08 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/132/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Луцький ВДВС у Луцькому районі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент муніципальної варти Луцької міської ради (далі - Департамент МВ ЛМР) про скасування постанов від 22.11.2022 ВП №70393960 про відкриття виконавчого провадження; від 22.11.2022 ВП №70393960 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; від 22.11.2022 ВП №70393960 про стягнення виконавчого збору; від 22.11.2022 ВП №70393960 про арешт коштів боржника.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою заступника начальника Луцького ВДВС у Луцькому районі Самчука О. П. від 22.11.2022 відкрито виконавче провадження ВП №70393960 з виконання постанови Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 №2208370. Також винесені постанови про арешт коштів боржника, про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Позивач вказує, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2022 є незаконною, оскільки стягувач Департамент МВ ЛМР пропустив тримісячний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, визначений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), який розпочинає відлік з дати винесення постанови, тобто з 27.04.2022, а на постанові Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 №2208370 дата набрання законної сили (13.09.2022) не відповідає дійсності. Відповідно, протиправні дії відповідача полягають у безпідставному відкритті виконавчого провадження за вказаних обставин пропуску строку пред'явлення постанови до виконання з відповідними наслідками для позивача, зокрема, відображення відомостей щодо позивача у реєстрі боржників.
Крім того, виконавчий документ (постанова Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 №2208370) не відповідає вимогам статті 4 Закону №1404-VIII, позаяк не містить усіх необхідних реквізитів (не зазначено ідентифікаційний код стягувача).
Також позивач зазначив, що заява про примусове виконання рішення, подана Департаментом МВ ЛМР 14.11.2022, не містить підпису будь-якої уповноваженої особи, а також не містить доказів повноважень особи, зазначеної в заяві, надана відповідачу в паперовій формі, тому не є електронним документом, відтак, вважається не підписаною у встановленому порядку, у зв'язку з цим у відповідача не було підстав для відкриття виконавчого провадження.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 06.02.2023 №7291 (вх.5656/23 від 06.02.2023) представник відповідача Самчук О.П. позовних вимог не визнав та просить відмовити у їх задоволенні з тих підстав, що постанова №2208370 набрала законної сили 13.09.2022, відтак могла бути пред'явлена до виконання до 13.12.2022. Виконавче провадження зареєстроване та передане державному виконавцю для виконання 22.11.2022 вх. №10281/18.16-29, відтак не було пропущено встановлений законом строк для пред'явлення виконавчого документу для примусового виконання.
Щодо тверджень позивача про невідповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону №1404-VIII, представник відповідача зазначив, що у заяві стягувача було зазначено його код ЄДРПОУ. У постанові №2208370 стоїть відмітка про набрання законної сили постанови та трьохмісячний строк пред'явлення до виконання.
Вважає, що відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання та не позбавляє виконавця скористатися своїм правом та отримати таку інформацію у відповідних установах.
У поясненнях щодо позовної заяви представник третьої особи вказала, що 27.04.2022 інспектором з паркування департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Каращуком П.І. проведено розгляд справи та всебічно, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, неупереджено, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людей, з урахуванням вимог чинного законодавства, було винесено постанову серії DMV №2208370 на відповідальну особу, за якою зареєстрований транспортний засіб марки «JEEP CHEROKEE», д.н з. « НОМЕР_1 », - ОСОБА_1 .
Постанова серії DMV №2208370 від 27.04.2022 надіслана власнику транспортного засобу відповідно до вимог Закону та Кодексу України про адміністративні правопорушення за адресою реєстрації (встановленої з ЄДР ТЗ): АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , яку він отримав 13.09.2022 особисто.
Постанова серії DMV №2208370 від 27.04.2022 була надіслана позивачу відповідно до вимог ст. 279-1 КУпАП та повернулась поштовим відправленням з позначкою про особисте вручення 13.09.2022 і автоматично рознесено в електронну систему відправок і отримувань. Днем вручення постанови є дата - 13.09.2022.
Представник третьої особи зазначила, що постанова серії DMV №2208370 набрала законної сили 13.09.2022, позивач отримав її особисто згідно поштового повідомлення та свідомо не виконав її шляхом сплати штрафу протягом тридцяти днів, згідно частини другої статті 300-1 КУпАП.
Також, позивачем вищевказана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не оскаржувалась з урахування положень ст.ст. 287-289 КУпАП.
Вказала, що постанова вважається звернутою до виконання, коли орган (посадова особа), який її виніс, вручає або надсилає її копію відповідній особі.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 КУпАП, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.
