Провадження № 22-ц/803/1742/23 Справа № 187/385/20 Суддя у 1-й інстанції - Іщенко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
02 лютого 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.
суддів - Биліної Т.І., Зайцевої С.А.
за участю секретаря Драгомерецької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Костюченко Максима Сергійовича на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 про визнання противоправним та скасування рішення, -
24.03.2020 року до суду звернулася ОСОБА_2 з позовом до Державного реєстратора Чаплинської сільради Петриківської району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 про визнання противоправним та скасування рішення посилаючись на те, що 04 березня 2000 року між нею та ОСОБА_1 був укладений шлюб, від якого у них є спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.06.2015 року, шлюб між ними було розірвано.
03.11.2000 року позивачка купила житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 21,6 кв.м.
Рішенням Лобойківської сільської ради № 9 від 26.04.2000 року їй було передано у власність земельну ділянку, площею 0,4262 га, для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 169564, який зареєстровано 26.08.2002 року.
Рішеннями Виконавчого комітету Лобойківської сільської ради № 23 від 21.02.2007 року та № м22 від 20.07.2016 року їй було надано дозвіл на реконструкцію вказаного житлового будинку та будівництво господарських будівель. На даний час тривають будівельні роботи. Вона за власні кошти утримує будинок та господарські будівлі, сплачує земельний податок та комунальні платежі.
Відповідач ОСОБА_1 звертався до суду про визнання права власності на частину вказаного житлового будинку, але йому було відмовлено рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.11.2016 року.
Однак, в грудні 2017 року вона дізналася, що відповідач ОСОБА_1 01.03.2017 року зареєстрував за собою та за нею право власності на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як спільну сумісну власність на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2000 року, державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтво про одруження що підтверджується рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, номер запису 19301457 .
Вважає дії державного реєстратора Медвєдєвої С.В. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права сумісної власності були протиправними на нею та відповідачем були противоправні, так як всі оригінали документи були в неї і відповідач не має права власності на частку її житлового будинку.
З урахуванням уточнених позовних вимог від 04.12.2020 року просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Чаплинської сільської ради, Петриківського району, Дніпропетровської області Медвєдєвої Світлани Василівни від 03.03.2017 року індексний номер 34131548 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на житловий будинок, загальною площею 98,2кв.м, житловою 65,4кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 відповідний запис внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 19301457.
Скасувати запис номер 19301457 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на житловий будинок, загальною площею 98,2кв.м, житловою 65,4кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який внесений на підставі рішення Державного реєстратора Чаплинської сільської ради, Петриківського району, Дніпропетровської області Медвєдєвої Світлани Василівни від 03.03.2017 року, індексний номер 34131548.
Стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 про визнання противоправним та скасування рішення - задоволені.
Скасовано рішення Державного реєстратора Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Медвєдєвої Світлани Василівни від 01.03.2017 року , номер запису про право власності 19301330 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на житловий будинок, загальною площею 98,2кв.м, житловою 65,4кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 за визнання частини приватної спільної власності за ОСОБА_1
Скасовано рішення Державного реєстратора Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Медвєдєвої Світлани Василівни від 01.03.2017 року , номер запису про право власності 19301457 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на житловий будинок, загальною площею 98,2кв.м, житловою 65,4кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 за визнання частини приватної спільної власності за ОСОБА_4 .
Скасовано рішення Державного реєстратора Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Медвєдєвої Світлани Василівни від 01.03.2017 року , номер запису про право власності 19301457 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на житловий будинок, загальною площею 98,2кв.м, житловою 65,4кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 за визнання частини приватної спільної власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Стягнено із ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1696, 80 грн на користь ОСОБА_4 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвоката Костюченко Максим Сергійович посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом допущено не повне з'ясування обставин справи, у зв'язку із чим ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
В обґрунтування апеляційної скарги вказує те, що справу розглянуто без належного повідомлення про день та час розгляду справи відповідача та його представника.
Також, судом першої інстанції проігноровано той факт, що подана представником позивача так звана уточнена позовна заява є по суті заявою про зміну предмету та підстави позову.
Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач уточненою позовною заявою просив суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 03.03.2017 індексний номер 34131548, скасувати запис номер 19301457 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , але рішення суду відрізняється від заявлених позовних вимог. Одночасно слід зазначити, що судовий збір також сплачено за дві позовні вимоги немайнового характеру, а судом задоволено три позовні різні вимоги.
