Справа №: 486/1360/22 Провадження № 3/486/119/2023
07 лютого 2023 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді Савіна О.І.,
при секретарі - Коршак О.В.,
за участі:особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
13.11.2022 року близько 08:00 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за спільним місцем мешкання в кв. АДРЕСА_2 вчинив, домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, ображав, погрожував фізичною розправою та намагався вчинити бійку. Внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення та підтвердив обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні була та підтвердила обставини справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст. 1 даного Закону, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №460509 від 13.11.2022 року, заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 13.11.2022 року (а. с. 1, 2, 3).
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, враховуючи особу останнього, який повністю визнав свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, але мінімального розміру, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На думку суду застосування такого виду адміністративного стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 536,80 гривень.
А тому, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
Суддя Южноукраїнського міського суду О. І. Савін