Справа № 602/952/22Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.І.
Провадження № 33/817/47/23 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
10 лютого 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю: захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Вальчук М.М.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2022 року,
Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень в дохід держави, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Як визнав суд, ОСОБА_1 , 06 листопада 2022 року о 17 годині 37 хвилин по вул. Східна в м. Ланівці Кременецького району Тернопільської області керував автомобілем VOLKSWAGEN passat н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп6яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню через невідповідність її висновків фактичним обставинам справи.
Стверджує, що відеозаписи, що долучені до матеріалів справи є не безперервними та не можуть вважатися належними та допустимим доказами, оскільки виготовлені за допомогою мобільного телефону.
Звертає увагу, що працівниками патрульної поліції було порушено вимоги п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння
або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, оскільки такий огляд проводився за відсутності двох свідків.
Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Вальчук М.М., яка повністю підтримала подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не дотримався.
Як слідує з постанови Лановецького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2022 року, в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції зазначив наступні докази:
- протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ № 180387 від 06.11.2022 року;
- протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії № 180388 від 06.11.2022 року;
- рапортом чергового відділення поліції № 2 (м. Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області № 3873 від 06.11.2022 року;
- матеріалами відеофіксації;
Проте, аналіз цих доказів судом апеляційної інстанції, свідчить про недотримання судом першої інстанції положень ст.ст.251, 252 КУпАП, які регламентують загальний порядок оцінки доказів органом, що здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Поклавши ці докази в основу свого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не врахував, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що місцевий суд не дотримався цих приписів закону, оскільки належним чином не дослідив докази вини особи.
Так, відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Така постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, крім іншого, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи № 524/5536/17, адміністративне провадження №К/9901/1403/17 зроблено правовий висновок, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Як убачається з матеріалів справи, в постанові Лановецького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто адміністративної відповідальності, міститься вказівка лише про факт проведення відеозапису, однак відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Відсутні такі відомості і у протоколі про адміністративне правопорушення.
Окрім того, системний аналіз приписів п.9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України “Про національну поліцію” щодо застування працівниками поліції таких превентивних заходів, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису”, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, дає підстави для висновку про визначення чіткого переліку пристроїв, з допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію, та не надає право поліцейським здійснювати відеофіксацію власними мобільними пристроями.
Як слідує з відповіді Кременецького районного відділу поліції відділення поліції № 2 (м. Ланівці) від 07.02.2023 р. на запит адвоката Вальчук М.М., відеофіксація правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 06.11.2022 року здійснювалась інспектором СРПП ВП № 2 (м. Ланівці) капітаном поліції Остапчук Р. за допомогою власного мобільного пристрою, який підтримує функцію аудіо-відео зйомки.
Будь-які інші відеоматеріали, в тому числі з бодікамер поліцейських, використання яких передбачено вказаними вище нормативно-правовими актами, в матеріалах справи відносно ОСОБА_1 відсутні.
Таким чином, доводи сторони захисту про відсутність як доказу належної відеофіксації правопорушення є обґрунтованими.
Відповідно до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення
огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням
технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування
таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про
адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння
і дії водія щодо ухилення від огляду.
За змістом ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, огляд працівниками поліції водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не зафіксовано належним чином за допомогою технічних засобі відеозапису та проведено такий огляд без присутності свідків.
Таким чином, проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 прауцівниками поліції проведено як за відсутності належної фіксації технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, так і за відсутності двох свідків.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З урахуванням наведеного, вважаю, що висновки суду першої інстанції, в силу неповноти проведеного судового розгляду, містять істотні суперечності щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його Лановецьким районним судом притягнуто до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, який розглядався судом першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя