Справа № 760/5494/22
Апеляційне провадження № 33/824/589/2023
02 лютого2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Махлай Л.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
відповідно до постанови про адміністративне правопорушення 01.04.2022 о 17 год. 00 хв., в м. Києві, по вул. Планетарна, 39 ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога, у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру № 473826, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 30.11.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496,20 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції незаконно позбавив ОСОБА_1 та його захисника можливості доведення відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, відмовивши у задоволенні заяви про виклик свідків, чим суд допустив неповне з'ясування обставин справи. Зазначає, що автомобілем керував ОСОБА_2 . На відеозаписі з нагрудної камери працівника Управління патрульної поліції міста Києва лейтенанта Зінченка В.А. не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 автомобілем. З відеозапису вбачається, що працівники поліції підходять до автомобіля Деу Ланос темно-синього кольору, який стоїть нерухомо посеред дороги у глибокій калюжі, двигун при цьому не працює, а ОСОБА_1 лише сидить в автомобілі, а згодом виходить з нього. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення містить такі істотні недоліки, що унеможливлюють його використання судом як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Копія судового рішення від 24.01.2022, яка була використана судом першої інстанції для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, не містить ідентифікуючих ОСОБА_1 даних, а містить лише зазначення «Особа 1», а тому суд не вправі був приймати до уваги копію вказаного судового рішення та вирішувати питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Прокопенко В.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , його захисника, свідка ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 207331 підписаний особисто ОСОБА_1 без жодних зауважень та письмових пояснень. Підписання протоколу без будь - яких зауважень свідчить про те, що ОСОБА_1 на час складання протоколу не мав заперечень щодо суті правопорушення.
Висновки судді місцевого суду про винність ОСОБА_1 щодо вчинення правопорушення підтверджуються також відеозаписами з нагрудної камери.
З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 на час, коли поліцейський підходить до автомобіля перебуває на сидінні водія, а сам автомобіль знаходиться на проїзній частині дорозі, а не у дворі чи на місці паркування автомобілів. ОСОБА_1 у нецензурній формі відповідає працівникам поліції, що ніколи не їздив п'яним за кермом, та не надає відповіді на запитання про те, де знаходяться документи на автомобіль та чому у нього забрали ключі від автомобіля.
ОСОБА_1 стверджує, що автомобілем керував не він, а його товариш ОСОБА_2 , оскільки сам він уже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та був позбавлений права керування транспортним засобом. При розгляді апеляційної скарги було заслухано пояснення свідка ОСОБА_2 .
Разом з тим, між поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 маються суттєві розбіжності. А саме, ОСОБА_1 стверджував, що автомобілем керував ОСОБА_2 , який повернув документи на автомобіль на наступний день після складення протоколу про адміністративне правопорушення, а також вказав, що його мати, яка є власницею автомобіля DAEWOOLANOS, д.н.з. НОМЕР_1 01.04.2021 приїхала на вул. Зелену і ОСОБА_2 віддав їй документи на автомобіль. ОСОБА_2 ж стверджував, що документи на автомобіль віддав через день після складення протоколу про адміністративне правопорушення зятю ОСОБА_1 , а мати ОСОБА_1 взагалі не приїздила, оскільки має дуже похилий вік.
За вказаних обставин, пояснення свідка не можуть прийматися до уваги, оскільки вони не узгоджуються з поясненнями самого ОСОБА_1 .
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 207331 та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а долучений до матеріалів провадження відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом.
Доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки у матеріалах справи міститься копія постанови суду від 24.01.2022, яка не має ідентифікуючих ОСОБА_1 даних не можна визнати обгрунтованими, так як ОСОБА_1 не заперечує, що ця постанова стосується особисто його та він станом на 01.04.2022 уже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та був позбавлений права керування транспортним засобом.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за ч. 1 ст. 130 КУпАП оскільки станом на 01.04.2022 був відсутній доступ до порталу «Судова влада» у зв'язку повномасштабним вторгненням рф на територію України, що є загальновідомим фактом.
Проте після проведення перевірки станом на 10.05.2022 встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП 16.11.2021, а тому УПП у м. Києві ДПП листом просило розглядати адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч. 2 т. 130 КУпАП.
На думку суду неможливість проведення перевірки щодо наявності постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в умовах воєнного стану 01.04.2022, не може бути підставою звільнення особи від відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Махлай