Справа № 632/169/23
провадження № 2-н/632/66/23
про відмову у видачі судового наказу
08 лютого 2023 р. м. Первомайський
Суддя Первомайського міськрайонного суду Кочнєв О.В., розглянувши в приміщенні суду заяву про видачу судового наказу подану ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину,
07.02.2023 року стягувачка звернулася до суду із відповідною заявою, в якій просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної дитини сторін по справі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку тане більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Підставою звернення до суду заявниця вказала те, що дитина мешкає разом із нею за адресою, відмінною від адреси її реєстрації, що дозволяє їй вимагати отримання аліментів на утримання дитини саме у наказаному провадженні. На доказ цього факту суду були надані копія заяви на ім'я Первомайського міського голови від неї щодо необхідності реєстрації дитини від 25.01.2023 року без відповіді та пояснення на ім'я адвоката Лозовського С.В. у порядку п.7 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від особи, яка назвалася ОСОБА_4 , яка стверджувала про те, що заявниця з листопада 2022 року мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та з нею мешкає її син без зазначення періоду такого проживання. Вказана заява відповідними даними про те, що взагалі така особа як ОСОБА_4 існує підтверджена не була, зокрема особистим підписом адвоката Лозовського С.В. та паспортними даними ОСОБА_4 .
В даній справі суддею не здійснювався запит для підтвердження місця реєстрації ОСОБА_2 , оскільки встановлені судом обставини дозволяють відразу встановити підстави для відмови у видачі судового наказу.
Так, судом встановлено, що належних доказів того, що дитина мешкає разом із заявницею суду надано не було. Додані докази не є належними, оскільки не містять достовірних обгрунтувань заявлених саме у наказному провадженні вимог, зокрема, відносно запиту до міського голови, який є лише викладенням думок, які жодним чином не підтверджуються (до отримання відповіді), а відносно пояснення адвокату Лозовському С.В., то таке пояснення без даних документу, що посвідчує особу ОСОБА_4 та повідомлення про відповідальність, яку повинна нести відповідна особа в разі надання неправдивих даних, є нікчемним, яке для судді не має жодного доказового значення.
Тобто заява про стягнення аліментів не відповідає вимогам ч.2 ст.160 ЦПК України, оскільки належні докази проживання дитини саме із заявницею суду не надані, а до суду може звернутися виключно особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позивачка може звернутися із відповідною вимогою у порядку ч.1 ст.28 ЦПК України щодо стягнення аліментів на дитину виключно у позовному провадженні з наданням доказів, що дитина мешкає разом із нею не за місцем реєстрації, надавши суду відповідні докази.
У наказному провадженні розглядати вказану вимогу від заявниці суддя позбавлений можливості, оскільки відповідні докази можуть бути досліджені виключно у порядку саме позовного провадження, в якому суддею встановлюється, що відповідна вимога не є безспірною та такою, яка може бути розглянута у порядку п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, оскільки вона подана не належним суб'єктом звернення саме відповідно до доданих до заяви документів.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 ЦПК України (щодо доказів, що саме вказана особа має право на стягнення аліментів на дитину).
Згідно з ч.2 ст.165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Частини 2 статті 166 ЦПК України передбачає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Заявниця від сплати судового збору при поданні відповідної заяви була звільнена, а відповідно до ч.7 ст.141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином судові в даній справі слід компенсувати за рахунок держави
На підставі викладеного та керуючись ч. 7 ст.141, ч.2 ст.160, п.4 ч.1 ст.161, п.3 ч.1, ч.2 та ч.9 ст.165, ч.2 ст.166, ст.ст.260-261, п.1 ч.1 ст.353 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити через відсутність доказів проживання дитини із заявницею.
Копію ухвали разом із заявою про видачу судового наказу та додатками до неї надіслати заявниці ОСОБА_1 до відома, а копію заяви про видачу судового наказу залишити в матеріалах справи.
Судові витрати у справі у розмірі судового збору, від сплати якого була звільнена заявниця у розмірі 268,40 грн. компенсувати за рахунок держави.
Роз'яснити заявниці ОСОБА_1 , що вона позбавлена можливості повторного звернення до суду із заявою про видачу судового наказу на утримання дитини. Вказана вимога може бути розглянута виключно у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або через Первомайський міськрайонний суд Харківської області або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.
Суддя -