Ухвала
Іменем України
31 серпня 2006 року
Справа № 2-4/516-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Волкова К.В.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Придатько О.О. дов. №111/10/100 від 13.06.2006,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 11.07.2006року у справі № 2-4/516-2006
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Євпаторійський пивобезалкогольний завод" (Красноярське шосе, 6,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)
до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40,Євпаторія,97416)
про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення
За результатами комплексної документальної перевірки дотримання Відкритим акціонерним товариством "Євпаторійський пивобезалкогольний завод" вимог податкового законодавства за період з 01.10.2003 по 30.09.2004 (акт перевірки №63/23-1/11 від 25.02.2005) та за результатами апеляційного узгодження податкового зобов'язання податковим органом прийняті податкові повідомлення -рішення №0001062301/0 від 28.02.2005, №0001062301/2 від 01.06.2005 відповідно до яких платнику податків донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29 932, 50 грн. у тому числі основний платіж 19 955, 00 грн. та 9 977, 50 грн. штрафні санкції, за порушення пункту 4.1. статті 4, підпунктів 7.4.1., 7.4.4., пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі підпункту 17.1.3., пункту 17.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2006 у справі №2-4/516-2006А позов задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення -рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 01.02.005 №0001062301/2 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 15 911, 60 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 7 955. 80 грн., у решті позову відмовлено.
Суд першої інстанції при прийнятті постанови посилався на підпункти 7.4.1, пункту 7.4., статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та зазначив, що висновки податкового органу про завищення податкового кредиту позивачем на суму 15 911, 60 грн. є безпідставними, оскільки витрати позивача на відшкодування вартості послуг з перевезення продукції та ремонту транспортного засобу є законними та здійснювались в межах його господарської діяльності.
Відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального права.
Так, відповідач вважає, що позивач здійснив реалізацію своєї продукції Товариству з обмеженою відповідальністю «Росинка Крим», тобто мав місце перехід права власності на продукцію до дистриб'ютора -Товариства з обмеженою відповідальністю «Росинка Крим», тому , як стверджує відповідач, транспортні витрати дистриб'ютора пов'язані з його господарською діяльністю а не позивача. Таким чином, позивач необґрунтовано відніс до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 15 911, 60 грн.
Доводи відповідача також мотивовані іншими підставами, які не мають значення для розгляду справи.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, апеляційну скаргу визнає не підлягаючою задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Згідно підпункту 1.11 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат відносяться будь-які витрати платників податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності.
Підпунктом 1.32 статті 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особу, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
В ході розгляду справи встановлено, що позивач отримав від ТОВ «Росинка Криму» послуги з перевезення вантажу вартістю 90622,6 грн., в тому числі податок на додану вартість 15103,76 грн., а також Товариством з обмеженою відповідальністю «Росинка Криму» виконало роботи з ремонту орендованого автомобіля ЗИЛ-4331 на суму 4847,02 грн., у тому числі податок на додану вартість 807,84 грн.
Аналіз положень дистриб'юторського договору №2 від 21.06.2002, свідчить про те, що між Відкритим акціонерним товарством «Євпаторійський пивобезалкогольний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росинка Криму» виникли господарські відносини, які полягають у реалізації продукції позивача на території Криму та за його межами та передбачають відшкодування з боку Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський пивобезалкогольний завод» витрат, пов'язаних із перевезенням продукції позивача.
Оскільки відповідно до статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання є вільними в укладенні договору, визначенні його умов, у тому числі таких, що прямо не передбачені чинним законодавством.
Транспортні витрати позивача віднесені до податкового кредиту на підставі податкових накладний, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Росинка Криму».
На думку судової колегії, витрати позивача на відшкодування вартості послуг з перевезення продукції та ремонту транспортного засобу є законними та здійснювались в межах його господарської діяльності з метою реалізації його продукції споживачеві, тому позивач обґрунтовано включив податок на додану вартість, сплачений у зв'язку з відшкодування вищезазначених витрат до податкового кредиту. Оскільки дії позивача щодо формування податкового кредиту є законними, також необґрунтованим є застосування з боку відповідача штрафних санкцій, відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2006року у справі № 2-4/516-2006А залишити без змін.
3. Ухвала суду набирає чинності із дня її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця із дня оголошення.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді К.В. Волков
О.Г. Градова