02 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 340/3809/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року (м. Кропивницький, суддя Казанчук Г.П.) у справі № 340/3809/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
15 серпня 2022 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Кіровоградській області щодо відмови позивачу в підтвердженні пільгового стажу роботи по Списку №2 та скасувати Рішення №5 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28.02.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Кіровоградській області зарахувати позивачу стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 за період його роботи апаратником по просочуванню облицьовочного матеріалу на виробництві декоративної плівки в цеху рулонного кромочного пластика з 08.12.1988 по 19.07.1999 на Світловодській меблевій фабриці, Орендованому промислово-торгівельному підприємстві "Зоря" та Відкритому акціонерному товаристві "Зоря".
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року позов задовольнити частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Кіровоградській області №5 від 28 лютого 2022 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішення суду повторно розглянути заяву позивача від 19.02.2022 про підтвердження стажу роботи.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач оскаржує рішення про підтвердження стажу роботи від 28.02.2022 №5, в якому комісія при головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вирішила підтвердити стаж роботи Списку № 2 ОСОБА_1 за періоди з 08.12.1988 по 19.07.1999. В підтвердженні стажу роботи по Списку №2 за період з 21.01.1988 по 09.11.1988 відмовлено, оскільки первинними документами не підтверджується наявність на підприємстві ВАТ “Зоря” виробництва декоративної плівки, а також робота по просоченню Облицювальних матеріалів.
Позивач із заявою про призначення та виплату пенсії не звертався. Матеріали пенсійної справи відсутні, пенсійна справа не формувалася. При цьому позивач звертався до головного управління із заявою про підтвердження стажу роботи 17.02.2022.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Від позивача відзив на апеляційну скаргу відповідача до апеляційного суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ФПУ в Кіровоградській області із заявою про підтвердження стажу роботи від 17.02.2022, у якій просив розгзлянути його заяву про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.74-75).
Рішенням комісії, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 28 лютого 2022 року №5 відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні пільгового стажу роботи по Списку №2, оскільки первинними документами не підтверджується наявність на підприємстві ВАТ "Зоря" виробництва декоративної плівки, а також робота по просоченню облицювальних матеріалів (а.с.21-22).
Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, оскільки:
- посада, на якій працював позивач у ВАТ "Зоря", відноситься до шкідливих робіт згідно Списку №2;
- позивачу безпідставно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу роботи по Списку №2 періодів роботи з 08 грудня 1988 року по 19 липня 1999 року, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- архівні довідки містять інформацію про отриману заробітну платну не за усі періоди з 08.12.1988 по 19.07.1999. Комісією відповідача не було проведено жодної перевірки на предмет підтвердження періоду та обрахунку страхового стажу позивача у ВАТ "Зоря", а тому, оскільки суд не має право перебирати на себе здійснювати перевірку наявності страхового стажу позивача, який дає право на призначення пільгової пенсії згідно Списку №2, належним способом захисту відновлення прав позивача, з огляду на встановлені обставини, є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19.02.2022 року про підтвердження стажу роботи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
У визначенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За умовами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок - №637).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
На реалізацію пункту 20 Порядку №637 постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (надалі Порядок №18-1).
Пунктом 1 Порядку №18-1 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема й для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.
Дія Порядку №18-1 поширюється на осіб, які працювали: на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років; у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.
Відповідно до Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи (пункт 6 Порядку №18-1).
Із заявою про підтвердження стажу роботи заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу (пункт 11 Порядку №18-1).
Згідно з пунктом 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Відповідно до пункту 15 Порядку №18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
На виконання вимог Порядку №18-1 позивачем 17 лютого 2022 року подано до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області заяву про підтвердження стажу роботи, до якої долучено необхідні документи.
Рішенням від 28 лютого 2022 року №5 позивачу відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи за Списком № 2 за період роботи позивача з 08.12.1988 по 19.07.1999 у ВАТ ''Зоря''. Відмову мотивовано тим, що первинними документами не підтверджується наявність у ВАТ ''Зоря'' виробництва декоративної плитки, а також робота по просоченню облицювальних матеріалів.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.12.2004 у справі №2-106/2004 встановлений факт, що позивач працював у ВАТ ''Зоря'' (Світловодська меблева фабрика) на посаді апаратника 4-го розряду просочування облицювальних матеріалів у виробництві декоративної плівки в цеху рулонного кромочного пластика з 08 грудня 1998 року. Зобов'язано голову правління ВАТ ''Зоря'' провести (доповнити) запис у трудовій книжці позивача №6 від 08.12.1998 слідуючим текстом: ''Прийнятий на роботу в цех рулонного кромочного пластика апаратником 4-го розряду по просочуванню облицювальних матеріалів у виробництві декоративної плівки'' (а.с.40-41).
Відповідно до позиції 22306020-10901 підрозділу 6 "Деревообробне виробництво розділу XXI "Целюлозно-паперове та деревообробне виробництво" Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (в редакції чинній на період роботи позивача на посаді; апаратника) робота апаратника просочування облицьовувальних матеріалів, зайняті у виробництві декоративної плівки позивача відносилася до Списку №2.
Згідно наказу № 119 від 22.12.1994 «Про підсумки атестації робочих місць» ВАТ «Зоря» була проведена атестація робочих місць за умови праці та підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за професією «апаратник просочування облицювальних матеріалів, зайнятих у виробництві декоративної плівки» згідно Списку № 2, за якою працював позивач.
Робота позивача з 08.12.1988 по 19.07.1999 у ВАТ ''Зоря'' за вказаною посадою підтверджується записами у трудовій книжці (а.с.28-29), архівною довідкою ВАТ ''Зоря'' від 15.10.1999 №469 про заробіток для обчислення пенсії з 01.01.1989 по 31.12.1993 (а.с. 16), довідкою Виконавчого комітету Світловодської міської ради від 10.02.2022 №Ас-115/22 про нараховані суми заробітної плати за період грудень 1988 по травень 1993 року та з січня 1994 по грудень 1994 (а.с.23), довідкою Виконавчого комітету Світловодської міської ради від 10.02.2022 №Ас-114/22 про нараховані суми заробітної плати за період січня 1995 по лютий 1998, з квітня 1998 по липень 1998 та за жовтень-листопад 1998 (а.с.20).
Отже, у період з 08.12.1988 по 19.07.1999 позивач працював у ВАТ ''Зоря'' на посаді, робота на якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2.
Будь-яких відомостей, на підставі яких можна дійти однозначного висновку про те, що позивач у період з 08.12.1988 по 19.07.1999 не працював повний робочий день апаратником по просочуванню облицювальних матеріалів у виробництві декоративної плівки ані матеріали справи, ані спірне рішення №5 від 28.02.2022, не містять.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відтак, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 березня 2020 року у справі №535/1031/16-а позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача, оскільки скаржник не довів суду належними та допустимими доказами правомірність свого рішення.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 340/3809/22 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко