Справа №203/3558/22
Провадження №2-з/0203/8/2023
08 лютого 2023 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян Михайло Олександрович, розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди,
1. 19 вересня 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 30.09.2021 у сумі 487 288,00 грн (а.с.а.с. 1 - 4).
2. 07 лютого 2023 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачеві нерухоме майно, зокрема, на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер - 1221455400:02:00860770).
3. Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
4. Розв'язуючи подану заяву, суд виходить з того, що вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано частиною четвертою статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Це положення також закріплено у статтях 7, 12 Загальної декларації про права людини, статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, які згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
5. Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
6. Згідно з пунктами 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
7. Відтак метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
8. За правилами, встановленими статтею 150 ЦПК, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
9. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу належного виконання договору оренди нежитлового приміщення від 30.09.2021.
10. З огляду на викладене, зважаючи на те, що претензії позивача можуть бути обґрунтовані, а невжиття заходів із забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у справі, порушити законні права останнього в разі ухвалення рішення на його користь, суд вважає за необхідне забезпечити позов.
11. Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
12. Згідно з Єдиним державним реєстром речових прав на нерухоме майно, витяг з якого надано позивачем (а.с. 103), відповідач є власником житлового будинку АДРЕСА_2 .
13. При цьому інформації про належність відповідачеві земельної ділянки з кадастровим номером 1221455400:02:00860770 наданий суду витяг не містить.
14. Зважаючи на зміст приведених норм та встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне забезпечити заявлений позов у спосіб, запропонований позивачем, але, наклавши арешт на 1/2 частину належного відповідачеві будинку (з огляду на ціну позову).
15. Керуючись статтями 149, 150, 153, 258 - 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1536089712101), належного ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ).
У решті заяву залишити без задоволення.
Копії ухвали направити сторонам для вжиття відповідних заходів.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 261 ЦПК.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох років від дня її постановлення.
Суддя М.О. Католікян