Рішення від 13.02.2023 по справі 920/1014/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

13.02.2023м. СумиСправа № 920/1014/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи 920/1014/22

за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Південно-Західна залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221)

до відповідача: Ворожбянської міської ради (41812, Сумська область, Сумський район, м. Ворожба, вул. Хмельницького Богдана, буд. 8; код ЄДРПОУ 04058031)

про стягнення 269 333,38 грн

Справа розглядається без виклику сторін

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача 269 333,38 грн витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, а також просить стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, який є розпорядником місцевих бюджетних коштів, не виконує свої зобов'язання щодо компенсації пільгового проїзду, не провів розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян за період з січня по грудень 2021 року.

Ухвалою суду від 12.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1014/22, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі, про що свідчать рекомендовані повідомлення з відміткою про вручення ухвали позивачу і відповідачу.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву від 06.01.2023, в якому повідомляє, що відповідач не має можливості на даний час сплатити борг за надані послуги по перевезенню пільгових категорій на залізничному транспорті за період січень-грудень 2021 року в сумі 269443,30 грн, оскільки зазначений борг не зареєстрований як кредиторська заборгованість в органах Державної казначейської служби. Підставою для реєстрації заборгованості може бути рішення Господарського суду Сумської області у даній справі. Вказана заборгованість буде сплачена розпорядником коштів за рішенням суду та відповідно внесенням змін до бюджету Ворожбянської міської територіальної громади на 2023 рік.

Судом встановлено, що відповідно до поданого відзиву, відповідач позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Південно-Західна залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” визнав у повному обсязі. Відзив на позовну заяву поданий відповідачем протягом 30 днів з дня відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

За змістом пунктів 1, 6 статті дев'яносто другої Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина, основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини 3 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 144 ГК України передбачено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За приписами частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, в тому числі, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Соціальні пільги на пасажирські перевезення для пільгових категорій громадян у приміському сполученні встановлено, зокрема, для:

- громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст.ст.20, 21, 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);

- військовослужбовців, ветеранів військової служби, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій та осіб, які прирівняні до них, інвалідів війни, учасників війни (ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», ст. 10, 11-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);

- ветеранів праці, осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (ст.ст.7, 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»);

- пенсіонерів (постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. N 354).

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу Конотопська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця", згідно діючого законодавства України щодо пільг, компенсацій і гарантій в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року надавались послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні із залізничної станції Ворожба, яка розташована в м. Ворожба Сумського району Сумської області.

Статтею 7 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Статтею 9 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються АТ «Укрзалізниця» за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки компенсуються з місцевих бюджетів. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Згідно з підпунктом "г" пункту 3 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків, що можуть здійснюватися з усіх бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту частини 1 статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують відповідно до законодавства України надання пільг окремим категоріям громадян шляхом запровадження соціальних карток та проведення видатків відповідно до цього Кодексу виключно із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Згідно з п. 5.1 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених згідно наказу N 1196 від 27.12.2006 Міністерства транспорту та зв'язку України, до пільгових перевезень належить безплатний проїзд та проїзд зі знижкою вартості проїзду, що надаються відповідно до міжнародних угод, законів України, постанов Кабінету Міністрів України тощо.

Відповідно до п. 5.6 зазначених Правил перелік категорій громадян, які користуються пільгами на залізничному транспорті, наведено в додатку 2 до цих Правил.

Так, у вказаному додатку міститься перелік пільгових категорій, в якому серед іншого, безплатний проїзд залізничним транспортом приміського сполучення незалежно від місця проживання надається пенсіонерам за віком на підставі пенсійного посвідчення з відміткою "за віком" (п. 2.14 Переліку).

Відповідно до п. 1 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.97 N 252 (далі - Порядок N 252), цей Порядок визначає загальні умови обслуговування громадян, які здійснюють поїздки, перевозять багаж чи вантажобагаж у межах України в рухомому складі акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (далі - АТ "Укрзалізниця") та у вагонах інших суб'єктів господарювання, і є обов'язковим для суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадять підприємницьку діяльність на території України у сфері обслуговування та перевезень пасажирів, багажу і вантажобагажу та громадян.

У п. 6 Порядку N 252 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу та надають послуги, пов'язані з обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити, серед іншого, надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством.

05.11.2020 року та 01.12.2020 року позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо передбачення у місцевому бюджеті на 2021 рік суми компенсацій за пільгові перевезення у сумі 492,4 тис. грн.

Крім того, протягом 2021 року позивач додатково звертався до голови Ворожбянської міської ради з вимогою в повному обсязі здійснити компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян та сплатити заборгованість (листи від 07.07.2021, від 21.09.2021, від 23.11.2021 року).

З метою виконання вимог зазначених вище законодавчих актів між позивачем та відповідачем був укладений договір про компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян № ПЗ/ДН-5-215193/НЮ від 17.03.21 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору перевізник зобов'язується надавати послуги з перевезення залізничним транспортом окремих категорії громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні (надалі Пільгові категорії громадян), а Замовник здійснює компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

Згідно п. 1.2. Договору при здійсненні компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян сторони керуються чинним законодавством України та постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян».

Пунктом 2.2.1. Договору передбачено, що Перевізник має право на отримання компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян в повному обсязі.

