№ 336/2878/22
н/п 2/336/322/2023
07 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю:
секретаря судового засідання Журавель Д.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, зазначивши, що він 09.09.2000 р. уклав шлюб з ОСОБА_4 . В позові вказав, що шлюб зареєстрований у Запорізькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 92. В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що шлюбне життя не склалося, через розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки між подружжям зникло взаєморозуміння, внаслідок чого спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити його інтересам. Також втрачені всі фізичні та духовні зв'язки між сторонами. Крім того позивач вказав, що він 25.08.2021 року подавав вже такий саме позов, але забрав його, проте примирення після першого позову не спричинило збереження сім'ї і не змінило поведінки відповідача. Тому просив розірвати шлюб між ним та відповідачкою, взявши судові витрати на себе.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 13).
18.08.2022 року від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття провадження в справі в порядку ст. 255 ЦПК України - з огляду на те, що ОСОБА_1 раніше - в серпні 2021 року - вже звертався до суду з таким саме позовом, а згодом за його заявою про відмову від позовних вимог у зв'язку з примиренням сторін провадження в справі про розірвання шлюбу було закрито на підставі ухвали судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2022 року (а. с. 17-20).
26.08.2022 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, в якому вона зазначала, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки між сторонами міцні стосунки і вони проживають разом як подружжя. Також відповідач вказала, що не зрозуміло, з яких підстав позивач бажає розірвати шлюб, а загальні фрази про розходження поглядів на сімейні відносини і обов'язки, зникнення взаєморозуміння, що стало суперечити його інтересам, не являється поясненням та обґрунтуванням позовних вимог. Крім того, відповідач зауважує, що ОСОБА_1 в позові зазначає, що примирення з нею після відмови від першої заяви не спричинило збереження сім'ї, не змінило її поведінки, однак їй не зрозуміло яку саме поведінку вона мала змінити, про що саме йдеться мова. Цей рік вони проживали разом, підстав вважати, що між ними зникло взаєморозуміння чи розійшлися погляди на сімейні відносини, не було. Тому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог про розірвання шлюбу за недоведеністю (а. с. 27-29).
26.08.2022 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (а. с. 36-38).
26.08.2022 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання про надання строку на примирення (а. с. 39-40).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.09.2022 року за клопотанням відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін було здійснено перехід з розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 27.10.2022 р. (а. с. 13).
Судове засідання, призначене на 27.10.2022 р. було перенесено на 05.12.2022 р. - у в зв'язку з загостренням обстановки внаслідок щоденного ворожого обстрілу м. Запоріжжя - згідно наказу голови суду № 18 від 21.10.2022 року (довідка на а. с. 44).
05.12.2022 р. слухання справи не відбувалося в зв'язку з тим, що суддя перебував у нарадчій кімнаті по кримінальній справі. Розгляд справи перенесено на 16.01.2023 р. (довідка на а. с. 51).
Судове засідання, яке відбулося 16.01.2023 р., відкладено на 07.02.2023 року у зв'язку з клопотанням позивача щодо уточнення позовних вимог в частині викладення відомостей про дату та місце реєстрації шлюбу (а. с. 57).
Це клопотання виникло у зв'язку з тим, що в позовній заяві позивач помилково вказав, що шлюб зареєстрований у Запорізькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 92 і просив розірвати шлюб, зазначивши також ці помилкові дані. Проте, як вбачається з доданої до позову копі свідоцтва про одруження шлюб сторін 09.09.2000 року було зареєстровано Дніпрорудненською міською радою Запорізької області (актовий запис № 92) (а. с. 9).
20.01.2023 р. до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач, посилаючись на такі ж саме причини і обставини щодо необхідності розірвання шлюбу, просив суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_3 , зареєстрований 09.09.2000 року у Дніпрорудненській міській раді Запорізької області, актовий запис № 92, взявши судові витрати на себе.
В судове засідання 07.02.2023 позивач підтримав уточнену позовну заяву, відповідач не заперечували проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 09.09.2000 року, який було зареєстровано року у Дніпрорудненській міській раді Запорізької області, актовий запис № 92.
Неповнолітніх дітей не мають.
Позивач вважає, що шлюбне життя не склалося, а через розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки між подружжям зникло взаєморозуміння, внаслідок чого спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити його інтересам. Позивач вказує і на те, що втрачені всі фізичні та духовні зв'язки між сторонами.
Не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_3 вказує на міцні стосунки між сторонами і на те, що вони проживають разом як подружжя. Обгрунтування позовних вимог вважає лише загальними фразами, що не пояснюють причин для розірвання шлюбу.
У письмовому клопотанні відповідач вказала, що такий позов вже подавався ОСОБА_1 у серпні 2021 року і ОСОБА_5 відмовився від позову і провадження в справі було закрито. Законом передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, тому просила суд закрити провадження в цій справі.
Згодом позивач вказувала на те, що після примирення весь рік вони проживали разом, відсутні підстави вважати, що між ними зникло взаєморозуміння чи розійшлися погляди на сімейні відносини, тому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог про розірвання шлюбу за недоведеністю.
Як вказав позивач, він в своїй позовній заві повідомляв, що 25.08.2021 року подавав вже такий саме позов, але забрав його в зв'язку з примиренням. Як вказує позивач, примирення після першого позову не спричинило збереження сім'ї і не змінило поведінки відповідача. Тому просив розірвати шлюб між ним та відповідачкою, взявши судові витрати на себе.
Із матеріалів справи вбачається, що в серпні 2021 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. 14.12.2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відмову від позовної заяви у зв'язку із примиренням з дружиною. Згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2022 року відмова позивача від позову прийнята судом, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу закрито (а. с. 19-20).
Частиною 2 статті 256 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження в справі не може бути задоволено, оскільки позивач вправі був повторно звернутися до суду за вирішенням спору про розірвання шлюбу - в зв'язку з тим, що в попередній справі він сам відмовився від позову.
Також відповідачем ОСОБА_3 заявлялося письмове клопотання про надання строку для примирення сторін, оскільки вона вважає, що подружжя перебуває в нормальних стосунках, вона постійно турбувалася про чоловіка і сина, який є студентом. Сторони після закриття у 2021 році провадження в справі про розірвання шлюбу проживали разом і підстав вважати, що між ними зникло взаєморозуміння чи розійшлися погляди на сімейні відносини, не було.
Стосовно даного клопотання суд вважає, що примирення сторін вже відбулося при подачі позову у 2021 році, проте це не призвело до позитивного результату. Крім того, строк розгляду даної справи у суді з причин, не залежних від волевиявлення сторін, був більш ніж достатнім для того, щоб сторони могли примиритися до ухвалення судового рішення.
За правилами ч. 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до статей 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 1 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Оцінюючи в сукупності надані до суду докази, а також обставини, що подружжя не має неповнолітніх дітей або дитини-інваліда, самі сторони також не є інвалідами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 3, 21, 24, 110, 112 СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 09.09.2000 року Дніпрорудненською міською радою Запорізької області, актовий запис № 92.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 13.02.2023.
Суддя Є.С. Боєв
07.02.23