Справа № 589/4334/20
Провадження № 2/589/45/23
03 січня 2023 року м. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі головуючого судді Лєвші С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
03.12.2020 р. Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 15275 грн 38 коп. заборгованості за кредитним договором від 12.09.2016 р., яка складається з 10826 грн 42 коп. заборгованості за тілом кредиту та 4448 грн 96 коп. заборгованості за відсотками, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань.
06.01.2021 р. ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, у якій роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали та направлена відповідачу за місцем його реєстрації. 16.04.2021 р. до суду повернуто поштове повідомлення від відповідача.
Станом на 03.01.2023 р. відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі, також не надходили.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про часткове задоволення позову на підставі наступного.
Судом встановлено, що 12.09.2016 р. ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 12.09.2016 р., згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 11).
У даній заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодний з його умовами.
До кредитного договору банк додав Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 03.04.2018 р. (а.с. 12-13), Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с. 14) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 15-68), які розміщені на сайті https://privatbank.ua.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 26.10.2020 р. складає 15275 грн 38 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10826 грн 42 коп.; заборгованість за відсотками 4448 грн 96 коп (а.с. 6-8).
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по рахунку (а.с. 77-78).
Протягом дії договору Банком було видано одну кредитну картку, яка має термін дії до 01/22 (а.с. 9).
Вирішуючи заявлені вимоги, суд вважає за необхідне дослідити умови вказаного договору, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У заяві позичальника від 12.09.2016 р. процентна ставка не зазначена, наданий банком Витяг з Тарифу обслуговування кредитних карт «Універсальна» відповідачем не підписано.
В обґрунтування вказаних вимог ПриватБанк зазначав, що підпис відповідача в анкеті-заяві про приєднання свідчить про факт його ознайомлення та згоду з Умовами та Правилами надання банківський послуг, а також Тарифами банку.
На підтвердження цих вимог позивач надав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з архіву Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, та в яких визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядку нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення ПриватБанку, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Крім того суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем витяги з Тарифів, Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанком, з огляду на їх мінливий характер, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Вищевикладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. Велика Палата у вказаній постанові зробила наступний правовий висновок: витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Вказаним спростовуються доводи позову про те, що наявність підпису на анкеті-заяві свідчить про укладення кредитного договору з одночасним узгодженням всіх істотних його умов.
Оцінюючи паспорт споживчого кредиту від 03 квітня 2018 року, який наданий позивачем на підтвердження узгодженості з відповідачем тих умов кредитного договору, яких не містить анкета-заява від 12 вересня 2016 року, суд приходить до наступного.
Як слідує зі змісту паспорта споживчого кредиту, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Також, в даному паспорті зазначено, що надана інформація зберігає чинність та є актуальною до 18 квітня 2018 року (а.с. 12-13).
Таким чином, суд вважає, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання відповідачем (споживачем) не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбулася фіксація волі сторін договору та його змісту, в наслідок чого паспорт споживчого кредиту не є належним доказом погодження усіх істотних умов договору, що зокрема узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.05.2022 у справі №393/126/20.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 4448 грн 96 коп. є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи наведене, позов Банку підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача отриманої суми кредитних коштів, а саме заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10826 грн 42 коп.
Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому частиною першою статті 141 ЦПК України, згідно до Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1489 грн 79 коп. судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83, 141, 223, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (адреса місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) суму заборгованості за договором №б/н від 12 вересня 2016 року в розмірі 10826 грн 42 коп. та суму сплаченого при подачі позову судового збору у відсотковому співвідношенні задоволених позовних вимог в розмірі 1489 грн 79 коп., загалом визначивши до стягнення 12316 (дванадцять тисяч триста шістнадцять) грн 21 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша