Постанова
Іменем України
19 січня 2023 року
м. Валки
справа № 638/19328/19
провадження № 22-ц/818/67/23
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря - Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач : ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про виключення запису про особу як батька з актового запису про народження дитини, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2021 року, постановлене суддею Подус Г.С.,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини, в якому просив виключити із актового запису №2424 від 07 серпня 2002 запис про народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зроблений Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції та внести зміни до актового запису про народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №2424 від 07 серпня 2002 року відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто прізвище дитині надати таке як у матері, ім'я та по-батькові записати за її вказівкою, і видати нове Свідоцтво про народження дитини.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Виключено запис про позивача, ОСОБА_1 , як батька з актового запису №2424 від 07.08.2020 року про народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції. Внесено зміни до актового запису про народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №2424 від 07.08.2002 року відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто прізвище дитині вирішено надати таке як у матері, ім'я та по-батькові записати за її вказівкою, і видати нове свідоцтво про народження дитини. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої ст. 123 цього кодексу. Вказує, про те, що ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_3 , він знав ще до її народження, ця обставина позивачем в позові не заперечується. Зазначає, що у зв'язку з тим, що позовні вимоги в частині надання прізвища ОСОБА_3 такого, як у матері, ім'я та по-батькові записати за вказівкою матері - безпосередньо стосується прав та інтересів самої ОСОБА_3 , яка не залучена в якості сторони до участі у справі, клопотання про її залучення до участі у справі судом першої інстанції задоволено не було. Вказує, що суд в рішенні зазначив, що позивач висунув позовні вимоги до ОСОБА_2 та Харківського міського відділу ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області, але останній по справі є 3-ю особою, в матеріалах справи відсутні докази, що відділ ДРАЦС залучався як відповідач.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії № 342 між сторонами 15.03.2002 Міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова було укладено шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідачки в шлюбі із позивачем народилася донька- ОСОБА_3 , про що був зроблений відповідний актовий запис№2424 від 07.08.2002 р. та видане Свідоцтво про народження НОМЕР_1 . Сторони у справі були записані батьками в актовому записі про народження.
29.03.2005 року шлюб між сторонами був розірваний, про що було видане Свідоцтво про розірвання шлюбу та зроблений відповідний актовий запис № 197.
18.09.2019 р. Дергачівським районним судом Харківської області був винесений Судовий наказ за заявою відповідачки про стягнення з позивача аліментів на утримання дитини.
Згідно висновку експерта від 11.05.2021 № СЕ-19/121-21/3838-БД за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи біологічне батьківство гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дитини - гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , виключається.
Згідно із пунктом 9 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема висновку експертизи, у тому числі судово-генетичної.
Згідно з п. 11 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК) шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Таким чином, у даній категорії справ для встановлення кровного споріднення передбачено проведення судово-генетичної експертизи.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить
від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126
і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 СК України).
Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком (частина п'ята статті 136 СК України).
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав (частина перша статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
У судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК України), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК України).
За змістом частини п'ятої статті 136 СК України для вирішення судом питання про відмову в позові з цієї підстави підлягають встановленню обставини, чи знала особа, яка оспорює батьківство, в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є біологічним батьком цієї дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати.
Отже, предметом доказування при вирішенні цього спору є доведення відсутності кровного споріднення з дитиною, батьком якої зазначено позивача, а також обізнаність позивача в момент реєстрації себе батьком дитини про те, що він не є її батьком.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Отже, у ході судового розгляду підлягають перевірці обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати.
Таким чином, законодавець обмежив право особи, яка записана батьком дитини, на оспорювання свого батьківства, зокрема, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, або не могла про це не знати.
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв'язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов'язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.
Належними та допустимими доказами підтверджено, що позивач не є батьком ОСОБА_3 .
Відповідач в своїй апеляційній скарзі наполягає на тому, що ОСОБА_1 знав ще до народження дитини, що не є батьком ОСОБА_3 та ця обставина позивачем в позові не заперечується, між тим належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів суду не надано.
Позивач в своєму позові зазначав, що почав сумніватися щодо того, чи то є його дитиною ОСОБА_3 , між тим період, коли саме у нього зявилися ці сумніви не вказував.
Отже, ОСОБА_4 на момент народження дитини у шлюбі вважав себе біологічним батьком дитини. Беззаперечно переконався у тому, що не є батьком ОСОБА_3 позивач лише отримавши висновок експерта від 11.05.2021 № СЕ-19/121-21/3838-БД за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи.
Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів того, що позивач у момент реєстрації народження дитини знав, що не є біологічним батьком дитини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо виключення його з актового запису відомостей про батька дитини.
Відповідач вказує на порушення прав ОСОБА_3 , яка не була залучена до участі у справі, однак ОСОБА_3 особисто рішення суду не оскаржує.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.Ю. Тичкова
О.В. Маміна
Повний текст судового рішення виготовлено 26 січня 2023 року.