Справа № 560/2013/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
08 лютого 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в січні 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (відповідача), в якому просила:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2016 року та з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи базовий місяць, який використовувався у січні 2016 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2016 року та з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року, з урахуванням вже виплаченої суми.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 26.09.2022 позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо врахування січня 2016 року як базового місяця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно з застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з врахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивачці нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення та правомірно визначено її розмір.
Також зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова №1013) та відповідно до розпорядження командувача Національної гвардії України від 04.02.2016 №Р-5 "Про підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України" в січні 2016 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснено нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення за грудень 2015 року у підвищеному розмірі.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з листом відповідача від 12.09.2022 №695 позивачка проходила військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України в період з 13.10.2010 по 11.12.2019.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (по стройовій частині) від 11.12.2019 №291 позивачку виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 11.12.2019.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі №560/13755/21, з урахуванням ухвали суду від 10.01.2022, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 31 травня 2016 року та з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року.
На виконання вказаного рішення суду відповідач виплатив позивачці індексацію грошового забезпечення в сумі 4293,19 грн, що підтверджується копією виписки по картковому рахунку.
За змістом довідки відповідача позивачці індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.05.2016 включно не нараховувалася та не виплачувалася, а з 01.01.2017 по 28.02.2018 включно нарахована індексація з врахуванням базового місяця січня 2016 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Так, статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок №1078.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Як встановлено судом першої інстанції питання щодо підтвердження права позивачки на індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 31.05.2016 та з 01.01.2017 по 28.02.2018 вирішено судом в межах адміністративної справи №560/13755/21.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Вказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Згідно з наведеними положеннями пункту 5 Порядку №1078 місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (базовий місяць) є тим місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу.
Оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.01.2017 цей місяць і є базовим.
При цьому зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
Так, підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008 до 01.03.2018, яке є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося. Доказів протилежного не надано.
Таким чином, оскільки тарифна ставка (посадовий оклад) за посадою, яку займала позивачка на час виникнення спірних правовідносин, не змінювалася (не підвищувався), згідно норм Порядку №1078 саме січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивачки.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №200/7006/21 та від 31.05.2022 у справі № 400/4491/20.
Доводи відповідача на розпорядження командувача Національної гвардії України від 04.02.2016 №Р-5 "Про підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України" колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до нього здійснено нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення у підвищеному розмірі, а не тарифних ставок (посадових окладів).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач з 01.01.2016 по лютий 2018 року включно повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, та оскільки відповідач нарахував та виплатив позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 з порушенням Порядку №1078, та не застосував січень 2008 року в якості базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період, такі дії відповідача є протиправними.
Щодо позовних вимог в частині періоду з 01.01.2016 по 31.05.2016, суд першої інстанції вважав їх передчасними, оскільки в вказаний період індексація грошового забезпечення не була нарахована та виплачена позивачці, що підтверджується довідкою відповідача.
Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 з застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.