Судом було надано невірну оцінку доказам, в результаті чого було прийнято незаконне рішення.
Вважає, що позивачем у цій справі неправомірно зазначено співвідповідачем державного реєстратора Медвєдєву С.В.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище нормам процесуального права з наступних підстав.
В рішенні суду першої інстанції зазначено, що в судовому засіданні було встановлено, що позивачка та відповідач розірвали шлюб 19.06.2015 року, що підтверджується копією заочного рішення Петриківського райсуду від 19.06.2015 року ( а.с.21) і позивачка купила у ОСОБА_5 3.11.2000 року житловий будинок по АДРЕСА_1 , тобто через 5 років після розірвання шлюбу і отримала 26.08.2002 році Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,4262 га по вищевказаній адресі для обслуговування житлового будинку.
Таким чином, позивачка ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) стала власником житлового будинку і земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 із 03.11.2000 року і відповідач ОСОБА_7 не має ніякого відношення до вказаного майна.
Такий висновок суду першої інстанції вочевидь є помилковим, а тому задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 з посиланням на те, що державним реєстратором при реєстрації права власності не дотриманий порядок перевірки право установчих документів на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та не звернено уваги, що спірний житловий будинок придбаний позивачкою вже після розірвання шлюбу із відповідачем,суд ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.03.2000 року між ОСОБА_2 (раніше ОСОБА_6 ) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено шлюб, який рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.06.2015 року був розірваний. Від шлюбу народилася спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.11.2000 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 житловою площею 21, 6 кв.м. за реєстровим №3127.
Рішенням Лобойківської сільської ради № 9 від 26.04.2000 року ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку, площею 0,4262 га, для обслуговування спірного житлового будинку, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 169564, який зареєстровано 26.08.2002 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 412 (а.с. 23).
Рішенням Виконавчого комітету Лобойківської сільської ради від 21.02.2007 року № 23 надано дозвіл ОСОБА_4 на реконструкцію житлового будинку та будівництво господарських будівель: гаражу, паркану на присадибній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24).
Рішенням виконкому Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області № 54 від 16.12.2015 року внесені зміни відносно номера житлового будинку, вказаного у рішенні виконкому № 23 від 21.02.2007 року, а саме: номер будинку АДРЕСА_1 змінено на номер 24 (а.с. 33).
Рішенням Виконавчого комітету Лобойківської сільської ради від 20.07.2016 року № 22 надано дозвіл ОСОБА_4 на будівництво в існуючому господарстві будівлі (сараю), паркану, прибудови до житлового будинку (навіс над крильцем) на присадибній ділянці існуючому домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34).
Таким чином, право власності на житловий будинок та земельну ділянку розташовані в АДРЕСА_1 зареєстроване за позивачкою ( а.с.21-23)
У серпні 2015 року відповідач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, просив визнати право спільної сумісної власності і право власності на частину житлового будинку та земельної ділянки розташованого в АДРЕСА_1 .
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 року ОСОБА_1 (справа №187/1139/15-ц) було відмовлено в позовних вимогах ( а.с.37)
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.11.2016 року рішення Петриківського райсуду від 28.07.2016 року було залишено в силі (а.с. 38-39). В касаційному порядку судове рішення сторонами не оскаржувалось.
Підставою для відмови у задоволені позовних вимог було те, що спірні об'єкти самочинно збудовані колишнім подружжям на земельній ділянці, яка належить на праві власності відповідачці ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), але вони не введені в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що є обов'язковим згідно діючого законодавства, а тому право власності виникає лише з моменту прийняття його в експлуатацію.
В березні 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Медведєвої С.В. про реєстрацію спільної сумісної власності подружжя щодо спірного житлового будинку.
01.03.2017 року державним реєстратором був здійснений запис про право власності за номером 19301330 про приватну спільну сумісну власність на житловий будинок в АДРЕСА_1 і зареєстровано за ОСОБА_1 частку приватної власності.
01.03.2017 року за номером 19301457 державним реєстратором був здійснений запис про право власності про приватну спільну сумісну власність на житловий будинок в АДРЕСА_1 і зареєстровано за ОСОБА_4 частку приватної власності, що підтверджується відомостями із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а.с.40).
Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 1.03.2017 року здійснено запис про право власності за номером 19301457 державним реєстратором Чаплинської сільради Петриківського району Дніпропетровської області Медвєдєвою С.М. про спільну сумісну власність за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на житловий будинок площею 98,2 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 127).
Як вбачається із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставами для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Медвєдєвою С.М. було посилання на договір купівлі-продажу виданий 03.11.2000 року, укладений між ОСОБА_5 та позивачкою ОСОБА_4 , житлового будинку розташований по АДРЕСА_1 (а.с.22), Державник акт на право приватної власності на землю виданий 26.08.2020 року ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.23) та свідоцтво про одруження між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстроване 04.03.2000 року (а.с.19).
Датою державної реєстрації права приватної спільної сумісної власності на сказаний житловий будинок державний реєстратором вказано 01.03.2017 року в 14.03 , номер запису 19301457 (а.с.127).
Виходячи із наведено, не можна погодитися із висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачка ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) є одноособовим власником житлового будинку і земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 із 03.11.2000 року, і відповідач ОСОБА_7 не має ніякого відношення до вказаного майна, оскільки копією свідоцтва про одруження (а.с.19) підтверджується, що шлюб між ними був укладений 04.03.2000 року, а розірваний заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.06.2015 року, тобто, позивачка стала власником житлового будинку і земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 , доказів того, що спірний житловий будинок є її особистою приватною власністю матеріали справи не містять.
Також, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою визначивши одним з відповідачів - Державного реєстратора Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Медвєдєву С.В. та просила ухвалити рішення, яким: 1.Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Чаплинської сільської ради, Петриківського району, Дніпропетровської області Медвєдєвої Світлани Василівни від 03.03.2017 року індексний номер 34131548 про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 98,2 кв. м, житловою 65,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 відповідний запис внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 19301330. 2.Скасувати запис номер 19301330 про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 98,2 кв. м, житловою 65,4 кв. м. за адресою : АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , який внесений на підставі рішення Державного реєстратора Чаплинської сільської ради, Петриківського району, Дніпропетровської області Медвєдєвої Світлани Василівни від 03.03.2017 року, індексний номер 34131548.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Та, згодом, до закінчення підготовчого провадження у справі подала уточнену позовну заяву вказавши відповідачем Чаплинську сільську раду Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, правонаступником якої Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області та просила суд ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Медвєдєвої С.В. від 03.03.2017 року індексний номер 34131548 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на житловий будинок, загальною площею 98,2 кв.м, житловою 65,4кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , відповідний запис внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 19301457. Скасувати запис номер 19301457 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на житловий будинок, загальною площею 98,2кв.м, житловою 65,4кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який внесений на підставі рішення Державного реєстратора Чаплинської сільської ради, Петриківського району, Дніпропетровської області Медвєдєвої Світлани Василівни від 03.03.2017 року, індексний номер 34131548.
Але, як вбачається із рішення суду першої інстанції, то судом задоволено позовні вимоги, як за первісним позовом ОСОБА_2 , так і вимоги зазначені в уточненій позовній заяви.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).
Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, він лише зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 336/4662/19 (провадження № 61-19598св20).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача - не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року в справі № 756/2298/18 (провадження № 61-3976св21).
Натомість позовні вимоги про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації є неефективними способами захисту, суд не врахував, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому Чаплинська сільська рада Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, правонаступником якої є Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області,є неналежний відповідач за позовними вимогами про визнання протиправним рішення та скасування державної реєстрації.
Згідно з частинами 2-4 статті 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місце знаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (частина дев'ята статті 128 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 128 цього Кодексу за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Однак, суд не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем та його представником судової повістки про виклик до суду або поштового конверта з відміткою про причини його повернення до суду, окрім того в матеріалах справи відсутні відповідні заявки про отримання SMS-повідомлення.
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 не були належним чином повідомлені про розгляд справи судом першої інстанції.
Крім того, судом стягнено із ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1696, 80 грн на користь ОСОБА_4 , хоча згідно копії паспорта, яка є в матеріалах справи, прізвище позивача зазначено як ОСОБА_2 , а не ОСОБА_4 .
За таких обставин, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костюченко Максима Сергійовича - задовольнити частково.
Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2022 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 про визнання противоправним та скасування рішення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: Т.І.Биліна
С.А.Зайцева