Апеляційне провадження № 11-кп/818/125/23 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 638/2398/21 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/638/685/22
Категорія: у порядку КПК України
25 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020220480003760 від 27.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України, -
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2022 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 05.02.2023 року.
Не погодившись з вказаною ухвалою, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2022 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою та обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , у вигляді домашнього арешту у певний час доби з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що ухвала слідчого судді незаконна та підлягає скасуванню.
Зазначає, що з 22.02.2021 року матеріали кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 розглядаються Дзержинським районним судом м. Харкова. За цей час у справі вивчено жодного доказу, не допитано жодного свідка. ОСОБА_6 безпідставно перебуває за гратами, внаслідок навіювання його прав.
Посилається на те, що в клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою, прокурором необґрунтована необхідність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , а саме клопотання має ознаки формалізму.
Вказує, що в клопотання про продовження запобіжного заходу, прокурор не зазначив нових, вагомих обставин, які б суд мав змогу застосувати як ризики, в розумінні частини 1 статті 177 КПК України, для подальшого тримання під вартою обвинуваченого. Прокурор при визначенні ризиків не вказав на будь-які дії вчиненні обвинуваченим, які б свідчили про його переховування від суду, або про його наміри незаконно вплинути на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також захисник обвинуваченого звертає увагу на те, що кваліфікація дій ОСОБА_6 не тягне за собою автоматичне визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення та не є достатнім чинником для тримання його під вартою.
Крім того, захисник просить звернути увагу суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_6 є єдиним годувальником в сім'ї, раніше не судимий, сумлінно дотримується умов застосування запобіжного заходу та дотримується режиму. Враховуючи, що ОСОБА_6 перебуває під вартою майже два роки і своєю поведінкою не створював приводу вважати, що матиме місце неналежне ставлення до процесуальних обов'язків, свідчить про те, що наразі наявні підстави для зміни запобіжного заходу на непов'язаний із триманням під вартою.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду прокурор ОСОБА_8 в судове не з'явився, подав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши представлені матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 суд першої інстанції, враховуючи наявність існування встановлених ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, та те, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження строку застосування запобіжного заходу, не зменшилися, та жодний з інших більш м'яких запобіжних заходів не здатний їм запобігти. При цьому судом прийнято до уваги, що на утриманні ОСОБА_6 дітей не має, він не одружений, офіційно не працевлаштований.
З таким висновком суду погоджується й суд апеляційної інстанції, вважає його обґрунтованим та вмотивованим.
Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжкого, у зв'язку з чим обвинувачений може також переховуватися від суду та органу досудового розслідування.
З урахуванням того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, на думку суду апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства.
При цьому, належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, здійснити незаконний вплив на свідків, або вчинити інше кримінальне правопорушення, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до неналежного дотримання ним його процесуальних прав та обов'язків.
Апеляційний суд також бере до уваги те, що відповідно до наявних в матеріалах провадження відомостей обвинувачений, ОСОБА_6 міцних соціальних зав'язків не має, що додатково може свідчити про існування ризику переховування обвинуваченого від правоохоронних органів та суду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанії не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо відсутності або недоведеності ризиків, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на недоведеність існування ризиків, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки існування ризиків, в тому числі і втечі від правоохоронних органів та суду, об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні та на час апеляційного розгляду вони не зникли та не зменшилися.
Отже, на час проведення апеляційного перегляду ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, а саме, можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення не втратили свою актуальність, а суспільний інтерес, внаслідок висунутого йому обвинувачення, об'єктивно переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищенаведені відомості, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та доведеними ризики, якими прокурор обґрунтовує необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутності підстав для її зміни чи скасування за доводами апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 .
Разом з цим, апеляційний суд, вважає за необхідне звернути уваги суду першої інстанції на необхідність дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, в якому обвинувачений ОСОБА_6 утримується під вартою понад двох років.
Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2022 року - залишити без змін.
Звернути увагу суду першої інстанції на тривалий розгляд кримінального провадження, в якому обвинувачений ОСОБА_6 утримується під вартою понад двох років.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: