17.01.2023 Єдиний унікальний номер 205/1196/21
Номер провадження: 2/205/762/2023
17 січня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайлович, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності,-
І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третьої особи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайлович, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.05.2020 року між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 (далі - Відповідач) було укладено Договір позики (із заставним забезпеченням), за умови якого позикодавець надала позичальникові позику у сумі 36 000 доларів США 00 центів, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві 41 000 доларів США 00 центів, строком не пізніше 17.05.2020 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за позикою, 07.05.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір іпотеки, предметом якого є 25/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
Далі позивач зазначає, що 18.06.2020 року право власності на 25/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі договору Іпотеки від 07.05.2020 року. Власником іншої 75/100 частини вищевказаного житлового будинку є ОСОБА_3 (далі - третя особа).
Позивач вважає, що укладання договору іпотеки частки домоволодіння суперечило чинному законодавству України і приватний нотаріус не мав законних підстав для його посвідчення, а відповідно, державна реєстрація права власності за відповідачем на 25/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , здійснена на підставі іпотечного застереження в іпотечному договорі, відбулась з порушенням норм закону, оскільки частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї, як на окремий об'єкт нерухомості, що прямо передбачено ч.3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку».
Оскільки вказані 25/100 частин житлового будинку в натурі не виділялись, право власності на них не реєструвалось, то вказаний договір іпотеки, на думку позивача, вчинено із істотним порушенням вимог матеріального закону.
У зв'язку із чим, позивач вимушений звернутись до суду та просити визнати недійсним вказаний договір іпотеки від 07.05.2020 року, також визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52772803 від 22.06.2020 року, прийняте державним реєстратором речових прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Н.М. та припинити право власності ОСОБА_2 на 25/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подала, однак у судовому засіданні позов визнала у повному обсязі.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 просила суд відмовити в задоволенні позову, оскільки останній, на її думку, має штучний характер, і поданий до суду виключно з метою затягування розгляду по суті іншої цивільної справи, що була порушена за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайлович, про визнання договорів позики та іпотеки удаваними правочинами, переведення прав та обов'язків покупця.
В обґрунтування своїх заперечень посилалась на ту обставину, що вона є співвласником домоволодіння АДРЕСА_1 , в якому їй на праві приватної власності належить 75/100 частин домоволодіння, а іншим співвласником зазначеного домоволодіння до вчинення сторонами правочинів позики та іпотеки була ОСОБА_1 , якій належали 25/100 частки домоволодіння, тобто, зазначене домоволодіння на момент вчинення оспорюваних правочинів знаходилось у спільній частковій власності двох співвласників, та будучи співвласником більшої частини домоволодіння, вона придбала б 25/100 його частин, але всупереч ст. 362 ЦК України, яким передбачено переважне право на купівлю частки у спільній частковій власності.
Однак вона не отримувала письмового повідомлення про продаж та умови продажу ОСОБА_1 своєї частки у спільній власності та пропозицію купити зазначену частину, вважає що ОСОБА_1 з метою ухилення від узгодження з нею дій, спрямованих на відплатне відчуження своєї частки у спільній частковій власності умисно приховала за удаваними правочинами позики та іпотеки реальний договір купівлі-продажу її частки домоволодіння, у зв'язку із чим вона, ОСОБА_3 була вимушена звернутись у 2020 році, тобто до відкриття провадження по даній цивільній справі, з іншим вказаним позовом про визнання договорів позики та іпотеки удаваними правочинами, переведення прав та обов'язків покупця.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача та позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів, посилалися на обставини, що викладені у позовній заяві. Просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій письмовій заяві позов визнає та просить задовольнити в повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайлович, у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 та її представники у судовому засідання позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, про що подали суду відповідну письмову заяву.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 19.02.2021 року судом вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі.
Ухвалою суду від 19.02.2021 року вирішено витребувати у державного реєстратора речових прав на нерухоме - Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайловича (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 11, прим. 2) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52772803 від 22.06.2020 року.
Ухвалою суду від 19.07.2021 року вирішено витребувати у державного реєстратора речових прав на нерухоме - Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайловича (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 11, прим. 2) реєстраційну справу, відкриту за фактом укладання Договору іпотеки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , предметом якого було нерухоме майно: 25/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та звернення на нього стягнення, шляхом оформлення права власності від 07.05.2020 року та від 08.06.2020 року.
Ухвалою суду від 06.10.2021 року вирішено узадоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 про зупинення провадження по цивільній справі № 205/1196/2021 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайлович, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності, - відмовити.
Ухвалою суду від 21.10.2021 року вирішено у задоволенні клопотання представника позивача про проведення відкритого судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовомзаяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайлович, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності, відмовити.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення виходячи із наступного.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 07.05.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики (із заставним забезпеченням), за умови якого позикодавець надала позичальникові позику у сумі 36 000 доларів США 00 центів, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві 41 000 доларів США 00 центів, строком не пізніше 17.05.2020 року.
Судом також встановлено, що взабезпечення виконання зобов'язань за позикою, 07.05.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було укладено Договір іпотеки, предметом якого є 25/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Васеніним Ю.В. 07.09.2018 року, номер запису про право власності: 28104363, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1653379512101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.09.2018 року за індексним номером 139221154.
Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 01.09.2020 року, 18.06.2020 року право власності на 25/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі договору Іпотеки від 07.05.2020 року, а власником іншої 75/100 частини вищевказаного житлового будинку є ОСОБА_3 .
Доказів виділу в натурі 25/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 матеріали справи не містять.
Судом також встановлено, що 37/100 частки та 38/100 частки, а усього разом 75/100 часток, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою №212415671 від 13.06.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває інша цивільна справа за позовною заявою вже ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайлович, про визнання договорів позики та іпотеки удаваними правочинами, переведення прав та обов'язків покупця (Єдиний унікальний номер 205/5788/20).
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
За положеннями частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.
Розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості. Відповідно до частини першої статті 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції статті, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) частина об'єкту нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі й реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим законом.
В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що частка позивача та третьої особи ОСОБА_3 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не виділено в натурі і не зареєстровано права власності на них як на окремий об'єкт нерухомості.
Таким чином, враховуючи наведені вимоги ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» щодо можливості передачі частини об'єкта нерухомого майна в іпотеку лише після виділення її в натурі й реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, та беручи до уваги те, що предметом іпотеки в даному випадку є об'єкт нерухомості, який перебуває у спільний частковій власності, і частки співвласників нерухомого майна в натурі не виділені, суд констатує, що за звичайних обставин позивач дійсно мала право ставити питання про визнання недійсним вказаного договору іпотеки від 07.05.2020 року.
Разом з цим суд вказує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
За загальним правилом добросовісність уявляє собою це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно зі статтею 13 ЦК цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
У зв'язку з цим, добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загально соціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ними ставляться.
Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п'ятої статті 13 цього кодексу.
Аналіз частини другої статті 13 ЦК дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.
Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права. Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб'єктивних цивільних прав, а не виконання обов'язків. Обов'язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб'єктивного цивільного права.
Заборона зловживання правом по суті випливає з якості рівнозваженості, закладеної такою засадою, як юридична рівність учасників цивільних правовідносин. Ця формула виражає втілення в цивільному праві принципів пропорційності, співмірності, справедливості під час реалізації суб'єктивних цивільних прав і виконання юридичних обов'язків.
Здійснення суб'єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб'єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов'язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб'єктивних цивільних прав.
Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб'єктивних цивільних прав необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє у межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства.
Виходячи із аналізу норм, закріплених у ЦК, поняття «добросовісність» ототожнюється із поняттям «безвинність» і навпаки, «недобросовісність» із «виною». Такий висновок випливає із того, що за діяння, якими заподіяно шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, частина третя статті 39 ЦК), а оскільки обов'язковим елементом настання відповідальності, за загальним правилом, є вина, то такі діяння є винними.
Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб'єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов'язане з аналізом фактичних дій суб'єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності.
В даному випадку, звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності переслідувала мету не допустити переведення прав та обов'язків покупця.
Наявність вказаного спору щодо переведення прав та обов'язків покупця підтверджується цивільною справою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайлович, про визнання договорів позики та іпотеки удаваними правочинами, переведення прав та обов'язків покупця (Єдиний унікальний номер 205/5788/20), яка перебуває в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
На переконання суду, такі умисні дії позивача необхідно оцінити як недобросовісні, що свідчить про наявність обставин, визначених частиною другою статті 13 ЦК, з огляду на нижченаведене.
Так, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
В даному випадку укладання договору іпотеки із сумою забезпечення зобов'язання у розмірі 36 000 доларів США 00 центів терміном усього на 10 днів (із 07.05.2021 по 17.05.2021), визнання позову ОСОБА_1 до початку розгляду справи ОСОБА_2 , та майже одномоментне заявлення ОСОБА_1 клопотання про зупинення провадження по іншій цивільній справі ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайлович, про визнання договорів позики та іпотеки удаваними правочинами, переведення прав та обов'язків покупця (Єдиний унікальний номер 205/5788/20), підтримання такого клопотання представником ОСОБА_2 (ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.04.2021 року, провадження 2/205/733/21, що є у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень) на думку суду у своїй сукупності свідчать про однонаправленність дій позивача та відповідача по даній цивільній справі, суперечать їхній попередній поведінці і є недобросовісними, і спрямовані, у тому числі, на створення штучних перешкод у реалізації позивачем свого переважного право на купівлю частки у спільній частковій власності, та затягуванні у подальшому розгляду іншої цивільної справи за єдиним унікальним номером 205/5788/20.
Таким чином, враховує конкретні обставини цієї справи щодо наявності обставин, визначених частинами другою та третьою статті 13 ЦК, застосовує загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керується однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit inomnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». З урахуванням викладеного, суд встановлює порушення меж здійснення цивільних прав, оскільки у діях позивача наявні ознаки зловживання своїм правом на оскарження договору іпотеки від 07.05.2020 року, у зв'язку із чим відмовляє в задоволені позову у його повному обсязі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, суд вважає, сплачений судовий збір віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись 3, 13, 16, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ЦК України, статті 5 Закону України «Про іпотеку», ч.ч. 1, 2, 3 та 4 ст.12, 80, 81 ЦПК України, суд -
1. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Нодарі Михайлович (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул.. січових Стрільців, буд. 11, прим.2), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), про визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності,- відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя: Д.В. Мовчан