшу, вона по коду повинна була видавати виграшні кошти гравцям.
Зазначені покази обвинуваченої узгоджуються з показами свідків допитаних в судовому засіданні, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 .
Аналізуючи диспозицію ст. 203-2 КК України у редакції Закону України від 18.02.2016 № 1019-VIII, яка діяла до 13.08.2020 та в редакції Закону України № 768-ІХ, а також враховуючи правову позицію викладену в постанові Об'єднаної палати Кримінального Касаційного суду Верховного Суду від 25.07.2022 у справі № 554/3311/20 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На підставі викладеного, суд вважає, що Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-IX в силу положень ст. 58 Конституції України, та ч. 1 ст. 5 КК України, має зворотну дію в часі, і, як наслідок, поширюється на обвинувачену ОСОБА_3 , оскільки остання здійснювала діяльність, пов'язану з наданням можливості доступу до азартних ігор без ліцензії в приміщенні грального закладу, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
За змістом положень пункту 1 статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. Також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 203-2 КК України, в редакції Закону України від 18.02.2016 № 1019-VIII, оскільки вона вчинила зайняття гральним бізнесом.
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Мотиви призначення відповідного покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами статей 65-67 КК України, роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, шо пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Суд, зазначає, що згідно положень ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд, враховує характер та ступень суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченої.
Таким чином, судом враховано особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка є раніше не судимою, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого виховує самостійно, оскільки батько останнього ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , про що зроблений виконавчим комітетом Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, актовий запис № 203. Також обвинувачена має офіційне місце роботи у ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», де працює продавцем продовольчих товарів, також має місце реєстрації, яке не співпадає з фактичним місцем реєстрації, де обвинувачена мешкає разом з неповнолітнім сином, який відповідно довідки Фурсівської ради Білоцерківського району Київської області від 26.10.2022 № 02-27-456, знаходиться на утриманні матері, отже судом встановлені наявність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченої.
Крім цього суд, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Відповідно до роз'яснень зазначених у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», слідує, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК України перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним та такими можуть визнаватися і інші обставини.
Згідно із ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують і інші обставини не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України.
Таким чином, суд визнає, що обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.
Так, пом'якшуюча обставина, як щире каяття підтверджується тим, що ОСОБА_3 під час судового розгляду вину визнала, просила вибачення за вчинене кримінальне правопорушення, каялась та докоряла себе за те, що знаючи про заборону зайняття гральним бізнесом у країні та через неможливість знайти роботу, погодилась на роботу пов'язану з забороненою діяльністю.
Суд бере до уваги, що щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім, що узгоджується з правовою позицією викладеної у постанові Верховного Суду від 22.12.2020 (справа № 552/517/19, провадження № 51-1760км20).
Таким чином, суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 щире каяття.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 66 КК України вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин - це поєднання істотних для особи чинників фізичного, матеріального чи морального характеру, що негативно впливають на основні сфери її життя (особисте або сімейне життя, професійна діяльність, освіта, тощо). До них можуть бути віднесені тяжка хвороба, безробіття, смерть близької особи, дія наслідків стихійного лиха та ін. Тобто обставини, які зумовлюють у винного стан підвищеної нервозності, страху, переживання тощо, що визначило вчинення ним злочину.
Таким чином, суд бере до уваги обставини на які посилалась обвинувачена в своїх показах, які були передумовою для влаштування на роботу пов'язаною з зайняттям гральним бізнесом, а саме це відсутність тривалий час роботи, перебування на обліку та пошук на біржі праці роботи, який не надав жодної вакансії, а при цьому наявність на утриманні на 2018 рік двох неповнолітніх дітей, батько, яких помер, створили умови для обвинуваченої, що остання погодилась на єдину запропоновану можливість отримати дохід та утримувати власних неповнолітніх на той час дітей. Отже, судом встановлений між вказаною обставиною і вчиненим злочином об'єктивний зв'язок.
Також суд враховує доводи прокурора викладені в судових дебатах щодо призначення покарання обвинуваченій із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також позицію сторони захисту, яка погодилась із застосуванням ст. 69 КК України при призначенні покарання, але просила зменшити розмір штрафу та врахувати розмір отриманої обвинуваченої заробітної плати ближчої до встановленої мінімальної заробітної плати в країні.
Згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
При цьому, відповідно до п.8 постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», яка аналогічна позиції Колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 15.03.2018 №442/1887/16-к призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК. При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.
Згідно положень ч. 2 ст. 53 КК України визначено, що розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, враховуючи поведінку обвинуваченої ОСОБА_3 під час та після вчинення протиправних дій, зокрема, визнання своєї винуватості, щире каяття, відсутність матеріальної шкоди, враховуючи майновий стан обвинуваченої, наявність трьох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка є раніше не судимою, нових кримінальних правопорушень під час розгляду кримінального провадження не вчинила, відсутність обтяжуючих вину обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч. 1 ст. 203-2 КК України (в редакції Закону України від 18.02.2016 № 1019-VIII) із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції відповідної частини статті Особливої частини КК України.
Суд переконаний, що саме покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу призначене ОСОБА_3 , буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише покарання за вчинене, а й буде слугувати для обвинуваченої, як виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як нею, так і іншими особами.
Крім цього, суд приймає до уваги правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеної у постанові від 25.07.2022 у справі № 554/3311/20, а саме при призначенні покарання особі за вчинене до 13.08.2020 кримінальне правопорушення і кваліфіковане за ст. 203-2 КК України, суд керується положеннями ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України, оскільки санкцією ст. 203-2 КК України в редакції Закону № 768-ІХ, яка діє на час ухвалення вироку, передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, якого попередня редакція не містила.
Таким чином суд призначає покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , передбачене санкцією частини 1 статті 203-2 КК України в редакції Закону України від 18.02.2016 № 1019-VIII, де додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - не передбачено.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового слідства не обирався.
Отже, встановлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Процесуальні витрати по справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Речові докази по кримінальному провадженню також відсутні.
Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 , визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні по ч. 1 ст. 203-2 КК України в редакції Закону України від 18.02.2016 № 1019-VIII та призначити їй покарання, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить п'ятдесят одну тисячу гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя: ОСОБА_13