Тобто, постанова серії DMV № 2208370 від 27.04.2022 підлягає примусовому виконанню не раніше, ніж після 30 днів з дня набрання постанови законної сили, тобто з 13.09.2022.
Представник третьої особи вважає, що позивачем в обґрунтуванні позовних вимог зроблений необґрунтований висновок про те, що строк примусового пред'явлення постанови серії DMV №2208370 від 27.04.2022 за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), розпочинає відлік з моменту винесення постанови, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Позивач не здійснив добровільне виконання постанови серії DMV №2208370 від 27.04.2022, яка набрала законної сили 13.09.2022, тому ДМВ ЛМР 14.11.2022 подано заяву про примусове виконання постанови серії DMV №2208370 від 27.04.2022 до відповідача.
Щодо твердження позивача про відсутність у пред'явленому виконавчому документі ідентифікаційного коду юридичної особи стягувана, представник третьої особи зазначила наступне.
Департаментом муніципальної варти Луцької міської ради на виконання вимог частини третьої статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: «скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим», на кожному виконавчому документі проставляється «Гербова печатка», яка містить напис «код в ЄДРПОУ 39985748», а тому твердження позивача є помилковими.
Вважає, що в постанові серії DMV №2208370 від 27.04.2022 зазначено усі необхідні для примусового виконання відомості, які вимагає Закон.
Стосовно позиції позивача, що заява згідно якої постанова серії DMV №2208370 від 27.04.2022 пред'явлена до примусового виконання не містить підпису будь якої уповноваженої особи, просить суд врахувати наступне.
Заява про примусове виконання рішення від 14.11.2022 №27-43/3742/2022, яка подана Департаментом муніципальної варти, підписана заступником директора, начальником відділу демонтажів та евакуації департаменту муніципальної варти шляхом накладання ЕЦП (електронно-цифрового підпису) через систему «АСКОД», на заяві від 14.11.2022 міститься штрих-код та QR-код з індитифікаторами, за якими можна перевірити підписання вище зазначеного документу, також заява скріплена гербовою печаткою Департаменту муніципальної варти.
Враховуючи зазначене, представник третьої особи просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до положень частини четвертої статті 229 та частини третьої статті 268 КАС України судове засідання проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 DMV №2208370 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Вказану постанову було надіслано за адресою реєстрації (встановленої з ЄДР ТЗ) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та вручена позивачу 13.09.2022, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
14.11.2022 до Луцького ВДВС у Луцькому районі надійшла заява Департаменту МВ ЛМР (вих. №27-43/3742/2022 від 14.11.2022) про примусове виконання постанови від 27.04.2022 DMV №2208370 та стягнення штрафу в подвійному розмірі 680,00 грн, до якої додано примірник вказаної постанови, у якій зазначено дату набрання чинності (13.09.2022) та вказано строк пред'явлення до виконання 3 місяці.
Постановою заступника начальника Луцького ВДВС у Луцькому районі Самчука О.П. від 22.11.2022 відкрито виконавче провадження ВП №70393960 з виконання постанови №2208370, виданої 27.04.2022 Департаментом МВ ЛМР про стягнення із ОСОБА_1 на користь Департаменту МВ ЛМР 680,00 грн штрафу.
Крім того, 22.11.2022 заступник начальника Луцького ВДВС у Луцькому районі Самчук О. П. у виконавчому провадженні №70393960 виніс такі постанови:
- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника ОСОБА_1 170 грн мінімальних витрат виконавчого провадження;
- про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 68 грн;
- про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 918 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваними постановами, позивач, як боржник у виконавчому провадженні, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Копію оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2022 хоча і було скеровано позивачу поштовим зв'язком 22.11.2022, про що свідчить супровідний лист від 22.11.2022 №52751 Луцького ВДВС у Луцькому районі, проте доказів вручення вказаної постанови матеріали виконавчого провадження не містять. Враховуючи те, що позивач стверджує, що йому стало відомо про зазначену постанову лише 23.12.2022, а позовну заяву подано (надіслано поштовим зв'язком) до суду 03.01.2023, тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем десятиденного строку звернення до суду з цим позовом, який необхідно обчислювати з 23.12.2022.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), в тому числі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
За приписами частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктами 2, 6 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
За правилами частин першої, другої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до частини п'ятої статі 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами другою, четвертою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно із частиною другою статті 42 Закону №1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до частин першої - третьої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
За змістом частини другої статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 299 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із частинами першою - третьою статті 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення. У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Відповідно до частин першої, другої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу, що у цій справі позивач оскаржує постанову від 22.11.2022 ВП №70393960 про відкриття виконавчого провадження з тієї підстави, що стягувач Департамент МВ ЛМР пропустив встановлений частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII тримісячний строк пред'явлення виконавчого документа (постанови Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 DMV №2208370) до виконання, стверджуючи при цьому, що відлік строку пред'явлення спірного виконавчого документа до виконання розпочався з 27.04.2022 (дата прийняття постанови).
Суд не погоджується із такими доводами позивача та зазначає, що строк пред'явлення постанови Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 DMV №2208370 до виконання дійсно становить три місяці (частина перша статті 12 Закону №1404-VIII), проте такий строк згідно із частиною другою статті 12 Закону №1404-VIII встановлюється для виконання вказаної постанови з наступного дня після набрання нею законної сили, а у спірному випадку дата прийняття постанови Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 DMV №2208370 не відповідає даті набрання нею законної сили.
Оскільки за змістом частини другої статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, набирає законної сили, зокрема, після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, а з матеріалів справи вбачається, що згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення постанова Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 DMV №2208370 вручена 13.09.2022, тому суд погоджується із доводами третьої особи про те, що вказана постанова набрала законної сили 13.09.2022 та правильно відображена у примірнику постанови, направленого до примусового виконання.
Суд також звертає увагу, що за приписами частини першої статті 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
При цьому, суд зазначає, що законність чи протиправність дій третьої особи щодо порушення строків надсилання постанови від 27.04.2022 DMV №2208370, встановлених частиною першою статті 285 КУпАП не є предметом дослідження (оскарження) в межах даної адміністративної справи, а відтак, встановленню судом підлягає виключно факт отримання (вручення) вищевказаної постанови та набрання, в зв'язку з цим, даною постановою законної сили.
Тобто, аналіз зазначених положень КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що копія постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів підлягає врученню або надісланню особі, щодо якої винесено таку постанову, і така постанова набирає законної сили лише після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Враховуючи, що постанова Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 DMV №2208370 набрала законної сили 13.09.2022 - з дати вручення згідно поштового повідомлення, а заява про примусове виконання вказаної постанови надійшла до органу державної виконавчої служби 14.11.2022, тому необхідно дійти висновку про те, що зазначену постанову було пред'явлено стягувачем до примусового виконання з дотриманням тримісячного строку, передбаченого частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII.
Суд відхиляє доводи позивача про невідповідність постанови Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 DMV №2208370 вимогам статті 4 Закону №1404-VIII, оскільки на такій постанові проставлена «Гербова печатка», яка місить код ЄДРПОУ стягувача, також у заяві стягувача було зазначено його ідентифікаційний код юридичної особи, а відсутність окремих відомостей (зокрема, про ідентифікаційний код юридичної особи стягувача) не є безумовною підставою для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та не позбавляє державного виконавця реалізувати право на отримання такої інформації у відповідних установах.
Крім того, заява про примусове виконання постанови (вих. №27-43/3742/2022 від 14.11.2022) була підписана заступником директора, начальником відділу демонтажів та евакуації Департаменту МВ ЛМР Куликом Р.В. у системі електронного документообігу «АСКОД» із використанням електронного цифрового підпису, про що є відповідні відмітки на заяві, тому суд не бере до уваги доводи позивача про те, що постанову Департаменту МВ ЛМР від 27.04.2022 DMV №2208370 подано до примусового виконання згідно із заявою, яка не містить підпису уповноваженої особи.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова заступника начальника Луцького ВДВС у Луцькому районі Самчука О.П. від 22.11.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП №70393960 прийнята з дотриманням вимог Закону №1404-VIII, доводи позивача про пропущення встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, тому позовні вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2022 ВП №70393960 та похідні позовні вимоги про скасування постанов від 22.11.2022 ВП №70393960 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 22.11.2022 ВП №70393960 про стягнення виконавчого збору та від 22.11.2022 ВП №70393960 про арешт коштів боржника з мотивів, наведених у позовній заяві, до задоволення не підлягають.
При цьому, суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain, заява № 30544/96, пункт 26, ECHR 1999-1), Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Луцький відділ Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 27а, код ЄДРПОУ 35041407)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент муніципальної варти Луцької міської ради (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 17, код ЄДРПОУ 39985748)
Суддя В.В. Дмитрук
08 лютого 2023 року