Справа № 638/9300/19 Головуючий суддя І інстанції Штих Т. В.
Провадження № 22-ц/818/362/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: щодо договорів
01 лютого 2023 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2022 року, у справі № 638/9300/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна, про визнання недійсним договору дарування,
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду у судовому засіданні. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна, про визнання недійсним договору дарування та витребування з чужого незаконного володіння квартири внаслідок несплати судового збору за подання збільшених позовних вимог - повернуто позивачеві, залишивши її без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції в частині її повернення позивачеві, 26 листопада 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу у передбачений законом строк.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 січня 2023 року по справі було відкрито провадження.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 січня 2023 року закінчено підготовку апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою та призначено її до розгляду без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.
13 січня 2023 року ОСОБА_1 подала до Харківського апеляційного суду заяву про забезпечення позову, у якій просила накласти заборону вчиняти певні дії, а саме накласти заборону на відчуження трикімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 69.0 кв.м, житловою - 40.7 кв.м, яка згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 31.05.2019 року зареєстрована за договором дарування від 12.12.2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., р.№ 2850, на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заява мотивована тим, що 21.01.2020 року вона звернулась до суду з заявою про збільшення позовних вимог, а саме про витребування майна із чужого незаконного володіння (а.с. 119- 120). Позивачка має намір просити суд про залишення без розгляду позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину.
10.11.2022 року ухвалою суду було закрите підготовче провадження та цією ж ухвалою суд повернув позивачці її позовні вимоги про визнання договору дарування недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння, залишивши їх без розгляду. Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину, суд не прийняв ніякого рішення і проігнорував їх, не давши юридичної оцінки.
Між сторонами по справі продовжується спір стосовно квартири АДРЕСА_1 і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Відповідачі ОСОБА_4 погрожують позивачці продати спірну квартиру, а саму ОСОБА_1 викинути «на асфальт». Вид забезпечення позову - накладення заборони вчиняти певні дії, а саме накладення заборони на відчуження квартири, відповідає змісту позовних вимог, інтересам позивача, не порушує інтереси відповідачів та відповідає нормам цивільно- процесуального законодавства. Вживаючи такий спосіб забезпечення позову, про який просить позивачка, суд тим самим гарантує реальну можливість позивачу захистити свої права при вирішенні справи.
ОСОБА_1 вважає доцільним вжити такий вид забезпечення позову як накладення заборони на відчуження трикімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 , яка згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.05.2019 року зареєстрована за договором дарування від 12.12.2016 року, посвідченим ПН ХМНО Малаховою Г.І., р.№ 2850, на ім'я ОСОБА_3 .
Розглянувши заяву про забезпечення позову колегія суддів не вбачає законних підстав для його задоволення.
Так, відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За змістом вказаної норми цивільного процесуального права, з урахуванням того, що справа знаходиться у провадженні суду першої інстанції, а суд апеляційної інстанції розглядає скаргу на ухвалу про повернення уточненого позову ОСОБА_1 , а не рішення по суті спору, яке ще не ухвалене, то її заяву про забезпечення позову має розглядати суд, у провадженні якого знаходиться справа, тобто суд який наразі розглядає справу по суті, тобто суд першої, а не апеляційної інстанції.
Апеляційне провадження у даній справі наразі відкрито на ухвалу суду першої інстанції від 10.11.2022 про повернення уточненого позову, а не на ухвалу першої інстанції щодо забезпечення позову або рішення у справі по суті спору.
Зазначене свідчить про те, що апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості вжити заходи забезпечення виконання рішення суду у межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2022 року, щодо повернення позовної заяви позивачеві.
ОСОБА_1 наразі не позбавлена права звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою про забезпечення позову,
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 157, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 01 лютого 2023 року.
Суддя-доповідач В.Б. Яцина.
Судді колегії І.В. Бурлака.
Ю.М. Мальований