Копія Справа №678/125/23
Провадження №1-кп-678-42/23
09 лютого 2023 року смт.Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Летичів матеріали кримінального провадження за №12023243360000009 від 17.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, непрацюючого, пенсіонера, інвалідності не маючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 16.01.2023 року близько 17 год. 00 хв. перебуваючи поблизу автовокзалу в смт.Летичів, по вул.Юрія Савіцького 1, Летичівської ТГ, Хмельницького району Хмельницької області, під час раптово виниклого словесного конфлікту із місцевим жителем ОСОБА_4 вирішив спричинити йому тілесні ушкодження.
Тоді ж, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , діючи умисно, за вказаних вище обставин, з мотивів особистих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, перебуваючи за вище вказаною адресою, стоячи навпроти потерпілого, правою рукою тримав за комір куртки ОСОБА_8 та в той же час умисно наніс удар пальцями лівої руки по обличчю потерпілого справа.
Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_6 умисно спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці чола справа на 1 см вверх від зовнішнього краю правої брови, в ділянці зовнішнього краю верхньої повіки правого ока із підшкірним крововиливом, в ділянці спинки носа справа, правій виличній ділянці, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (згідно висновку експерта №5 від 17.01.2023 року).
Тобто, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, та надав показання про те, що він всі обставини викладені у обвинувальному акті про обвинувачення відносно нього визнає повністю, повністю та цілком розуміє суть обвинувачення, не оспорює жодної обставини. Він дійсно у вказаний час, у вказаному місці та за вказаних обставин спричинив вказані тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 . Він всі дані події пам'ятає погано, так як перебував у стані алкогольного сп'яіння, оскільки того дня вживав алкогольні напої. Спочатку після даної події його було доставлено у КНП «Летичівська багатопрофільна лікарня» з метою його огляду на стан алкогольного сп'яніння, а потім у ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області для надання відповідних пояснень. Він просить вибачення у потерпілого за свій вчинок, обіцяє більше такого не повториться, йому соромно за свої протиправні дії. У разі призначення судом йому покарання у виді штрафу, то він має змогу сплатити суму штрафу, оскільки у нього є грошові заощадження, та він має своє господарство. Він не зловживає алкогольними напоями, раніше до адміністративної або кримінальної відповідальності не притягувався. Обіцяє, що більше такого не повториться, просить суд суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_9 у судовому засіданні надав показання про те, що 16.01.2023 року приблизно о 17 год. 20 хв. він зі своїми колегами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прийшли на територію автовокзалу смт.Летичів для того щоб його колега забрав передачу з автобусу. Вони очікували автобус який мав прибути, а тому вони підійшли до магазину «Нон-стоп» та придбали собі чай. Потім вони відійшли від магазину та підійшли до одного з двох столиків, які були поруч з магазином та пили чай. Біля одного столика стояв велосипед, а на лаві біля нього сидів невідомий на той час чоловік, а саме обвинувачений ОСОБА_6 . Потім коли вони стояли та пили чай біля столика, то ОСОБА_6 звернувся до них з вимогою підійняти його велосипед, який вони кинули, хоча ні він ні його колеги його не кидали він сам впав, що він і сказав обвинуваченому ОСОБА_6 . Потім ОСОБА_6 піднявся, підійшов до них та запитував хто вони такі, і що вони тут роблять на що потерпілий з колегами відповіли ОСОБА_6 , що це не його справа. Потім його колега пішов забирати з автобусу передачу, який вже прибув на автостанцію, та саме в цей час на територію автовокзалу заїхав автомобіль працівників поліції, з якого вийшли працівники поліції та стояли поруч з ними. Обвинувачений стоячи біля нього щось пояснював та жестикулював руками і в цей момент зачепив своєю рукою його в область обличчя, а саме ока. Він в цей момент відштовхнув від себе ОСОБА_6 , а останній стоячи навпроти нього, правою рукою тримав його за комір куртки та в той же час наніс удар пальцями лівої руки по його обличчю в праву його ділянку, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження. Після цього йому було запропоновано прибути у ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області для надання пояснень з даного приводу, на що він погодився та надав відповідні пояснення. Він пробачає обвинуваченого за даний вчинок, будь-яких образ у нього до обвинуваченого немає. У разі якщо вина обвинуваченого буде доведена у судовому засіданні, то він при призначенні обвинуваченому міри покарання покладається на думку суду.
Судом встановлено, що показання обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні є послідовними і логічними, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. За таких обставин, суд переконавшись, у відсутності сумнівів в добровільності позицій учасників процесу, згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням, зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших, як-то: висновки експертів з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.
Виходячи з наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за вчинене.
Таким чином дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до ч.1 ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння
Суд також враховує, що ОСОБА_6 являється особою раніше не судимою, повністю та беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального проступку, щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілого, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, щодо призначення обвинуваченому покарання, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, та ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який інвалідності не має, не працює, є пенсіонером, має постійне місце проживання, суд приходить до висновку призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, яке на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід під час проведення досудового розслідування ОСОБА_6 не обирався і суд приходить до переконання, що не має необхідності його обирати і до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 368-371, 374, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Відповідно до ст.100 КПК України речовий доказ, а саме DVD-R Vebratim 16х 4,7 GB, на якому знаходяться відеозаписи РІСТ0002, загальним об'ємом 140 МБ; РІСТ0003, загальним об'ємом 300 МБ; РІСТ0004, загальним об'ємом 300 МБ; РІСТ0005, загальним об'ємом 420 МБ; РІСТ0006, загальним об'ємом 120 МБ; РІСТ0007, загальним об'ємом 200 МБ; РІСТ0008, загальним об'ємом 120 МБ, з нагрудного відеореєстратора від 16.01.2023 року здійснений ОСОБА_12 під час спілкування із ОСОБА_6 , що мало місце 16.01.2023 року в смт.Летичів, Летичівської ТГ, Хмельницького району Хмельницької області, - залишити при матеріалах даного кримінального провадження. (Т.1 а.с.68, 70-71).
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Летичівський районний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: підпис ОСОБА_1
Суддя Летичівського районного суду
Хмельницької області ОСОБА_1