23 січня 2023 року м. Дніпросправа № 932/8779/21(2а/932/23/22)
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського сержанта поліції 4 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Колісніченко Андрія Вікторовича, третя особа: Департамент патрульної поліції
про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
23 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до відповідача Поліцейського сержанта поліції 4 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Колісніченко Андрія Вікторовича (далі по тексту - Поліцейський сержант поліції 4 батальйону 4 роти УПП в Дніпропетровській області Колісніченко А.В.), третя особа: Департамент патрульної поліції (далі по тексту - ДПП) про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліцейського сержанта поліції 4 батальйону 4 роти УПП в Дніпропетровській області Колісніченко А.В., третя особа: ДПП про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 15 вересня 2022 року відповідач ДПП оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року, апеляційна скарга ДПП на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року повернута.
Втім, 18 листопада 2022 року ДПП повторно оскаржив рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду із суду першої інстанції витребувано дану адміністративну справу для розгляду апеляційної скарги.
29 грудня 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла затребувана справа.
Водночас, в період часу з 26 грудня 2022 року по 13 січня 2023 року включно суддя Прокопчук Т.С. перебувала у відпустці.
Вказана адміністративна справа передана судді-доповідачу 16 січня 2023 року.
Оскільки дана адміністративна справа передана головуючому судді 16 січня 2023 року, п'ятим днем для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження в адміністративній справі є, відповідно, 21 січня 2023 року (субота - вихідний день).
За правилами частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, першим робочим днем після 21 січня 2023 року є, відповідно, 23 січня 2023 року.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:
- в порушення вимог частини 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ДПП подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року, з огляду на наступне.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 30 червня 2022 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення.
Відповідно до частини 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Звертаю увагу на тому, що відповідно до відмітки на копії судового рішення в матеріалах адміністративної справи (а.с.68), копія рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року отримана уповноваженою особою відповідача ДПП 05 вересня 2022 року.
До того ж, сам скаржник ДПП в своїй апеляційній скарзі підтверджує факт отримання спірного судового рішення суду першої інстанції саме 05 вересня 2022 року, що не спростовується матеріалами даної адміністративної справи.
Отже, апеляційна скарга ДПП на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 15 вересня 2022 року включно.
Однак, апеляційна скарга ДПП на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року до суду першої інстанції подана 18 листопада 2022 року, про що свідчить реєстраційні штамп вхідної кореспонденції Третього апеляційного адміністративного суду, тобто з двомісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ДПП на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ДПП на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року навіть виготовлена 14 листопада 2022 року, тобто, поза межами десятиденного строку, встановленого частиною 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України на подання апеляційної скарги на рішення суду.
Разом з тим, скаржник ДПП в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про поновлення йому пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року.
В обґрунтування зазначеного клопотання про поновлення ДПП пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року, скаржник ДПП зазначає, що з первісною апеляційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року звернувся вчасно, тобто, вказане рішення суду першої інстанції було оскаржене в межах процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його отримання. Однак, через не сплату судового збору, ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року первісна апеляційна скарга ДПП на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року повернута скаржнику. Стверджує, що недотримання процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відбулося за відсутності вини скаржника ДПП, оскільки ним були вжиті всі необхідні заходи для своєчасного виконання свого процесуального обов'язку та виконані належні процесуальні дії щодо направлення апеляційної скарги. Вважає дану обставину поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. З огляду на викладені обставини, які не залежать від волевиявлення скаржника ДПП, просить суд апеляційної інстанції поновити ДПП пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року.
Розглянувши клопотання скаржника ДПП про поновлення ДПП пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року, а також вивчивши наведені у ньому доводи, вважаю його таким, що не підлягає задоволенню через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.
Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження.
Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:
Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, поновлення третій особі пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.
Також суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір», ДПП не надано пільг щодо сплати судового збору. Відтак, сплата судового збору у розмірі, визначеному законом, та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком скаржника. Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Європейського Суду з прав людини від 30.08.2006 року у справі «Каменівська проти України» щодо прийнятності заяви.
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.
Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи те, що встановлений процесуальний строк апеляційного оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року закінчився, для обґрунтування поважності пропуску процесуального строку апеляційного оскарження, скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
При цьому, звертаю увагу скаржника ДПП на те, що слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Суддя не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ДПП, адже він мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ДПП службових обов'язків не звільняє суб'єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.
На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.
До того ж, скаржником ДПП не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ДПП.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повторно зауважити, що оскаржуване скаржником ДПП рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв'язку з чим скаржник ДПП мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження даного судового рішення скаржником не зазначено.
При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, скаржником ДПП суду апеляційної інстанції не надано.
- пунктами 2, 3 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 26.05.2021) у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У газеті "Голос України" від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.
Відповідно до розділу 1 "Підсистема "Електронний суд"" глави ІІІ "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, вказано:
пунктом 24 зазначається - підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи;
пунктом 29 вказано, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Отже, надсилання процесуальних документів до адміністративного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21 (провадження №11-137заі21).
При цьому, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом), така сторона (учасник) справи відповідно до частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 29 розділу 1 "Підсистема "Електронний суд"" глави ІІІ "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, зобов'язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
Апеляційна скарга скаржника та всі додані до неї документи подані в електронній формі з використання сервісу "Електронний суд", при цьому, судом встановлено, що до такої апеляційної скарги не надано доказу надсилання іншим учасникам справи її копії та копій доданих до неї документів, що суперечить приписам частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 29 розділу 1 "Підсистема "Електронний суд"" глави ІІІ "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21.
Отже, апеляційна скарга ДПП не відповідає вимогам статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ДПП подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тобто подана з двомісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ДПП залишити без руху, надавши скаржнику ДПП десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 169, 286, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними наведені скаржником Департаментом патрульної поліції підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського сержанта поліції 4 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Колісніченко Андрія Вікторовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати скаржнику Департаменту патрульної поліції десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Третього апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, а також шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів або доказів її надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення разом з зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів або доказів її надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.
При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.С. Прокопчук