Єдиний унікальний номер 205/4025/21
1-кп/205/301/23
06 лютого 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021041690000012 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник обвинуваченого та обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строку запобіжного заходу обраного обвинуваченому, якщо судове провадження не було завершене до спливу визначеного строку.
Приймаючи дане рішення, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що зазначені прокурором ризики для даного провадження, що передбачені ст.177 КПК України, на даний час залишаються актуальними. Зокрема, суд погоджується з тим, що обвинувачений, в разі зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, потенційно зможе ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні не має, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого стороною захисту не надано, раніше не судимий, однак відносно нього в Рівненському міському суді Рівненської області розглядається обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185 КК України.
Постановляючи дане рішення, суд погоджується з доводами прокурора в частині наявності ризиків, прямо передбачених ст.177 КПК України, зокрема, щодо ризику ухилення обвинуваченого від суду шляхом переховування, так як ОСОБА_3 , побоюючись тяжкості покарання за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, дійсно зможе перешкоджати розгляду даного кримінального правопорушення шляхом ухилення від суду і переховування.
При цьому, суд відповідно до ст. 178 КПК України також враховує тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, відсутності міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи та офіційного джерела доходів.
Покарання, зокрема за ч. 2 ст. 307 КК України не передбачає застосування ст. 75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд, також вважає обґрунтованим посилання прокурора на потенційний ризик продовження скоєння обвинуваченим кримінальних правопорушень, враховуючи значну кількість епізодів, а саме, понад п'ятдесят, оскільки обвинувачений не має жодного джерела доходу для існування.
Крім того, у обвинуваченого відсутнє місце проживання у м. Дніпро, тому клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, через існування ризиків, що були судом зазначені вище, а також, враховуючи вимоги ч.2 ст.318 КПК України щодо строків і загального порядку судового розгляду, не може бути задоволено.
Також судом враховано і діючий в Україні правовий режим воєнного стану та географічну близькість тимчасово окупованих територій, що в своїй сукупності свідчить про наявність реальної можливості у обвинуваченого почати переховуватися від суду шляхом виїзду на вказані території, де на даний час відсутній контроль правоохоронних органів України за процесуальною поведінкою осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності.
Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, з урахуванням цілей п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 з правом внесення застави у розміри, визначеному ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2021 року.
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 217, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 05 квітня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1