Справа №760/30720/21
2/760/1920/23
02 лютого 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії.
Свої вимоги мотивував тим, що 25 травня 1988 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають чотирьох дітей.
Він разом з дружиною протягом 1992-2020 років спільно з дітьми проживали у Німеччині.
У січні 2021 року він дізнався від своєї дружини про те, що у 1995 році шлюб між ними нібито розірвано.
Йому нічого не було відомо про розірвання шлюбу, оскільки будь-яких дій, спрямованих на розірвання шлюбу він не вчиняв, участі у судових засіданнях не брав, не отримував свідоцтво про розірвання шлюбу.
Відповідачем 12 лютого 2021 року було надано відповідь на адвокатський запит про те, що у відділі на зберіганні перебуває актовий запис про розірвання шлюбу № 362, складений 15 червня 1995 року, у якому містяться підписи обох заявників щодо отримання ними свідоцтв про розірвання шлюбу.
Вважає зазначений актовий запис таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 Порядку реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції Української РСР від 29 грудня 1984 року № 22/5 (у редакції станом на дату складання актового запису), відповідач зобов'язаний був перевірити посвідчення особи, відомості щодо якої вносяться до актового запису.
Разом з тим, він ніколи не пред'являв свій паспорт для розірвання шлюбу та відмітка про це у паспорті відсутня.
Крім того, у травні-червні 1995 року на момент розірвання шлюбу він не перебував на території України, що підтверджується листом Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15 червня 2021 року.
Таким чином, дії відповідача щодо внесення відомостей про актовий запис № 362 від 15 червня 1995 року є незаконними та підлягають скасуванню.
Просить суд ухвалити рішення, яким визнати незаконними дії відповідача та скасувати (анулювати) актовий запис від 15 червня 1995 року № 362.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 30 листопада 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 30 листопада 2021 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 18 жовтня 2022 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 02 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення в справі експертизи.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 02 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального провадження.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 25 травня 1988 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 13).
З позову вбачається, що у січні 2021 року позивач дізнався від своєї дружини про те, що у 1995 році шлюб між ними розірвано. Позивачу нічого не було відомо про розірвання шлюбу, оскільки будь-яких дій, спрямованих на розірвання шлюбу він не вчиняв, участі у судових засіданнях не брав, не отримував свідоцтво про розірвання шлюбу.
Відповідачем 12 лютого 2021 року було надано відповідь на адвокатський запит (а.с. 14-15) про те, що у відділі на зберіганні перебуває актовий запис про розірвання шлюбу № 362, складений 15 червня 1995 року, у якому містяться підписи обох заявників щодо отримання ними свідоцтв про розірвання шлюбу (а.с. 102).
Позивач вважає зазначений актовий запис незаконним, оскільки він не ставив свій підпис на актовому записі щодо отримання ним свідоцтва про розірвання шлюбу, ніколи не пред'являв свій паспорт для розірвання шлюбу та відмітка про це у паспорті відсутня.
Крім того, у травні-червні 1995 року на момент розірвання шлюбу позивач не перебував на території України, що підтверджується листом Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15 червня 2021 року (а.с. 18).
Позивач звернувся до суду з позовом до Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та просить ухвалити рішення, яким визнати незаконними дії відповідача та скасувати (анулювати) актовий запис від 15 червня 1995 року № 362.
Відповідно до ст. 39 Кодексу про шлюб та сім'ю України (у редакції станом на момент складання актового запису) розірвання шлюбу провадиться в судовому порядку, а у випадках, передбачених статтями 41 і 42 цього Кодексу, - органами реєстрації актів громадянського стану.
Статтею 44 цього кодексу передбачено, що шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.
Відповідно до п. 4 розділу І Порядку реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції Української РСР від 29 грудня 1984 року № 22/5 (у редакції станом на дату складання актового запису), при реєстрації актів громадянського стану пред'являються документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану, а також документи, які посвідчують особу заявника: паспорт, посвідчення особи або військова книжка військовослужбовця.
Пунктами 75, 76 розділу V цього Порядку визначено, що реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за заявою подружжя або одного з них по пред'явленні копії рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили, а також квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита.
Шлюб припиняється з часу реєстрації розлучення в книзі записів актів про розірвання шлюбу, тобто датою припинення шлюбу є не дата постановлення рішення суду про розірвання шлюбу, а дата реєстрації розлучення в органі реєстрації актів громадянського стану хоча б одним з подружжя.
З актового запису про розірвання шлюбу № 362 від 15 червня 1995 року вбачається, що реєстрація розірвання шлюбу між сторонами була проведена на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 02 червня 1995 року.
У такому випадку, підставою для вчинення оспорюваного актового запису є саме рішення суду про розірвання шлюбу між сторонами.
Стороною позивача не надано суду доказів, що таке рішення суду було скасовано та, навіть, не зазначено про такі обставини у позовній заяві.
Відповідно до Порядку реєстрації актів громадянського стану в Україні реєстрація розірвання шлюбу за рішенням суду може бути проведена за заявою одного з подружжя (пункти 75, 76 розділу V Порядку).
Позивач посилається на те, що не звертався до органів РАЦС та не отримував свою копію свідоцтва про розірвання шлюбу в червні 1995 року. Зазначає, що підпис відповідній графі актового запису йому не належить.
Разом з тим, підставою для вчинення такого актового запису було рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 02 червня 1995 року. Сам факт отримання чи не отримання позивачем своєї копії свідоцтва про розірвання шлюбу та відсутність у його паспорті відповідної відмітки про це на правомірність вчинення оспорюваного актового запису не впливає.
За таких обставин, судом при вирішенні спору, було відмовлено у задоволенні клопотання сторони позивача про призначення почеркознавчої експертизи щодо належності підпису у відповідній графі актового запису саме позивачу.
Суд вважає, що результат такого експертного дослідження не має значення при оспорюванні актового запису про розірвання шлюбу, вчиненого на підставі рішення суду.
Таким чином, у діях відповідача щодо складання актового запису про розірвання шлюбу № 362 від 15 червня 1995 року відсутні ознаки незаконності та зазначений актовий запис скасуванню (анулюванню) не підлягає.
Позивач також посилається на те, що у травні-червні 1995 року не перебував на території України, що підтверджується листом Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15 червня 2021 року.
У наданій суду копії листа зазначено, що відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах з Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим період з 15 червня 2016 року по 10 червня 2021 року громадянином Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в базі даних не виявлено.
Додатково зазначено, що відповідно до п. 29 Положення, інформація у базі даних осію щодо відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства зберігається протягом п'яти років (а.с. 18).
З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 39, 44 КпШС України, Порядком реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції Української РСР від 29 грудня 1984 року № 22/5 (у редакції станом на дату складання актового запису), статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 1/28) про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: