Ухвала
06 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 754/20762/14-ц
провадження № 61-12437св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року,
У грудні 2014 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), яке змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 23 жовтня 2006 року № 2706/1006/71-455 в розмірі 410 390,97 грн, з яких: 394 969,17 грн, що еквівалентно 26 224,99 доларам США, - тіло кредиту; 14 631,26 грн, що еквівалентно 971,48 доларам США, - відсотки; 790,54 грн - пеня.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ «Альфа-Банк» про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними, в якому просила визнати недійсним з моменту підписання кредитний договір від 23 жовтня 2006 року № 2706/1006/71-455, укладений між нею та Акціонерним комерційним банком «TAC-Комерцбанк» (далі - АКБ «TAC-Комерцбанк»), право вимоги за яким перейшло до АТ «Альфа Банк», та договір іпотеки від 23 жовтня 2006 року, укладений між нею та АКБ «TAC-Комерцбанк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В., зареєстрований в реєстрі за № з-1746.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2022 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2022 року - без змін.
У касаційній скарзі АТ «Сенс Банк» просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в частині відмови в задоволенні первісного позову банку і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити цей позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Деснянського районного суду міста Києва.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року призначити до судового розгляду Верховного Суду ускладі колегії суддівТретьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко