Справа № 308/231/23
Закарпатський апеляційний суд
02.02.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового провадження:захисника підозрюваного ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/8/23, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 січня 2023 року, задоволено погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 (далі - слідчий) у кримінальному провадженні за № 12023071030000043, внесеному 04.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мар'янка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого.
Цією ухвалою щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 03 березня 2023 року включно, з визначенням застави, що становить 214 720, 00 грн (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять грн 00 копійок).
У разі внесення застави на підозрюваного покладені такі процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З матеріалів клопотання убачається, що 05 січня 2023 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий із погодженим з прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 . Відповідно до клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану. У клопотанні слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, на підставі яких 05.01.2023 щодо ОСОБА_5 винесено повідомлення про підозру, що є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують і вони реальні. Так, підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, у клопотанні вказується на дані про особу підозрюваного : ОСОБА_5 ніде не працює, не має стійких соціальних зв'язків та позитивної репутації у суспільстві. З огляду на наведене вище, слідчий вважає, що інші, більш м'які, запобіжні заходи, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам, на які вказується у клопотанні. На підставі викладеного, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке він може понести покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Під час розгляду клопотання встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: про можливість втечі може свідчити і оголошений на території України воєнний стан, та супроводжуючі фактори: нестабільна робота та організація діяльності окремих державних структур, установ, населених пунктів, бойові дії, що можуть сприяти підозрюваному в його переховуванні від суду. За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також існує на цьому етапі і ризик впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки перебування підозрюваного на волі, не виключає ймовірність того, що він, не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками та іншими учасниками, яким відомі обставини вчинення злочину, в скоєнні якого останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявність ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Про ризик можливого впливу на інших учасників кримінального провадження свідчить і той факт, що згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_5 , йому інкримінується вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, з ОСОБА_8 , а також ОСОБА_9 , які, перебуваючи, не в умовах ізоляції можуть узгоджувати свої дії, щодо впливу на свідків кримінального провадження або один на одного. Окрім цього, слідчий суддя вважає доведеним і ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення проти власності. Зокрема, підозрюваний є не працюючим, не має міцних соціальних зв'язків за місцем проведення досудового розслідування, що може спонукати його до повторення злочинної поведінки. З огляду на наведене вище, слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які, запобіжні заходи, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам. На переконання слідчого судді, відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою із визначенням розміру застави та з покладенням на підозрюваного відповідних процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, тому підлягає скасуванню. Стверджує, що під час розгляду клопотання не знайшли свого підтвердження обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Апелянт зазначає, що у повідомленні про підозру від 05.01.2023 відсутні будь - які посилання на докази, що підтверджують причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому злочинів, окрім того, досудовим розслідуванням на момент оголошення підозри навіть не встановлено розмір завданих збитків. Також, на переконання апелянта, органом досудового розслідування не доведено і існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказані у клопотанні. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, у задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційні вимоги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга розглядаються за відсутності прокурора та підозрюваного ОСОБА_5 , неявка яких, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги, що: прокурор та підозрюваний належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день не подавали; апеляційним судом не визнавалась обов'язковість явки підозрюваного у судове засідання на розгляд апеляційної скарги, оскільки в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища підозрюваного й стороною захисту не заявлялось клопотання про бажання підозрюваного брати участь у розгляді апеляційної скарги; під час апеляційного розгляду брав участь захисник - адвокат ОСОБА_6 , який подав апеляційну скаргу, і який не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі підозрюваного та прокурора.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_10 .
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог, передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема протоколами прийняття заяв від 04.01.2023, протоколами оглядів місця події від 04.01.2023, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 04.01.2023, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.01.2023, на підставі яких 05.01.2023 винесено повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_5 діяння, які підпадають під ознаки передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення кримінального правопорушення.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що що у повідомленні про підозру від 05.01.2023 відсутні будь - які посилання на докази, що підтверджують причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому злочинів, крім того, досудовим розслідуванням на момент оголошення підозри навіть не встановлено розмір завданих збитків, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують висновків слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених ст.177 КПК України ризиків, зокрема можливого переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого чи свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та фактичні обставини його вчинення, у своїй сукупності з його тяжкістю (передбачене ч. 4 ст. 185 КК України кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років) та даними про особу підозрюваного (офіційно не працює та не має постійного джерела доходів, не має міцних соціальних зв'язків за місцем проведення досудового розслідування) повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не доведено і існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказані у клопотанні, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знаходять свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
При цьому, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_5 захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_5 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я.
Тому, доводи апеляційної скарги про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, - апеляційний суд також відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження і не спростовують висновків слідчого судді, вважаючи, що наведені в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді факти, які знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, не дають підстав як для відмови в задоволенні клопотання, так і для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, тяжкість та обставини кримінального правопорушення, характер та спосіб його вчинення, негативні наслідки для суспільства від злочинів проти власності, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, і дійшов належного висновку про визначення йому розміру застави, який, у разі його внесення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 як підозрюваного у кримінальному провадженні.
Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначений розмір застави, передбачений ст. 182 КПК України, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, і у свою чергу обґрунтовано визначив розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі і про майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 апеляційним судом не встановлено. Також, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінального правопорушення та покарання, яке може бути призначено за його вчинення, обставини його скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, - апеляційний суд вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід чи застава в меншому розмірі, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Колегія суддів також вважає, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до приписів ч. 1 ст. 197 КПК України.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі не вказується як в апеляційній скарзі, так і під час її розгляду.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 січня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого у кримінальному провадженні за № 12023071030000043, внесеному 04.01.2023 до ЄРДР, та застосовано відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 03 березня 2023 року включно, з визначенням застави, що становить 214 720, 00 грн (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять грн 00 копійок), - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: