Справа № 740/4230/22
Провадження № 2/740/176/23
09 лютого 2023 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Ковальової Т.Г.,
за участі секретаря судового засідання -Дьоміної Н.А.,
з участю: представника позивача - адвоката Дубіна В.І.,
представника відповідачки - адвоката Щербака О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідачки на його користь 36 568,60 грн та понесені ним судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 09 лютого 2022 року він уклав з відповідачкою попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, що належить відповідачці, та передав завдаток у сумі двадцять вісім тисяч гривень, що еквівалентно одній тисячі доларів США. Відповідно до п.7 договору у випадку невиконання зобов'язання, зазначеного у п.1 договору, у строк до 15 березня 2022 року з вини продавця останній зобов'язується повернути завдаток покупцю у подвійному розмірі у відповідності зі ст.571 ЦК України.
Однак, у подальшому договір купівлі-продажу квартири укладено не було, завдаток не повернуто. Зазначає, що він передав відповідачці завдаток у сумі 28 000 грн, що еквівалентно 1000 доларів США, тому підлягає застосуванню ч.2 ст.533 ЦК України, оскільки офіційний курс гривні до долара США змінився, то сума боргу станом на дату подання позовної заяви, еквівалентна 1000 доларів США, становить 36 568,60 грн відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 08.11.2022.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2022 року провадження у справі відкрито для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від представника відповідачки - адвоката Щербака О.В. надійшов відзив на позовну заяву, у він якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, оскільки ОСОБА_1 не вчинив жодної дії для укладення договору купівлі-продажу до 15 березня 2022 року.
Представник позивача - адвокат Дубін В.І. у судовому засіданні підтримав позов, за викладених у ньому обставин, уточнивши, що за своєю природою передана ОСОБА_1 ОСОБА_2 грошова сума за укладеним між ними 09.02.2022 попереднім договором не є завдатком, а є авансом, який не підлягає поверненню.
У судовому засіданні представник відповідачки - адвокат Щербака О.В. просив відмовити у задоволенні позову з посиланням на доводи, викладені ним у відзиві на позов, а також на те, що позивач не надав доказів про курс долара на час звернення з позовом до суду.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові докази та оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані в підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Згідно ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09 лютого 2022 року укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (а.с.6).
Відповідно до п.1 договору покупець і продавець зобов'язуються у строк і на умовах цього договору, викладених нижче, заключити у майбутньому договір купівлі-продажу (Основний договір) на належне продавцю нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 5 Договору для гарантії виконання основного договору й підтвердження даної угоди покупець передає продавцю в момент підписання договору грошову суму - завдаток. Сума завдатку становить двадцять вісім тисяч гривень, що еквівалентно одній тисячі доларів США.
Згідно п. 7 Договору у випадку невиконання зобов'язання п.1 договору у строк до 15 березня 2022 року з вини продавця останній зобов'язується повернути завдаток покупцю у подвійному розмірі у відповідності зі ст.571 ЦК України.
Вищезазначений договір нотаріально посвідчений не був.
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, станом на день звернення з позовом договір купівлі-продажу не укладено та суму завдатку відповідачкою не повернуто.
Згідно зі статтею 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона - боржник - зобов'язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком, передбачені вимогами ст.571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ст.546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, -у письмовій формі.
З аналізу зазначеної норми матеріального права вбачається, що завдаток видається кредиторові боржником у разі укладення договору, а тому гроші, передані майбутнім покупцем потенційному продавцю за усною чи письмовою домовленістю, але до укладення основного договору, ще не є завдатком, не виконують забезпечувальної функції, а відтак, їх передача не має правових наслідків для продавця відповідно до норми ч. 1 ст. 571 ЦК України.
Другим критерієм відмінності завдатку від авансу є умова обов'язкового дотримання сторонами форми укладення договору, встановленої законом.
Викладені положення закону є підставою для обґрунтованого висновку про те, що основними критеріями відмінності завдатку, як одного із засобів забезпечення виконання зобов'язань, від авансу, як однієї з форм розрахунків є: забезпечення завдатком тільки дійсного, тобто укладеного сторонами цивільно-правового зобов'язання; обов'язкове дотримання сторонами встановленої законом форми укладення договору, який забезпечений завдатком.
За умови відсутності хоча б одного з вищевказаних критеріїв, передані однією стороною другій стороні грошові суми є не завдатком, а авансом.
Таким чином, внесення завдатку, як способу виконання зобов'язання, може мати місце лише у разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу квартири.
Оскільки договору купівлі-продажу квартири, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства, між сторонами укладено не було, сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, доказів ухилення позивача від укладання договору суду не надано, то передана позивачем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.
Те, що в договорі завдатку сторони використали термін «завдаток», не свідчить, що за своєю правовою природою сума 28 000 грн є завдатком, оскільки вона не виконувала забезпечувальної функції, виходячи зі змісту договору та дійсних намірів сторін.
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постановах: від 25 вересня 2012 року у справі N 6-82цс13 та від 13 лютого 2013 року у справі N 6-176цс12 та Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року N 461/5297/16-ц (провадження N 61-22017св18) та у постанові від 17.06.2021 № 711/5065/15-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим, ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Офіційний курс долара США по відношенню до національної валюти гривні станом на 10.11.2022 - день звернення з позовом до суду - становить 36 568,60 грн відповідно до офіційного курсу Національного банку України, що є загальнодоступною інформацією.
Суд, враховуючи викладене, у межах заявлених позивачем позовних вимог, вважає, що з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача грошові кошти, отримані відповідачкою в якості завдатку в сумі 36 568,60 грн, що станом на 08.11.2022 еквівалентно 1000 доларів США.
Законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.
Надані позивачем докази відповідно до ст.76-78 ЦПК України є належними і допустимими.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витратипо сплаті судового збору у сумі 992 грн 40 коп.
Керуючись ст. 509, 526, 533, 570, 571, 635 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , грошові кошти за попереднім договором від 09 лютого 2022 у сумі, еквівалентній 1000 (одній тисячі) доларів США за курсом НБУ станом на 08.11.2022, у сумі 36 568,60 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 992 грн 40 коп., а всього стягнути 37 561 (тридцять сім тисяч п*ятсот шістдесят одну) гривню.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 10 лютого 2023 року.
Головуюча суддя Т.Г. Ковальова