09 лютого 2023 року Чернігів Справа № 620/8913/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Поліщук Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:
визнати протиправним рішення відповідача, оформлене листом від 18.08.2022 № 6463-5157/П-02/8-2500/22 про незарахування до страхового стажу періоду її роботи з 10.09.1992 по 30.05.1998 в школі міста Норільська;
зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу позивача в розмірі один рік за півтора період її роботи з 10.09.1992 по 30.05.1998 в школі міста Норільська, яке відноситься до районів Крайньо Півночі та у зв'язку із збільшенням страхового стажу здійснити перерахунок пенсії з часу її призначення - з 29 січня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пенсійним органом протиправно не зараховано позивачу до страхового стажу спірний період роботи, оскільки набутий позивачем стаж підтверджується записами Трудової книжки НОМЕР_1 та Довідкою.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, за результатом розгляду яких ним було прийнято оскаржуване Рішення, а також відомості з пенсійної справи позивача про дату призначення їй пенсії.
Ухвалою суду від 10.01.2023 вказані документи витребувано повторно.
Ухвалою суду від 24.01.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області залучено до участі у справі №620/8913/22 в якості другого відповідача.
У поданому до суду відзиві ГУ ПФУ в Чернігівській області проти задоволення позовних вимог заперечує та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки Довідка, яка надана позивачем для підтвердження спірного періоду роботи не може бути підставою для зарахування страхового стажу, оскільки не містить підставу її видачі. Вважає, що позивачем порушено строк звернення до суду. В частині застосування кратності при врахуванні спірного періоду до страхового стажу вказує, що дане питання пенсійним органом ще не розглядалось, а отже, права позивача не порушені.
У поданому до суду відзиві ГУ ПФУ в Одеській області проти задоволення позовних вимог заперечує та просить у їх задоволенні відмовити. Щодо врахування до страхового стажу періодів роботи з 10.09.1992 по 30.05.1998 на крайній Півночі в пільговому обчисленні зазначає, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до копії Свідоцтва про шлюб від 09.06.2022 серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 (а.с. 10).
26.04.2022 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком. При цьому, як вбачається із розписки-повідомлення їй було встановлено строк до 25.07.2022 для подання документів про стаж відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 34-36).
Відповідно до розрахунку з пенсійної справи позивача від 27.04.2022 (а.с. 29-30) з 29.01.2022 позивачу призначено пенсію за віком, при цьому спірний період позивачем не зараховано до страхового стажу.
08.07.2022 позивач подала до пенсійного органу заяву для допризначення пенсії разом з Довідкою Муніципального автономного загальноосвітнього закладу «Гімназія № 4» від 11.02.2022 № 01 (а.с. 42, 43-44).
Як зазначено ГУ ПФУ в Одеській області у поданому ним відзиві, згідно з принципом екстериторіальності, який передбачено пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), для розгляду вказаної вище заяви було визначено ГУ ПФУ в Одеській області.
За результатами розгляду заяви позивача зазначеним пенсійним органом 13.07.2022 було прийнято Рішення № 253350002725 про відмову позивачу у перерахунку пенсії з більшого страхового стажу, оскільки в Довідці від 11.02.2022 № 01 немає підстави її видачі (а.с. 41).
Про прийняте Рішення позивач була повідомлена листом ГУ ПФУ в Чернігівській області від 18.08.2022 № 6463-5157/П-02/8-2500/22 (а.с. 12).
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд застосовує джерела правового регулювання в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, та зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У пункті 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають. Частинами другою-третьою статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004. До вказаної дати питання зарахування стажу для призначення пенсії, зокрема, регулювалося нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункт 1 Порядку № 637).
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Подібна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 04.02.2021 у справі № 439/905/17, від 09.06.2021 у справі № 488/3973/13-а, від 09.12.2021 у справі № 439/571/17.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З огляду на аналіз зазначених правових норм, суд зауважує, що відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (правова позиція Верховного Суду у справах № 560/3734/22 (постанова від 18.11.2022) та № 392/1357/17(2-а/392/109/17) (постанова від 17.01.2023)).
Дослідивши зміст Трудової книжки позивача від 05.09.1984 НОМЕР_1 (а.с. 37-39, далі - Трудова книжка), судом встановлено, що позивач:
25.08.1992 - звільнена з посади вчителя історії;
10.09.1992 - прийнята на посаду вчителя історії до школи № 4 м. Норильська;
13.11.1992 середня школа № 4 реорганізована в багатопрофільну гімназію;
30.11.1992 - встановлено 10 кваліфікаційний розряд;
30.05.1998 - звільнена за власним бажанням;
30.08.1998 - прийнята на посаду вчителя історії.
Суд зауважує, що вказані записи є послідовними та узгоджуються між собою.
Щодо посилання ГУ ПФУ в Чернігівській області на наявність виправлення в даті наказу, який вказано як підстава для внесення запису № 9 про прийняття позивача 10.09.1992 до школи № 4 м. Норильська, то суд зазначає, що зазначене не було підставою для прийняття оскаржуваного Рішення, разом з тим, звертає увагу, що до 17.08.1993 - до дати державної реєстрації наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» від 29.07.1993 № 58, порядок ведення трудових книжок був передбачений положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 2.2 вказаної Інструкції у трудову книжку, зокрема, вносяться відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Згідно з пунктом 2.3 Інструкції № 162 всі записи у трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до вимог пункту 8.1 Інструкції № 162 контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 р. № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців». Так, у пункті 18 вказаного документу передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналогічні положення передбачені пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301, яка є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки (вкладки) може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, на яких покладено обов'язок ведення та обліку трудових книжок працівників та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Вказана правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 (справа № 677/277/17), від 17.07.2018 (справа № 220/989/17), від 19.12.2019 (справа № 307/541/17), від 30.09.2021 (справа № 300/860/17).
Щодо підстав прийняття оскаржуваного Рішення, суд зазначає наступне.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Дослідивши зміст Довідки від 11.02.2022 № 01, суд критично оцінює аргумент пенсійного органу щодо відсутності вказівки в ній підстав видачі, оскільки у Довідці зазначено, що вона видана на підставі: 1. Наказів по особовому складу за 1192-1998 роки; Особових рахунків за 1992-1998 роки; 3. Статуту Муніципального автономного загальноосвітнього закладу «Гімназія № 4» від 28.08.2015; 4. Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) підприємства № 2508.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржуване Рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії з більшого страхового стажу на підставі Довідки від 11.02.2022 № 01, прийняте ГУ ПФУ в Одеській області, є необґрунтованим, а тому наявні підстави для його скасування.
При цьому, щодо доводів ГУ ПФУ в Чернігівській області про порушення позивачем строку звернення до суду, варто звернути увагу, що відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, про прийняте ГУ ПФУ в Одеській області Рішення, оскарження якого фактично стало підставою для звернення до суду з даним позовом, позивач дізналася з листа ГУ ПФУ в Чернігівській області від 18.08.2022 (а.с. 12). Водночас, поданими відповідачами до суду доказами зазначене не спростовується. Відповідно до штампу на коверті установи поштового зв'язку (а.с. 14) до суду позивач звернулась 02.12.2023, тобто з дотриманням шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Щодо позовної вимоги про зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду її роботи в розмірі один рік за півтора, суд зазначає наступне.
При прийнятті рішення в спірних правовідносинах суд досліджує правомірність рішення (дій) суб'єкта владних повноважень на момент його прийняття (їх вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів (дій) із урахуванням подій, які стануться в майбутньому, зокрема, після звернення до суду.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 357/7575/16-а.
Фактично, позивачем породжені нові правовідносини, які, можливо, будуть потребувати судового захисту в майбутньому.
Таким чином, оскільки пенсійний орган ще не вичерпав своїх дискреційних повноважень у питанні розрахунку позивачу страхового стажу, в даній частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо дати, з якої позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням страхового стажу, то варто зазначити, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Судом встановлено, що із заявою про призначення пенсії позивач звернулась до відповідача в межах трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку. При прийнятті первинної заяви від позивача про призначення їй пенсії пенсійним органом їй було встановлено строк до 25.07.2022 для подання документів про стаж відповідно до Порядку № 637. Разом з тим, як вбачається з розрахунку з пенсійної справи позивача від 27.04.2022 ОСОБА_1 з 29.01.2022 було призначено пенсію за віком. На виконання вимог пенсійного органу, в межах встановленого ним строку, 08.07.2022 позивачем була подана уточнююча Довідка від 11.02.2022 № 01 (а.с. 29-30, 35-36, 42-44).
З огляду на вказане та зважаючи на те, що позивач своєчасно звернулась за призначенням пенсії та своєчасно, у строк встановлений пенсійним органом, подала витребуваний останнім документ для підтвердження страхового стажу, суд дійшов висновку, що право на перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням страхового стажу позивач має з моменту її призначення - з 29.01.2022. Вказане узгоджується з нормами Порядку № 22-1 та не суперечить їм.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 242/3391/17 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом: визнання протиправним та скасування Рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 13.07.2022 № 253350002725 про відмову позивачу у перерахунку пенсії з більшого страхового стажу; зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи з 10.09.1992 по 30.05.1998 в школі міста Норільська, відповідно до записів Трудової книжки від 15.09.1984 НОМЕР_1 та Довідки від 11.02.2022 № 01, і у зв'язку із збільшенням страхового стажу здійснити перерахунок пенсії з часу її призначення - з 29 січня 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн (а.с. 3), на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів судовий збір у розмірі 900,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.07.2022 № 253350002725 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з більшого страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 10.09.1992 по 30.05.1998 в школі міста Норільська, відповідно до записів Трудової книжки від 15.09.1984 НОМЕР_1 та Довідки від 11.02.2022 № 01, і у зв'язку із збільшенням страхового стажу здійснити перерахунок пенсії з часу її призначення - з 29 січня 2022 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 450,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 450,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ: 20987385.
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька 83-А, м.Чернігів, 14017, ЄДРПОУ: 21390940.
Повний текст судового рішення складено 09 лютого 2023 року.
Суддя Л.О. Поліщук