Справа № 560/3544/22 Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
07 лютого 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2022 позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на отримання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про Державну службу" від 16 грудня 1993.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби роботу (службу) на посадах у органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", згідно з відомостями трудової книжки (період з 04.07.2001 по 30.04.2016 у Шрубківській сільській раді)
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на отримання пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ «Про державну службу», здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 13.01.2022, виданих Меджибізькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що період роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 30.04.2016 не зараховуються до спеціального стажу для визначення права на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ. Станом на 01.05.2016 позивач не мала 20 років стажу державної служби та не перебувала на посадах передбачених ст.25 закону №3723, тому не дотримано вимоги пунктів 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889.
Також апелянт посилається на те, що оскільки позивач звільнена з посади посадової особи органів місцевого самоврядування 30.04.2020, тому застосування при розрахунку пенсії державного службовця зі складових заробітної плати, з яких позивач не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що при первинному зверненні позивачки за призначенням пенсії, було обрано пенсію державного службовця, передбачену ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ, а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу" вперше.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2023 розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 17.01.2022 та витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , а також розрахунок розміру пенсії на який матиме право ОСОБА_1 в разі її переведення на пенсію Згідно Закону України "Про державну службу" у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
17.01.2022 від відповідача через систему "електронний суд" подано до суду заяву на виконання вимог ухвали суду від 04.01.2023, до якої було додано копію електронної та паперової пенсійної справи позивача, а також інформацію про розрахунок пенсії.
17.01.2022 сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач 04.08.1983 обрана секретарем виконкому Шрубківської сільської ради, 28.04.1994 присвоєний одинадцятий ранг державного службовця (розпорядження №11 від 28.04.1994), 17.05.1994 прийнята присяга державного службовця, 12.08.1994 обрана секретарем виконкому Шрубківської сільської ради, 10.04.1998 обрана секретарем виконкому Шрубківської сільської ради, 23.04.2002 обрана секретаремвиконкому Шрубківської сільської ради, 05.04.2005 присвоєний десятий ранг державного службовця, 11.04.2006 обрана секретарем виконкому Шрубківської сільської ради, 03.05.2007 присвоєний дев'ятий ранг державного службовця, 18.11.2010 обрана секретарем виконкому Шрубківської сільської ради, 31.03.2015 звільнена з посади секретаря сільської ради за власним бажанням, 02.04.2015 прийнята на роботу діловодом Шрубківської сільської ради, 26.01.2016 перепризначена на посаду службовця (діловода) селищної ради, 30.04.2020 звільнена із займаної посади за власним бажанням.
Як видно зі змісту протоколу №1922 від 14.09.2009 з пенсійної справи позивачки, її зарахований стаж державної служби на той момент становив понад 17 років, служби у органах місцевого самоврядування - понад 6 років, загальний страховий стаж позивачки становить понад 30 років.
З 14.08.2009 по 03.05.2020 позивач отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", з 04.05.2020 її було переведено на пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18 січня 2022 позивачка звернулась до відповідача з заявою про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 «Про державну службу», додавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії №32, №33 від 13.01.2022, видані Меджибізькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області. Листом від 04.02.2022 №1501 - 978/Г-03/8-2200/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило про відмову у задоволенні заяви.
Позивач, вважаючи порушеними її права, звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII. Відповідачем не доведено наявності законних перешкод для реалізації позивачкою права вибору виду пенсії, яку вона бажає отримувати.
Зважаючи на це, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби роботу (службу) на посадах у органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", згідно з відомостями трудової книжки. Після цього Управління повинно провести перерахунок наявного спеціального стажу позивачки з урахуванням того, який підлягає зарахуванню за цим рішенням, та оскільки у сукупності він становитиме понад 20 років, необхідних для підтвердження права на вказаний вид пенсії, прийняти рішення про переведення її на отримання цієї пенсії.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацем 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII передбачено, що Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Відповідно до п. 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як видно зі змісту протоколу №1922 від 14.09.2009 з пенсійної справи позивачки, її зарахований стаж державної служби на той момент становив понад 17 років, служби у органах місцевого самоврядування - понад 6 років, загальний страховий стаж позивачки становить понад 30 років.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка має право на отримання пенсії згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
Разом з тим, відповідно до протоколу розрахунку пенсії ОСОБА_1 від 18.06.2022 та листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розмір пенсії, на який матиме право позивачка в разі її переведення на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" з 18.01.2022 становить 2762,08 грн, в той час, як розмір пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на 01.01.2023 становить 4394,83 грн.
Щодо вимог позивачки про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі Довідок про складові заробітної плати від 13.01.2022, виданих Меджибізькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частина перша статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон України «Про державну службу» № 889-VIII.
У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Враховуючи наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії'виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Ані Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивачки за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
В той же час, cуд вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (далі Порядок).
Пунктом 4 вказаного Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Так, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
Слід зазначити, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 13.01.2022 №32 та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №33 від 13.01.2022, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", видані Меджибізькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області за посадою секретаря станом на 01.12.2021 та за грудень 2021 року.
При цьому, у довідках зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Між тим, суд зауважує, що позивач у даній справі звільнена з посади посадової особи місцевого самоврядування ще 30.04.2020, а відтак застосування при розрахунку пенсії державного службовця зі складових заробітної плати, з яких остання не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам ч.1 ст. 37 Закону № 3723-XII.
Варто вказати і на те, що позивач з 14.08.2009 по 30.04.2020 отримувала пенсію за віком згідно Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", розмір якої обчислювався за нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", вперше
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII, однак без врахування довідок № 32 та №33 від 13.01.2022.
Разом з цим, оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач не має права на проведення перерахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу» саме на підставі довідкок про заробітну плату, виданих Меджибізькою селищною радою №32 та №33 від 13.01.2022, а у разі переведення позивачки на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» розмір пенсійної виплати буде меншим, ніж позивачка отримує на даний час згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у переведенні ОСОБА_1 на отримання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про Державну службу" від 16 грудня 1993 року є правомірною та обгрунтованою.
Враховуючи вказане, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Меджибізькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області від 13.01.2022 №32 та №33.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.