Відповідно до п. п. 2.3., 2.3.1. Договору замовник зобов'язується щомісячно в повному обсязі здійснювати компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян у приміському сполученні згідно з поданими Перевізником рахунками на суму, яка підлягає компенсації, та обліковими формами.

Згідно з п. 2.3.2. Договору замовник зобов'язується передбачити у своєму бюджеті кошти, які будуть спрямовані на компенсацію за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян в повному обсязі з урахуванням заборгованості за попередній період.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна сума Договору складається з усіх щомісячних сум, що підлягають компенсації за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян згідно із обліковими формами.

В подальшому листом від 25.03.2021 відповідач повідомив, що компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян будуть здійснені починаючи з 01.04.2021 року. В квітні місяці 2021 відповідач сплатив компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян лише у сумі 95 115,59 грн.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, визначено Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 N 1359 (далі - Порядок N 1359).

В п. 2 Порядку N 1359 передбачено, що до пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян зі знижкою, встановленою законодавством.

Відповідно до п. 3-4 Порядку N 1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Пунктом 5 Порядку N 1359 визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира (п. 7 Порядку N 1359).

Згідно з п. 9-10 Порядку N 1359 на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки, у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці (п. 11 Порядку N 1359).

Згідно з підпунктом "ґ" пункту 3 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Стаття 91 Бюджетного кодексу України встановлює перелік видів видатків на програми місцевого значення, які здійснюються з місцевих бюджетів відповідно до пункту 3 частини першої статті 82 та частини другої статті 83 цього Кодексу. Згідно з частиною 7 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" такі видатки місцевих бюджетів визначаються як видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування. Вони фінансуються за рахунок доходів, визначених статтею 69 цього Кодексу (ця стаття визначає перелік доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, тобто спрямовуються на забезпечення виконання власних повноважень органів самоврядування). Тому, обсяг цих видатків не враховується при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, що надаються місцевим бюджетам з інших бюджетів.

Отже, норми вказаних нормативно-правових актів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, Залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина друга статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Закон України "Про залізничний транспорт" та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 грудня 2006 року N 1196, не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом січня - грудня 2021 року здійснив всі дії щодо виконання державної програми з надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян та обліку цих пасажирів. З 01.01.2021 року до 31.12.2021 року включно залізницею надано послуги з перевезення пільгових категорій 14964 громадянину на території Ворожбянської міської ради Сумської області по станції Ворожба на загальну суму 364 448,97 грн.

Відповідачем відшкодовано за 2021 рік - 95 115,59 грн. Заборгованість за 2021 рік складає 269 333,38 грн.

Кожного місяця наступного за звітним позивач направляв на адресу відповідача відповідний пакет документів: облікову форму, акт звіряння розрахунків та розрахунок.

Також, позивач звертався 21.01.2022 року з претензією до Ворожбянської міської ради (№ НЮ-16-72/22П) про сплату заборгованості за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян за період січень-грудень 2021 рік на суму 269443,30 грн. Але відповідач залишив претензію без розгляду.

Згідно роз'яснень Мінсоцполітики №7073/0/14-16/5 від 18.05.2016 року та Міністерства фінансів України №31-09010-16-10/16690 від 10.06.2016 року, «відповідно до Бюджетного кодексу України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян віднесено до видатків, що здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територіальних громад, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на державні програми соціального захисту, та видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів (стаття 91). В умовах поглиблення децентралізації влади та розширення повноважень органів місцевого самоврядування, одним із ключових завдань є наближення фінансування послуг до рівня, де вони надаються. Місцеві органи виконавчої влади, які володіють ситуацією на місцях та можуть оперативно впливати на її зміну, мають можливість самостійно визначати обсяг пільгових перевезень та відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України передбачати видатки, забезпечуючи при цьому контроль за ефективним і цільовим використанням коштів на зазначену мету. Такий підхід підвищує ефективність надання цього виду соціальної підтримки саме соціально вразливим категоріям населення».

Судом встановлено, що перевезення позивачем пасажирів пільгових категорій за пільговими тарифами протягом січня - грудня 2021 року на території Ворожбянської міської ради Сумської області підтверджується обліковими формами, а також актами звіряння розрахунків за січень - грудень 2021 року, згідно з якими сума недоотриманих коштів становить 269 333,38 грн.

Також, перевезення пасажирів на пільгових умовах АТ "Українська залізниця" виконано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, тому як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року у розмірі 269 333,38 грн є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України “Про судовий збір” та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем було сплачено 4040 грн. 00 коп. судового збору згідно платіжного доручення № 6843 від 14.07.2022.

Враховуючи те, що судом встановлено факт визнання відповідачем позовних вимог, 50% сплаченого судового збору підлягають поверненню з державного бюджету на користь позивача, 2020 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ворожбянської міської ради (41812, Сумська область, Сумський район, м. Ворожба, вул. Хмельницького Богдана, буд. 8; код ЄДРПОУ 04058031) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Південно-Західна залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) 269 333,38 грн (двісті шістдесят дев'ять тисяч триста тридцять три гривні 38 коп) витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року; 2020 грн 00 коп. (дві тисячі двадцять гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 13.02.2023.

Суддя О.Ю. Соп'яненко

Попередній документ
108927074
Наступний документ
108927076
Інформація про рішення:
№ рішення: 108927075
№ справи: 920/1014/22
Дата рішення: 13.02.2023
Дата публікації: 14.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг