Справа № 390/1758/21
Провадження № 2/390/77/23
"06" лютого 2023 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Квітки О.О.,
при секретарі - Міхневич А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» (далі - страхова компанія, позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути із відповідача на користь страхової компанії матеріальну шкоду в розмірі 10854,14 грн та судовий збір у розмірі 2270 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що між ОСОБА_2 та АТ «Страхова компанія «ІНГО» був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АМ/4708920 (далі - договір страхування), забезпечений транспортний засіб - «ВАЗ», д.н. НОМЕР_1 . В період дії договору страхування, 18.03.2019 в с. Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області, по вул. Садовій, б. 30, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ., д.н. НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_2 , водій - ОСОБА_1 ), «ВМW», д.н. НОМЕР_2 (власник - ОСОБА_3 , водій - ОСОБА_4 ), та «ЗАЗ», д.н. НОМЕР_3 (власник і водій ОСОБА_5 ). Після ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, в результаті чого завдано матеріальних збитків. Відповідно до довідки поліції про ДТП та постанови Кіровоградського районного суду від 02.04.2019 ОСОБА_1 є винною у скоєнні цієї ДТП. Потерпілий ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування за подією, яка мала місце 18.03.2019 із участю застрахованого автомобіля, з метою отримання виплати страхового відшкодування. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 21708,28 грн. Відповідно до звіту №1901158 вартість автомобіля до ДТП становила 92440,80 грн, а вартість відновлювального ремонту без врахування фізичного зносу 186084,35 грн. Отже, у цьому випадку має місце фізичне знищення транспортного засобу. У зв'язку із чим, потерпілому ОСОБА_3 виплата здійснювалася як різниця між вартістю транспортного засобу до (92440,80 грн) та після дорожньо-транспортної пригоди 69732,52 грн та за мінусом розміру франшизи за полісом (1000 грн). Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ», д.н. НОМЕР_1 , була застрахована на пільгових умовах. Згідно із ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України. Проте автомобілем керував не власник забезпеченого автомобіля ОСОБА_2 , а відповідач - ОСОБА_1 .. Враховуючи зазначене, забезпечений транспортний засіб на момент ДТП використовувався із порушенням ст. 13 Закону. Враховуючи викладене, позивач звернувся із вимогою про стягнення 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування із відповідача, оскільки саме відповідач є особою відповідальною за завдану шкоду і забезпечений автомобіль.
Ухвалою суду від 25.01.2022 (суддя Гершкул І.М.) провадження по справі відкрито та призначено до розгляду у спрощеному порядку з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 28.11.2022 після повторного автоматизованого розподілу між суддями цивільну справу до провадження прийнято суддею Квіткою О.О..
Представник позивача у позові зазначив, щоб здійснити розгляд справи без його участі, а також, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представник позивача - адвокат Ковальчук Ю.М. 03.06.2022 подала до суду відзив, в якому зазначила, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем по справі, а тому вимоги про стягнення з неї грошових коштів не можуть бути задоволені із вказаних підстав. ОСОБА_1 не є стороною договору страхування - полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4708920, а тому між нею та страховою компанією не виникало жодних договірних правовідносин, що виключає можливість стягнення з неї будь-яких відшкодувань за таким договором страхування. Враховуючи, що стороною договору страхування був ОСОБА_2 , то і відшкодування фактичних витрат за таким договором має здійснюватися безпосередньо стороною такого договору, а не третьою особою, що не має відношення до укладеного договору. Крім того, вважає, що відповідно до ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати. Позивач, у разі дійсного порушення стороною умов п. 13.2 статті 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», мав би відмовити у виплаті страхового відшкодування, а не здійснювати виплати, після чого з третьої особи стягувати суму такого відшкодування. Оскільки позивач своєчасно не скористався своїм правом на відмову від здійснення страхової виплати, то він не має права на стягнення з ОСОБА_1 суми страхового відшкодування у розмірі 10854,14 грн. У заяві від 23.01.2023 представник відповідача ОСОБА_6 просила справу розглядати без її участі та відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Ч. 3 цієї ж статті зазначає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У п. 30.1. ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.2. ст. 30 цього ж закону).
Згідно із п. 13.2. ст. 13 вказаного закону розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір страхування № АМ/4708920 (далі за текстом - договір страхування), за яким застраховано транспортний засіб - «ВАЗ», д.н. НОМЕР_1 (а.с. 7). Як вбачається із вказаного договору ОСОБА_2 сплатив лише 50% страхового платежу.
18.03.2019 в с. Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області, по вул. Садовій, б. 30, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ., д.н. НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_2 , водій - ОСОБА_1 ), «ВМW», д.н. НОМЕР_2 , (власник - ОСОБА_3 , водій - ОСОБА_4 ), та «ЗАЗ», д.н. НОМЕР_3 (власник і водій ОСОБА_5 ) (а.с. 10-12).
Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02.04.2019 у справі № 390/422/19 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 13) .
У висновку експертного дослідження № 1901158з від 23.08.2019 зазначено, що утилізаційна вартість автомобіля ВМW 320i, д.н. НОМЕР_2 , складає 69732,52 грн (а.с. 14).
Відповідно до звіту №1901158 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ВМW 320i, д.н. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження станом на дату оцінки становить 92440,80 грн (а.с. 15-17).
Згідно із страхового акту №2097788 від 05.09.2019 сума збитків складає 92440,80 грн, вартість ліквідних залишків - 69732,52 грн (а.с. 18 на звороті).
18.03.2019 ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування за подією та згідно із розпорядження № 2097788 ОСОБА_3 перераховано страхове відшкодування у розмрі 21708,28 грн (а.с. 18-19).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що цивільно-правова відповідальність відповідача фактично на момент ДТП не була застрахована, проте саме відповідачем заподіяна шкода, до позивача перейшло право вимоги, яке потерпілий має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач має право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у межах фактичних витрат.
Отже, у випадку керування водієм, з вини якого трапилась ДТП, страховик має право на подання позову до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов АТ «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про стягнення коштів підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2270,00 грн, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268, ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» матеріальну шкоду в розмірі 10854,14 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн 14 коп. та судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», ЄДРПОУ 16285602, адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області О.О. Квітка