Справа № 487/561/23
Провадження № 1-кс/487/362/23
03.02.2023 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62023150010000107 від 30.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про арешт майна
встановив:
31.01.2023 прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 62023150010000107 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт на майно, виявлене та вилучене 30.01.2023 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди неподалік с. Красне, Миколаївської області, на ділянці дороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», за координатами 464815.8N 312319.0Е, а саме: вантажний автомобіль DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 із напівпричепом д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , які належать ТОВ «Луксенітна» на праві власності, із наданням права користування та заборонною відчуження та розпорядженням (без вантажу) вказаним майном.
Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що вилучене майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які використовуються як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим, на підставі ч. 3 ст. 170 КПК України на вилучене майно необхідно накласти арешт.
Прокурор до судового засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, клопотання підтримала, просила про його задоволення.
На підставі ст. 172 КПК України, клопотання розглянуто без участі власника майна.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Із матеріалів клопотання вбачається, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023150010000107 від 30.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2023 приблизно о 22 год. 57 хв. біля с. Красне, Миколаївського району, Миколаївської області по автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля Hyundai Tacson д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4 , який вчинив зіткнення із вантажним автомобілем DAF XF 105 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 .
У результаті вказаної ДТП водій автомобіля Hyundai Tacson д.н.з. НОМЕР_5 та ще двоє пасажирів, які знаходились у вказаному автомобілі отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до Березанської ЦРЛ.
Так ч. 3 ст. 214 КПК України передбачено, що у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).
Тому на підставі вищевикладеної інформації слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві в період часу з 02:10 год. 30.01.2023 по 03:15 год. 30.01.2023 з метою не допущення втрати речей та предметів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та врятування іншого майна (речі, предмети, документи, що зберегли на собі сліди злочинів або містять інші відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються в ході кримінального провадження) з метою врятуванням речей та предметів, та недопущення їх заміни на інші, проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди неподалік с. Красне, Миколаївської області, на ділянці дороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», за координатами 464815.8N 312319.0Е, під час якого вилучено вантажний автомобіль DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 із напівпричепом д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , які належать ТОВ «Луксенітна» на праві власності.
Так як вищевказана вантажівка завантажена зерном, враховуючи погані погодні умови, що можуть негативно вплинути на зберігання зерна прийнято рішення на передачу вищевказаного майна на відповідальне зберігання із заборонною відчуження та розпорядженням (без вантажу) вказаним майном з метою розгрузки зерна.
Постановою слідчого Першого СВ (з дислокацією у місті Миколаєві) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 від 30.01.2023 вилучений вантажний автомобіль DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 із напівпричепом д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62023150010000107.
У зв'язку з чим в органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті вилученого майна, яке є речовим доказам та має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимогами ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так прокурором доведено, що майно, вилучене під час огляду місця події, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використано у якості доказів у кримінальному провадженні, а також доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.
Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на виявлене та вилучене 30.01.2023 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди неподалік с. Красне, Миколаївської області на ділянці дороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» за координатами 464815.8N 312319.0Е майно, а саме: вантажний автомобіль DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 із напівпричепом д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , які належать ТОВ «Луксенітна» на праві власності, із наданням права користування та заборонною відчуження та розпорядження (без вантажу) вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1