Справа № 184/1277/22
Номер провадження 2/184/26/23
07 лютого 2023 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області «про позбавлення батьківських прав», -
Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилається на те, що з ОСОБА_3 вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з серпня 2010 року по листопад 2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася донька ОСОБА_2 , яка на даний час мешкає разом з нею та її чоловіком ОСОБА_4 , який допомагає їй доглядати за донькою. З листопада 2012 року вона з відповідачем припинили шлюбні відносини та з того часу ОСОБА_3 злісно самоухилився від виховання та утримання доньки. Батько ОСОБА_2 не піклується про свою доньку, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Вона ніколи не перешкоджала відповідачу бачитися з дитиною. Тому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання позивач не з'явилась, але надала суду заяву, в якій просить розглянути справу за її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.
Окрім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача, з огляду на що відповідач, відповідно до п.11 ст.128 ЦПК України вважається таким, що отримав судову повістку.
В судове засідання представник третьої особи - Федько Я.В. не з'явилась, але надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд зі згоди позивача ухвалив рішення про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину іі дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний тa моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, визначений ст. 164 Сімейного кодексу України. Мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини й протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини;
- жорстоко поводяться з дитиною;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, такий перелік має виключний характер.
Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати системний та постійний характер, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку в особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікую і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Аналіз всіх поданих позивачем письмових доказів свідчить про те, що відповідач свідомо ухиляється від своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини. До такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками є: батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_1 (а.с.7).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданого виконкомом Покровської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 10.06.2021р. по теперішній час (а.с.6).
Згідно свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 від 16.03.2019 року, виданого Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.8).
Згідно виконавчого листа №2/0182/2016/2015р., 182/2632/15-ц, виданого на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 року, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.04.2015р. до досягнення дитиною повноліття (а.с.9).
Згідно постанови про накладення штрафу головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ВП №51994384 від 14.09.2018р., рішення Нікопольського міськрайонного суду від 08.07.2015р., боржником не виконується, станом на 01.09.2018р. заборгованість становить 101992,64 грн. На боржника ОСОБА_3 накладено штраф на користь стягувача у розмірі 30597,79грн. (а.с.10).
За приписами ч. 1, 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не бере участі у житті сина, його вихованні, навчанні, підготовці до самостійного життя, зокрема: не забезпечує його необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для його нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання сином освіти, не надає матеріальної допомоги на його утримання, навіть не сплачує аліменти. Тобто жодним чином не проявляє батьківського піклування, передбачене та гарантоване дитині нормами ст. 150 СК України.
Про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав свідчить висновок органу опіки та піклування Покровської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Покровської міської ради №17/06-53-23 від 18.01.2023 року, яким встановлено, що відповідно до виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду від 08.07.2015р. з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання доньки, малолітньої ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1 , починаючи з 17.04.2015р. до повноліття дитини. Згідно постанови про накладання штрафу від 14.09.2018р. ВП №51994384 (м. Київ), рішення Нікопольського міськрайонного суду від 08.07.2015р., боржником не виконується, станом на 01.09.2018р. заборгованість становить 101992,64 грн. На боржника ОСОБА_3 накладено штраф у сумі 30597,79 грн. ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , де створено задовільні умови для проживання та виховання вищезазначеної дитини (акт обстеження умов проживання служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області від 09.11.2022р.). Відповідно до письмової заяви малолітньої ОСОБА_2 від 09.11.2022р. за вх.№878, остання не заперечує проти позбавлення батьківських прав відносно неї батька ОСОБА_3 . Згідно інформації Покровської міської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 08.11.2022р. №399, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 станом на 08.11.2022р. не перебувають на обліку в службі зайнятості, як безробітні особи.
Слід також зазначити, що за інформацією КНП «ЦПМСД Покровської міської ради Дніпропетровської області» від 09.11.2022р. №2614, лікуванням та оздоровленням малолітньої ОСОБА_2 займається мати, ОСОБА_1 рекомендації лікарів виконує в повному обсязі. Батько дитини, ОСОБА_3 , на прийом до лікаря з дитиною жодного разу не приходив. Відповідно до інформації Управління освіти виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області від 14.11.2022р. №1176/04, малолітня ОСОБА_2 є здобувачкою освіти 5-Б класу КЗ «Ліцей №2». Дівчинка систематично відвідувала навчальні заняття, пропуски без поважних причин відсутні. Остання забезпечена необхідним шкільним приладдям та технічними засобами для навчання за допомогою дистанційних технологій. Мати, ОСОБА_1 , належним чином виконує батьківські обов'язки щодо виховання дитини. Батько, ОСОБА_3 , зв'язок з педагогами закладу освіти не підтримує. За інформацією служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.01.2023р. №103008-114, спеціалістами служби у справах дітей було опитано ОСОБА_3 , який пояснив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (письмове пояснення ОСОБА_3 від 09.01.2023р.) З цих підстав орган опіки та піклування дійшов висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою BP №789-ХП від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 СК України).
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Суд погоджується з позивачем, що така поведінка та бездіяльність відповідача, як батька, суперечить інтересам дитини, порушує її права, гарантовані міжнародним та національним законодавством та приходить до висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками щодо виховання та розвитку дитини, а тому позовні вимоги щодо позбавлення його батьківських прав є підставними та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.150, 155, 164, 165 СК України, ст. ст. 12, 13, 80, 89, 141, 223, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області «про позбавлення батьківських прав» - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ІНН: НОМЕР_3 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.02.2023р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш