Справа № 600/2885/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
08 лютого 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, стягнення грошового утримання,
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі ГУ НП в Луганській області), в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Луганській області №1151 від 13 червня 2022 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Головного управління Національної поліції в Луганській області”, в частині застосування до поліцейського лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору публічного порядку відділу превенції Сєвєродонецького районного управління поліції ГУ НП в Луганській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
-визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Луганській області №257 о/с від 27 червня 2022 року, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
-зобов'язати ГУ НП в Луганській області змінити формулювання причини звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 шляхом внесення змін до наказу ГУ НП в Луганській області №257 о/с від 27 червня 2022 року, в частині його звільнення за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням) та вважати звільненим з 30 червня 2022 року ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням);
-визнати протиправною відмову ГУ НП в Луганській області у виплаті ОСОБА_1 грошового утримання згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” щомісячної додаткової винагороди в сумі 30000,00 грн;
-зобов'язати ГУ НП в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань виплатити ОСОБА_1 грошове утримання згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01 березня по 30 червня 2022 року щомісячну додаткову винагороду в сумі 30000,00 грн, загальну суму 120000, 00 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Зважаючи на те, що дана справа в суді першої інстанції розглядалася в порядку спрощеного провадження, є справою незначної складності, а також, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, розгляд останньої здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України.
22 квітня 2022 року ГУ НП у Луганській області прийнято наказ "По особовому складу" №189 о/с, відповідно до якого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору публічного порядку відділу превенції Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Луганській області, звільнено зі служби в поліції з 23 квітня 2022 року за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), встановивши відсоток премії за квітень 2022 року 0%.
Листом від 23 квітня 2022 року №112/111/34-2022 відповідач повідомив позивача про звільнення з 23 квітня 2022 року за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Також в листі вказано, що трудову книжку та наказ про звільнення необхідно отримати в УКЗ ГУ Ну Луганській області, попередньо узгодивши вказане питання.
06 травня 2022 року начальником УГІ ГУНП в Луганській області підполковником поліції В.Кутовим подано до ГУ НП у Луганській області доповідну записку про результати вивчення матеріалів та висновків службових розслідувань проведених підрозділами ГУНП в Луганській області, в якій висловлено прохання скасувати накази ГУНП в Луганській області від 22 квітня 2022 року №754 та від 22 квітня 2022 року №189 о/с, призначити службові розслідування, сформувавши дисциплінарні комісії з числа працівників УГІ, УОАЗОР ГУНП в Луганській області із залученням до складу цих комісій працівників ЛУД ВБ НПУ та ВПК в Луганській області ДКП НПУ, враховуючи територіальну підпорядкованість поліцейських, яких раніше було притягнуто вищевказаним наказом до дисциплінарної відповідальності (окремо ГУНП, Сєвєродонецький РУП, Старобільський РУП, Щастинський РВП, Сватіський РВП). Дисциплінарним комісіям ГУНП у ході проведення службових врахувати можливі допущення поліцейськими, які не прибули та не зареєструвалися за місцем тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області та інших підрозділів НПУ, дисциплінарних проступків, що не були досліджені, а також змін у законодавстві України, що набули чинності 01 травня 2022 року.
З метою повного та об'єктивного з'ясування обставин неприбуття до місця тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області окремих працівників Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області та підпорядкованих йому підрозділів, а також можливого порушення останніми вимог відомчих нормативних документів МВС України та НПУ, встановлення причин і умов його вчинення та наявності вини поліцейських, керуючись вимогами статей 14, 15, 26 Закону України «Про дисциплінарний статут НПУ», а також вимогами пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та пунктів 2-4 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національній поліції України», 06 травня 2022 року ГУ НП у Луганській області прийнято наказ №839 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
Згідно рапорту від 10 травня 2022 року ОСОБА_1 просив звільнити його зі служби в поліції України за власним бажанням. Військовий квиток, службову характеристику під час проходження строкової служби в лавах ЗСУ в період часу з 2000-2002 роки, трудову книжку, довідку про вислугу років просив надіслати за поштовою адресою відділення АДРЕСА_1 . Разом із цим просив сплатити йому заробітну плату за березень та квітень 2022 року та додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
12 травня 2022 року позивач звернувся до ГУ НП у Луганській області із рапортом, в якому просив звільнити його з Національної поліції України за власним бажанням з 19 травня 2022 року, повідомивши, при цьому, що від проходження військово-лікарської комісії відмовляється, вважає свій стан здоров'я задовільним. Претензії щодо звільнення має з приводу чого ним надано цей рапорт.
Наказом Головного управління Національної поліції України у Луганській області від 20 травня 2022 року №970 продовжено термін проведення службового розслідування до 05 червня 2022 року.
За результатами службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції ГУНП в Луганській області складено Висновок від 04 червня 2022 року.
За змістом вказаного висновку, в ході службового розслідування встановлено, що 25 лютого 2022 року наказом начальника ГУ НП у Луганській області полковника поліції Григорова О.О. №505 введено в дію план евакуації підрозділів ГУ НП у Луганській області, встановлено місце тимчасової дислокації в м. Дніпро.
Проте окремі працівники поліції районного управління поліції та їх структурних підрозділів ГУ НП у Луганській області, зокрема лейтенант поліції ОСОБА_1 -інспектор сектору публічного порядку відділу превенції Сєвєродонецького районного управління Головного управління Національної поліції України у Луганській області, не виконав наказ керівництва ГУНП щодо евакуації та не прибув до місця тимчасової дислокації Головного правління (м. Дніпро) для виконання службових обов'язків, покладених на Національну поліцію.
Встановлено, що дії, вчинені ОСОБА_1 , грубо порушують Присягу поліцейського, суперечать сутності призначенню правоохоронних інституцій, підривають авторитет та рівень довіри громадян поліції та призводять до негативного впливу на імідж Національної поліції України.
У висновку зазначено, що вказана подія сталася внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідального ставлення до виконання своїх службових обов'язків, грубого порушення вимог підпункту 1, 2, 4, 5, 6, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпункту 1, 2, 6 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частини другої статті 24 закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, наказів керівництва ГУ НП у Луганській області щодо прибуття поліцейських до місця тимчасової дислокації Головного управління, Присяги поліцейського, що виразилося у невиконанні завдань покладених на органи Національної поліції України під час дії воєнного стану в державі, що суперечить сутності призначенню правоохоронних інституцій, підривають авторитет та рівень довіри громадян до поліції з боку ОСОБА_1 .
У зв'язку із цим, дисциплінарна комісія вказала, що за виявлені під час службового розслідування порушення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору публічного порядку відділу превенції Сєвєродонецького районного управління ГУ НП у Луганській області, необхідно звільнити зі служби в поліції.
На підставі Висновку від 04 червня 2022 року, наказом ГУ НП у Луганській області «При притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Луганській області» від 13 червня 2022 року №1151 за особисту недисциплінованість, безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, грубе порушення вимог підпункту 1, 2, 4, 5, 6, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпункту 1, 2, 6, частини першої статті 18, пункту 24, частини першої статті 23, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, наказу керівництва Головного управління Національної поліції України у Луганській області щодо прибуття поліцейських до місця дислокації Головного управління, Присяги поліцейського, що виразилося у невиконанні завдань покладених на органи Національної поліції України під час дії воєнного стану в державі, що суперечить сутності і призначенню правоохоронних інституцій, підривають авторитет та рівень довіри громадян до поліції, лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору публічного порядку відділу превенції Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Луганській області, звільнено із служби в поліції.
На підставі зазначеного наказу від 13 червня 2022 року №1151, відповідачем прийнято наказ «По особовому складу» від 27 червня 2022 року №257 о/с, яким ОСОБА_1 , інспектора сектору публічного порядку відділу превенції Сєвєродонецького районного управління поліції ГУ НП в Луганській області, звільнено із служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 30 червня 2022 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 21 рік 02 місяці 15 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 07 років 08 місяців 28 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 23 діб, встановивши відсоток премії за червень 2022 року 0%.
Не погоджуючись із наказами від 13 червня 2022 року №1151 та від 27 червня 2022 року №257 о/с, а також з підставами звільнення зі служби в поліції та невиплатою щомісячної грошової винагороди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII).
Ст. 3 Закону № 580-VIII унормовано, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
За змістом ст. 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
При цьому, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини перша та друга статті 19 Закону № 580-VIII).
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна- дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту врегульовано, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Колегія суддів наголошує на тому, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки, а також на відміну від іншої служби/професії/особи, служба в поліції вимагає від поліцейського особливої обачності та неухильного виконання вимог Конституції України та Законів, що тісно пов'язується із захистом Держави, її громадян.
Так, за вимогами ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За приписами статей 14, 15 та 19 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. У висновку за результатами службового розслідування, у том числі, зазначаються: причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Відповідно до наказу Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», особовий склад ГУ НП в Луганській області переведено на посилений варіант службової діяльності.
Статтею 24 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Беручи до уваги наведені приписи законодавства, а також те, що поліцейські у разі оголошення воєного стану та збройної агресії проти України, мають стати на її захист, при цьому, всі поліцейські з 24.02.2022 зобов'язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов'язки, в тому числі і завдання щодо захисту, пов'язані із захистом територіальної цілісності України.
Так, під час розгляду даного спору в суді першої інстанції встановлено, що службове розслідування відносно порушення позивачем службової дисципліни призначено письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, на підставі доповідної записки, з метою повного та об'єктивного з'ясування обставин неприбуття до місця тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області окремих працівників Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області та підпорядкованих йому підрозділів, а також можливого порушення останніми вимог відомчих нормативних документів МВС України та НПУ, встановлення причин і умов його вчинення, а також наявності вини поліцейських. Тобто, у відповідності до наведених вище положень статті 14 Дисциплінарного статуту та пункту 1 розділу ІІ Порядку №893.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія встановила, що відповідно до інформації, наданої Сєвєродонецьким РУП ГУНП в Луганській області встановлено, що окремі працівники поліції зазначеного районного управління поліції та їх структурних підрозділів не виконали наказ керівництва ГУНП щодо евакуації та не прибули до місця тимчасової дислокації Головного управління (м. Дніпро), для виконання службових обов'язків, покладених на Національну поліцію. Надійшла інформація щодо неприбуття лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору публічного порядку відділу превенції Сєвєродонецького районного управління Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Згідно наданих відповідачем матеріалів службового розслідування, вказані вище обставини були встановлені дисциплінарною комісією на підставі пояснень працівників поліції, які прибули на місце дислокації в м. Дніпро.
Зокрема, згідно пояснень ОСОБА_2 , заступника начальника Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, відібраних у останнього в рамках проведення службового розслідування, 24 лютого 2022 року у зв'язку з початком бойових дій на території України та введенням воєнного стану о 05 год. 00 хв була оголошена команда «бойова тривога», по якій весь особовий склад Сєвєродонецького РУП ГУНП було зібрано на внутрішньому подвір'ї Сєвєродонецького РУП. Начальником Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області підполковником поліції ОСОБА_3 доведено особовому складу про оголошення у країні воєнного стану та жінкам було запропоновано самостійно почати евакуацію у напрямку м. Дніпро.
24 лютого 2022 року начальником Сєвєродонецького РУП ГУНП додатково було продубльовано вищезазначену інформацію повідомленням у групі месенджера WhatsApp, до якої підключені всі співробітники Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області. Також про евакуацію було доведено безпосереднім керівникам.
25 лютого 2022 року начальником Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області підполковником поліції ОСОБА_3 зібрано особовий склад в адміністративній будівлі Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області та наказано евакуйовуватися у напрямку м. Дніпро співробітникам, які залишилися продовжувати нести службу у Сєвєродонецькому РУП. Дана команда була продубльована у месенджер WhatsApp та через безпосередніх керівників. Після його прибуття до тимчасового місця дислокації Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - ВП №1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (м. Дніпро) особисто ним, ОСОБА_2 , працівниками сектору кадрового забезпечення, а також іншим працівниками Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області постійно проводився моніторинг особового складу, який не виходить на службу - здійснювалися дзвінки особовому складу Сєвєродонецького РУП ГУНП (які не виконали наказ щодо евакуації) для доведення інформації щодо необхідності негайного прибуття до м. Дніпро або Дніпропетровської області для подальшого продовження проходження служби та виконання покладених на них службових обов'язків. До тимчасового місця дислокації ГУНП в Луганській області (м. Дніпро) та інших територіальних підрозділів не прибув та не виконує свої службові обов'язки - ОСОБА_1 .
Аналогічні за змістом пояснення надано працівниками Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Вказане свідчить, що позивач був обізнаний про місце дислокації Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області.
Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в месенджері WhatsApp направлено лист у форматі Word, в якому останнього повідомлено про проведення службового розслідування щодо можливого порушення ним службової дисципліни, у тому числі в частині неприбуття до місця тимчасової дислокації Головного Управління Національної поліції в Луганській області для проходження служби в лавах Національної поліції та виконання посадових обов'язків. В даному листі містилася пропозиція прибути до членів дисциплінарної комісії, які дислокуються в приміщенні ГУНП в Дніпропетровській області для надання пояснень щодо обставин відсутності за місцем дислокації підрозділу.
На вказане повідомлення позивач повідомив, що не може прибути в м. Дніпро по сімейним обставинам та у зв'язку з матеріальними проблемами. Наголошував, що хоче звільнитися за власним бажанням і про можливість подальшого спілкування виключно з його адвокатом.
Отже, під час розгляду справи з'ясовано, що позивач не прибув до дислокації підрозділу, де служив або інших визначених місць для виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам, а вирушив до міста, де не проводились бойові дії.
Таким чином, під час розгляду справи в суді першої інстанції підтвердився факт відсутності позивача на робочому місці (службі) в робочий час, у період воєнного стану в Державі, а відтак висновок відповідача про відсутність його на службі без поважних причин, є обґрунтованим, а оскаржуваний наказ-правомірними.
Отже, хоча рішення позивача про виїзд до місця перебування сім'ї було прийняте саме у зв'язку з військовою збройною агресією РФ проти України, однак зазначене, на переконання колегії суддів, не є для поліцейського поважною причиною для самовільного залишення місця служби та дислокації підрозділу, де служив останній. При цьому, поліцейський не наділений повноваженнями самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення зі служби в поліції.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на події, які мали місце у період, починаючи з 24.02.2022, оцінюючи обставини, викладені у Висновку службового розслідування, зміст документів, наявних в матеріалах службового розслідування та вказані вище правові норми, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення, як службової дисципліни, так і Присяги поліцейського, що є порушенням пунктів 1, 2 та 6 ч.1 статті 18, п.24 ч.1 ст.23 та ч.2 ст.24 Закону України «Про Національну поліцію».
Дисциплінарний проступок позивача виявився у скоєнні ним вчинку, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України, у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчинення дій несумісних з вимогами, що пред'являються до особи, яка перебуває на службі в поліції в частині дотримання службової дисципліни.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.