09 лютого 2023 року
м. Рівне
Справа № 564/294/20
Провадження № 22-ц/4815/156/23
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С. О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.
учасники справи:
позивач : ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Костопільського районного нотаріального округу Дідовець Алла Григорівна
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 адвоката Добродій О.М. на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року, ухвалену в складі судді Олдійника П.В., дата складання повного тексту рішення відсутня , у справі № 564/294/20
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Костопільського районного нотаріального округу Дідовець Алла Григорівна про розірвання спадкового договору,
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року провадження у вказаній справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
В поданій апеляційній скарзі представник представника ОСОБА_4 адвокат Добродій О.М. просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Посилається на ті підстави, що правовідносини, які виникли між сторонами, допускають правонаступництво, а тому смерть позивача не могла слугувати підставою для закриття провадження у справі. Крім того, 18.11.2021 вона повідомила суд про смерть позивача та вказала, що вона є спадкоємцем першої черги, а тому просила суд зупинити провадження до залучення її у справу як правонаступника.
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру, 10.11.2021 була заведена спадкова справа.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам судове рішення не відповідає.
Судом установлено, що 05.02.2020 року позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою від 11 лютого 2020 року суд першої інстанції відкрив провадження у даній справі та призначив підготовче судове засідання.
18.11.2021 року ОСОБА_4 подала до суду клопотання, у якій повідомив що ОСОБА_5 , позивач по справі, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , одночасно просила суд про зупинення провадження у справі до прийняття спадщини нею як правонаступником позивача.
Вказане клопотання судом не вирішено.
04.07.2022 року представник відповідача та третьої особи - адвокат Євгеюк О.Є., подав клопотання про закриття провадження у даній справі оскільки позивач ОСОБА_1 помер та відсутні його правонаступники.
У подальшому до суду першої інстанції надано копію актового запису про смерть ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року клопотання представника відповідача та третьої особи - адвоката Євгеюк Олександра Євстафійовича про закриття провадження у справі - задоволено та закрито провадження у вказаній справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією з сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Суд першої інстанції не врахував, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, внаслідок чого зробив помилковий висновок про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.
Крім того, при постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не враховано, що за положеннями цивільного законодавства, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч.3 статті 1223 ЦК України), і спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, незалежно від часу прийняття спадщини (ч.5 статті 1268 ЦК України).
Оскільки рішення у даній справі може вплинути на охоронювані законом права та інтереси спадкоємців померлого позивача ОСОБА_1 , та враховуючи визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції відповідно до приписів чинного цивільного процесуального законодавства, зобов'язаний був зупинити провадження у справі, до залучення до участі у справі правонаступників померлого позивача.
Згідно положень ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський Суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v.UKRAINE, Заява №19164/04, §47, Рішення Європейського Суду з прав людини, Страсбург 21 жовтня 2010 року, Остаточне 21/01/2011).
Зогляду на викладене апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з переданням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 адвоката Добродій О.М. задовольнити.
Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Костопільського районного нотаріального округу Дідовець Алла Григорівна про розірвання спадкового договору аправити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне текст постанови складено 09 лютого 2023 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Шимків С.С.