20 січня 2023 року Справа № 160/18380/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Жукової Є.О., -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги,26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
15 листопада 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги,26, м. Дніпро, 49094) , в якій позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 05.10.2022; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 05.10.2022, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 р.провадження у справі було відкрито, та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно відмовило у застосуванні, при переведенні позивача з 05.10.2022 р. на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", показника середньої заробітної плати за 2019, 2020, 2021 роки, відсутні законні підстави для застосування нового показника середньої заробітньої плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески.
Суд зазначає, що копію ухвали суду від 16.11.2022 р. у справі №160/18380/22 разом з позовною заявою та доданими до неї документами направлено на адресу відповідача, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
22.12.2022 р. представником відповідача бкло направлено на адресу суду відзив на позовну заяву від 22.12.2022 р., в обгрунтування якого зазначено наступне.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує з 24.02.2015 р. пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (даліЗакон № 1058-IV).
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, ОСОБА_1 05.10.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший (пенсію за віком).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за результатами розгляду поданої заяви, з 05.10.2022 переведено ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком при застосуванні показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії.
На адвокатський запит від 17.10.2022 вих. № 2048/17/10/2022 з питання пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 24.10.20222 № 0400-010304-8/108464 роз'яснило наступне: «Для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (3764,40 грн) та збільшеної на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14, що складає 6186,32 грн (за матеріалами пенсійної справи).
Право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за 2019-2021 роки, у розмірі 10846,37 грн, у ОСОБА_1 відсутнє.».
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що відповідачем жодним чином не порушені права та інтереси ОСОБА_1 при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, розмір пенсії розрахований відповідно до норм чинного законодавства.
На підставі викладеного вище, представник відповідача просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.
Дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області.
Позивач отримує з 24.02.2015 р. пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (даліЗакон № 1058-IV).
05.10.2022 Позивач звернувся до Відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV (надалі - Закон № 1058-IV).
На підставі вказаної заяви позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 24.10.2022 №0400-010304-8/108464 позивача повідомлено про те, що для розрахунку пенсії за віком застосовано показник середньо заробітної плати в розмірі 6186,32 грн.
На думку відповідача, правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки немає підстав.
Не погоджуючись з розрахунком призначеної позивачу пенсії, виходячи із обчислення показника середньої заробітної плати за 2019, 2020, 2021 роки, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1, 2 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до абз. 2 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
При обчисленні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058 відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (тобто за 2019-2021 роки), оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивач звернувся вперше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, відповідно до якого, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, судом встановлено, що відповідач, відмовивши ОСОБА_2 в проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2021 роки порушив права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 05.10.2022, та як наслідок зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 05.10.2022, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які заявлені ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а відтак останні є такими, що підлягають здоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції від 14.11.2022 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 793,92 грн. (сімсот дев'яносто три грн. 92 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги,26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудженні всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, а саме, судового збору у розмірі 793,92 грн. (сімсот дев'яносто три грн. 92 коп.).
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги,26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 05.10.2022 протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 05.10.2022, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 793,92 грн. (сімсот дев'яносто три грн. 92 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова