Справа № 163/181/23
Провадження № 1-кп/163/52/23
08 лютого 2023 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль кримінальне провадження № 12022030560000241 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Херсон, що зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, військовозобов'язаного, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 4 ст.358, ч.1 ст.369 КК України,
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 , будучи особою призовного віку, яка підлягає мобілізації та не має права перетину державного кордону України під час дії запровадженого воєнного стану, в середині вересня 2022 року, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , за допомогою персонального комп'ютера виготовив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 та довідку військово-лікарської комісії серії УЖ № 2022-05/633, у яких зазначив свої персональні дані, відомості щодо медичного закладу, неправдиві діагноз, номери документів та дату видачі, після чого роздрукував їх за допомогою принтера та, використовуючи особисто виготовлені кліше печатки та штампів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проставив на них відповідні відтиски та підписи.
14 жовтня 2022 року о 09:25 годині під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску для міжнародного залізничного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Волинської митниці, що по вулиці Призалізничній, 14, в селі Римачі Ковельського району Волинської області, ОСОБА_4 , будучи особою призовного віку, яка не має права перетину державного кордону України в умовах дії запровадженого воєнного стану, умисно, з метою незаконного перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» як підставу для перетину державного кордону України у воєнний час надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені на своє ім'я тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 та довідку військово-лікарської комісії серії УЖ № 2022-05/633, які зазначеною у них установою не видавались і не посвідчувались.
14 жовтня 2022 року близько 10:10 години ОСОБА_4 , перебуваючи в службовому кабінеті старшого зміни прикордонних нарядів, який розміщений в адміністративному приміщенні ЖД станції «Ягодин», що по вулиці Призалізничній, 14 в селі Римачі Ковельського району Волинської області, з метою подальшого слідування пасажиром на виїзд з України в Республіку Польща пасажирським потягом № 23 сполученням «Київ-Хелм» запропонував заступнику начальника відділення з персоналу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) - відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , який перебував у прикордонному наряді « ІНФОРМАЦІЯ_6 » неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14 жовтня 2022 року становить 18284,30 гривень, яку в подальшому близько 10:15 годині цього дня надав вказаній службовій особі правоохоронного органу, щоб останній з використанням свого службового становища не вживав заходів, передбачених п.14 Плану запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 181-р від 24 лютого 2022 року, ч.4 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.3 Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а саме не перешкоджав йому як особі віком від 18 до 60 років, яка перебуває на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі Безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України, обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби та дозволив виїзд з України за кордон, оскільки документів, які б надавали право на виїзд за кордон ним не надано.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.ч.1, 4 ст.358, ч. ст.369 КК України.
У суд обвинувальний акт надійшов з укладеною між обвинуваченим та прокурором угодою про визнання винуватості.
Згідно з цією угодою ОСОБА_4 повністю визнає вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень за фактичними обставинами обвинувального акта і погоджується з кваліфікацією його дій.
В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_7 буде призначене покарання за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів громадян, на підставі ч.1 ст.70 КК України буде застосовано принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточне покарання буде призначене у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.
За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим повністю.
Передбачені ч.ч.1, 4 ст.358 КК України кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України належать до кримінальних проступків, ч.1 ст.369 КК України - до нетяжких злочинів.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкціям ч.ч.1, 4 ст.358, ч.1 ст.369 КК України.
Суд встановив, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачений та його захисник. Скарги стороною захисту під час досудового розслідування не подавались.
Таким чином, суд встановив, що умови угоди відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
В підготовчому засіданні прокурор вважав за необхідне затвердити угоду, обвинувачений та його захисник проти цього не заперечили і погодились на призначення узгодженого покарання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди.
Долю речових доказів належить вирішити згідно зі ст.100 КПК України, а арешт майна - відповідно до ст.174 КПК України.
На підставі ст.124 КПК України судові витрати на проведення експертизи слід покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлене, а підстави для ухвалення такого рішення з ініціативи суду не встановлені.
Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України,
Угоду про визнання винуватості від 20 січня 2023 року у кримінальному провадженні № 12022030560000241, укладену прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.369 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень;
- за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч.1 ст.369 КК України - у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази:
- п'ять грошових купюр номіналом по 100 доларів США із серійними номерами HG22274594A, HC11175501B, HG22274595A, HF42074998C, YG22274534A, які передані на зберігання Департаменту регіональної каси перерахунку у м.Луцьк, конфіскувати в дохід держави в порядку ст.ст.961, 962 КК України, скасувавши накладений на них ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року арешт;
- тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_7 11 жовтня 2022 року на ім'я ОСОБА_4 , та на довідку військово-лікарської комісії від 11 жовтня 2022 року на ім'я ОСОБА_4 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12022030560000241, - залишити у матеріалах цього провадження, скасувавши накладений на них ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року арешт.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 3775 (три тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 60 копійки судових витрат на проведення двох судових технічних експертиз документів.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1