09 лютого 2023 року Справа № 480/4446/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4446/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 183750002188 від 08.06.2022 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 02 липня 2020 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що по досягненню пенсійного віку звернулася із заявою встановленого зразка та необхідними документами за призначенням пенсії на пільгових умовах до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Однак, відповідачем прийнято рішення №183750002188 від 08.06.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи за списком №2, про що повідомлено листом від 29.06.2022. Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернулась до суду.
Ухвалою суду позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Так відповідач зазначає, що позивачка 02.06.2022 звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-ІУ). Рішенням відповідача №183750002188 від 08.06.2022 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком, на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІУ у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років. 20.06.2022 ОСОБА_1 знову звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії. Рішенням відповідача №183750002188 від 24.06.2022 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи за Списком №2.
На підставі ч. 1 ст. 114 Закону №1058-ІУ право на пенсію на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частини четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІУ право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років страхового стажу, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсія на пільгових умовах призначається із зменшенням віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Вік позивачки на день звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - 56 років. Страховий стаж ОСОБА_1 - 33 роки 1 місяць 02 дні, пільговий стаж відсутній. Окрім того, відповідач повідомляє, що за доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди роботи. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи відповідно до довідки від 26.05.2022 р. № 7, оскільки довідка не відповідає додатку 5 Постанови № 637 від 12.08.1993. Таким чином, за наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до п. 2. ч. 2 ст. 114 ЗУ №1058-ІУ відсутнє.
Отже, як зазначає представник відповідача, відмовляючи позивачці у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, головне управління діяло в межах законодавства України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, 02.06.2022 позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.06.2022 №183750002188 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 . Також в рішенні зазначено, що вік заявниці - 56 років, страховий стаж особи - 33 р. 1 м. 02 дн., пільговий стаж відсутній. До страхового стажу зараховані всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно довідки від 26.05.2022 №7, оскільки довідка не відповідає додатку 5 Постанови №637 від 12.08.1993. За наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26, п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє.
20.06.2022 позивач повторно звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої, рішенням №183750002188 від 24.06.2022 відповідачем ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про що повідомлено листом від 29.06.2022 №1800-0211-8/21671. Крім того в листі зазначено, що згідно наданих документів про стаж (ідентифікаційний код, трудова книжка, диплом, пільгові довідки, свідоцтво про народження дитини) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж складає 33 роки 1 місць 22 дні. Пільговий стаж за списком №2 відсутній, оскільки пільгова довідка від 17.06.2022 №8 не відповідає додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме: відповідно розділу ХХУІІ Постанови Ради Міністрів №1173 від 22.08.1956 року є пункти «а» та «б», які не вказані, також в довідці вказано період роботи по 17.01.1992, а з 01.01.1992 діє Постанова КМ СРСР від 26.01.1991 №10, не надано копію наказу про первинну атестацію робочих місць. Враховуючи вищезазначене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи за списком №2.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV).
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція № 58), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.2 Інструкції № 58 визначено, що до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Згідно рішень ГУ ПФУ в Сумській області від 08.06.2022 та від 24.06.2022 №183750002188 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відсутній пільговий стаж та зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи згідно довідки від 26.05.2022 №7, а також довідки від 17.06.2022 №8, оскільки вони не відповідають додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Дослідженням записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 установлено, що в ній наявні такі записи про роботу позивача у спірному періоді:
запис №1 від 29.07.1985 - прийнята на роботу в Недригайлівську райтипографію на посаду «наборщика вручную 3-го розряда» (наказ №1 від 29.07.1985);
запис №2 від 03.02.1986 - переведена на посаду «наборщика на наборных строкоотливних машинах 5 розряда» (наказ №3 від 03.02.1986);
запис №3 від 30.12.1996 - переведена на посаду «складача вручну 4-го розряду» (наказ №25 від 30.12.1996);
запис №4 від 02.09.2002 - звільнена у зв'язку зі скороченням штату (ст. 40 п. 1 КЗпП України) (наказ №46 від 02.09.2002).
Суд звертає увагу, що відповідачем не зазначено у відмові про призначення пенсії ОСОБА_1 про відсутність у трудовій книжці позивача, яка є основним документом на підтвердження трудового стажу, відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Також, суд враховує правову позицію зазначену Верховним судом у постанові від 17.11.2021 у справі № 242/5635/16-а, в якій зазначено проте, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв'язку з невідповідністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.
При цьому суд зауважує, що обов'язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні уточнюючої довідки.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Тобто в період роботи позивача необхідно застосовувати Список 2, який був чинний у цей період.
Згідно п. «а» (робітники) Розділу XXVII Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів України СРСР від 22.08.1956 року №1173, до посад, праця на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах віднесено посади складача та розбирача вручну, робочі стереотипних та словолитних цехів на оздобленні та обробці гартових стереотипів, шрифту та набірних матеріалів.
Згідно п, «а» (робітники) Розділу 22700000 XXV Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, до посад, праця на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах віднесено посади складача вручну, складача на складально-рядковідливних машинах.
Згідно п. «а» (робітники) Розділу XXV Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, до посад, праця на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах віднесено посади складача вручну, складача на складально-рядковідливних машинах.
З огляду на вищезазначене, посада позивача передбачена у всіх списках № 2.
При цьому суд враховує, що як зазначено в довідках Комунального підприємства Недригайлівської селищної ради «Недригайлівська друкарня» від 26.05.2022 №7 та від 17.06.2022 №8 лише в період з 15.03.2000 по 02.09.2002, згідно проведеної атестації, пільговий стаж позивача не підтвердився.
Щодо аргументів відповідача викладених в листі від 29.06.2022 №1800-0211-8/21671, про ненадання копії наказу про первинну атестацію робочих місць, суд зазначає, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення або неповне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 по справі №227/545/17.
Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Великої палати Верховного Суду, викладеній у справі №520/15025/16-а.
Так, у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а Велика палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Разом з цим суд відмічає, що згідно з вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Тобто, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємства, в якому працював позивач, або архівних установ для отримання відомостей щодо спірного періоду роботи позивача.
Отже, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. При цьому, суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Таким чином, оскаржуване рішення пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з цим, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач; повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
У ході розгляду справи судом встановлено, що після прийняття оскаржуваного рішення, ГУ ПФУ в Сумській області позивачка 20.06.2022 повторно звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, за результатами розгляду якої знову було прийняло рішення від 24.06.2022 №183750002188, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з тих самих підстав, що і у попередньому рішенні. При цьому, приймаючи нове рішення, попереднє рішення від 08.06.2022 №183750002188 скасоване не було.
З огляду на те, що протиправні дії ГУ ПФУ в Сумській області відображені також у прийнятому рішенні від 24.06.2022 №183750002188, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить та визнати протиправним і скасувати вказане рішення.
Водночас, що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачці пенсію, суд виходить з того, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.
Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.
При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
За таких обставин, вимоги позивача в зазначеній частині суд залишає без задоволення.
Водночас суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суму судового збору в розмірі 992,40 грн., який був сплачений позивачем при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.06.2022 №183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.06.2022 №183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 02.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець