Справа № 361/56/20 Суддя першої інстанції: Радзівіл А.Г.
08 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Височанської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Меркурій-Торг» до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2022, -
У грудні 2019 Публічне акціонерне товариство «Меркурій-Торг» (далі - позивач, ПАТ «Меркурій-Торг») звернулося у суд з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (також далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від 24.04.2019 №З-2404/1-2404/8-вих, від 20.12.2019 №З-2012/3/2012/5-вих, №З-2012/4/2012/6-вих, №З-2012/5/2012/7-вих, №З-2012/6/2012/8-вих, №З-2012/9/2012/9-вих, №З-2012/7/2012/10-вих, №З-2012/8/2012/11-вих та №З-2012/10/2012/12-вих.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що перевірка відповідача проведена за відсутності законних підстав, водночас ПАТ «Меркурій-Торг» не допустило порушень в сфері містобудівної діяльності, а тому оскаржувані постанови прийняті необґрунтовано.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано постанови Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від 20.12.2019 №З-2012/3/2012/5-вих, №З-2012/4/2012/6-вих, №З-2012/5/2012/7-вих, №З-2012/6/2012/8-вих, №З-2012/9/2012/9-вих, №З-2012/7/2012/10-вих, №З-2012/8/2012/11-вих та №З-2012/10/2012/12-вих. У задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що в межах спірних правовідносин діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити частково, а рішення суду - скасувати з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, з таких підстав.
Дану справу розглянуто Броварським міськрайонним судом Київської області як адміністративним судом та прийнято рішення по суті позовних вимог.
Водночас під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про передачу її на розгляд до Київського окружного адміністративного суду за предметною підсудністю. Однак у задоволенні такого клопотання судом було відмовлено з посиланням на те, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та проаналізувавши відповідні законодавчі норми, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено правила предметної юрисдикції при розгляді цієї справи, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР), «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.07.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1-3 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Своєю чергою ст. 96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.
Статтею 96-1 КУпАП регламентовано відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови території, а саме: передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта.
Частинами 1, 2 ст. 188-42 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, а також за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
Разом з тим спеціальним Законом №208/94-ВР встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Відповідно до ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
На підставі та на виконання наведеної статті КМУ затверджено Порядок №553, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Крім того Законом №877-V також визначено загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Отже, КУпАП регламентовано виключний перелік адміністративних правопорушень, за вчинення яких органи ДАБІ уповноважені притягати суб'єктів містобудівної діяльності саме до адміністративної відповідальності.
Разом з тим відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які у розумінні КУпАП не належать до адміністративних, передбачена спеціальним Законом №208/94-ВР та застосовується у визначеному ним порядку на підставі оформлених відповідним актом результатів перевірки, проведеної за процедурою, закріпленою Порядком №553 та нормами Закону №877-V, а не положеннями КУпАП.
При цьому колегія суддів зазначає, що такий правовий підхід до розмежування протиправних діянь у сфері містобудівної діяльності вбачається безпосередньо з положень статті 244-6 КУпАП та чітко регламентований статтею 41 спеціального Закону №3038-VI, якою закріплено поділ справ, що розглядають органи ДАБІ, на справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Дослідивши матеріал справи апеляційним судом установлено, що оскаржуваними постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ПАТ «Меркурій-Торг» притягнуто до відповідальності саме за п.п. 2, 4 - 7 ч. 2, п.п. 6, 8 ч. 3 ст. 2 Закону №208/94-ВР.
Таким чином, предметом спору у цій справі є постанови органу державного архітектурно-будівельного контролю, якими позивача притягнуто до відповідальності саме за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі норми спеціального Закону №208/94-ВР, а не за вчинення адміністративного правопорушення, та за результатами перевірки, проведеної виключно у порядку, регламентованому спеціальними нормами законодавства, зокрема Законів №3038-VI, №877-V та Порядку №553, без застосування (навіть субсидіарно) процедури, визначеної КУпАП.
Отже, дана адміністративна справа не є справою з приводу оскарження рішень суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому, відповідно до ст. 20 КАС України, вона не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області як адміністративному, а підлягає розгляду окружним адміністративним судом.
При цьому колегія суддів зазначає, що офіційним місцезнаходженням позивача є: 07402, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, 27, а відповідача: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Героїв України, 15.
З огляду на викладене дана справа підсудна Київському окружному адміністративному суду.
Водночас апеляційний суд уважає наразі передчасними доводи апелянта щодо правомірності прийняття ним оскаржуваних постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки перевірка обставин справи та доводів обох сторін по суті спірних правовідносин має здійснюватися судом, встановленим законом, яким у даному випадку Броварський міськрайонний суд Київської області не є.
Поряд з цим колегією суддів враховується правова позиція, викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 по справі «Сокуренко і Стригун проти України», в якому Суд зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 у справі «Zand v. Austria» визначено, що термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 передбачає «усю організаційну структуру судів».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
За змістом ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2022 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька
Повний текст постанови складений 08.02.2023.