Справа № 640/13757/21 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.
07 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2021 № Ф-40173-10, видану Головним управлінням ДПС у м. Києві, щодо сплати ОСОБА_1 , єдиного внеску, як самозайнятої особи у розмірі 67 736,97 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення , яким позов залишити без задоволення.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого відповідачем щодо задоволення вимог апелянта заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10.09.2018 ОСОБА_1 прийнята на посаду юрисконсульта у Приватне акціонерне товариство «Трикотажна фабрика «Роза», що підтверджується записом у трудовій книжці.
12.03.2019 Радою адвокатів Запорізької області прийнято рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП 002054 від 29.08.2012.
31.10.2019 позивача звільнена з посади юрисконсульта за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України у Приватному акціонерному товаристві «Трикотажна фабрика «Роза».
04.11.2019 ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника начальника юридичного відділу КП «Спецжитлофонд», що підтверджується записом у трудовій книжці.
Довідкою Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза» від 23.06.2020 № 35 підтверджується, що ОСОБА_1 працювала у 2019 році (по жовтень місяць включно) на посаді юрисконсульта та за період роботи з 01.01.2019 по 31.10.2019 за неї сплачено ЄСВ у розмірі 12 366,23 грн.
Довідкою Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» від 09.01.2020 № 20 підтверджується, що ОСОБА_1 працює з 04.11.2019 (на даний момент займає посаду заступника начальника юридичного відділу) та за період роботи з 04.11.2019 по 31.12.2019 за неї сплачено ЄСВ у розмірі 5 931,31 грн.
Довідкою Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» від 24.02.2021 № 18 підтверджується, що ОСОБА_1 працює з 04.11.2019 по даний час, та за 2020 рік за неї сплачено ЄСВ у розмірі 55 253,36 грн.
Разом з тим, позивач отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у м. Києві від 15.03.2021 № Ф-40173-10, якою було повідомлено, що станом на 28.02.2021 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 67 736,97 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеною вимогою, позивач звернулася до Державної податкової служби України зі скаргою (вх. № 11691/6 від 21.04.2021).
Рішенням Державної податкової служби України від 06.05.2021 № 10206/6/99-00-06-02-01-06 у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-40173-10 від 15.03.2021 ГУ ДПС у м. Києві залишено без змін.
Вважаючи вказану вимогу не обґрунтованою, протиправною і такою що підлягає скасуванню, позивач звернулася із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пункт 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом ст. 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.
Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.
В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464 позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього у відповідний період нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї у відповідному періоді.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.01.2020 у справі № 480/4656/18, від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19, від 05.03.2020 у справі № 460/943/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція № 449).
Розділом VІ Інструкції № 449 встановлено, зокрема, що у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах , визначених розділом VII цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 751/28881 від 20.05.2016 (далі - Порядок № 422).
Згідно з положенням п. 1 Розділу І вказаного Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП), це - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов'язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників. Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП. Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.
Згідно з п. 5 розділу І Порядку № 422, контроль достовірності первинних показників за єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС під час відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу 2 Порядку № 422, з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/ закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «платежі до з'ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов'язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від'ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.
Аналіз зазначених положень Порядку № 422 свідчить, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює наявність матеріально - правового інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002054, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області від 12.03.2019 № 06.
З 12.03.2019 позивач перебуває на податковому обліку як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.
Відповідно до доводів податкового органу, в ході аналізу інтегрованої картки платника за технологічним кодом 71040000, код територіального органу ДПІ 2659 (далі - ІКП), було встановлено, що в картці платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковуються автоматично нараховані щоквартальні нарахування єдиного внеску у розмірі 15103,66 грн, в т.ч. за ІІІ кв. 2019 - 2754,18 грн, за IV кв. 2019 - 2754,18 грн, за січень-лютий 2020 - 2078,12 грн, за червень 2020 - 1039,06 грн, III кв. 2020 - 3178,12 грн, за IV кв. 2020 - 3300,00 грн.
Крім того, апелянт вказує, що позивачем самостійно визначено базу нарахування єдиного внеску згідно поданих звітів за 2019 та 2020 роки.
Згідно поданого Звіту платником визначено базу нарахування єдиного внеску за 2019 ріку розмірі 13483,63 гривень.
Згідно інформаційної бази даних органів ДПС в ІКП відображено нарахування по єдиному внеску за 2019 рік згідно поданого Звіту від 02.04.2020 № 16687387 у сумі 7975,27 грн за вирахуванням щоквартальних нарахувань за III - IV кв. 2019 року.
Адвокатом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), згідно з даними інформаційної бази даних органів ДПС, до контролюючого органу за основним місцем обліку було подано 27.02.2021 (вх. № 11640443) Звіт по єдиному внеску за 2020 рік (додаток 5 таблиця 1), який заповнено з порушенням вимог Порядку № 435, а саме Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна".
Згідно поданого 27.02.2021 Звіту визначено базу нарахування єдиного внеску єдиного внеску за 2020 рік у розмірі 54253,33 гривень.
Відповідно, в ІКП відображено нарахування по єдиному внеску за 2020 рік згідно поданого Звіту від 27.02.2021 № 11640443 у сумі 44658,04 грн за вирахуванням щоквартальних нарахувань за 2020 рік.
При цьому, апелянт вказує, що відповідно до абзацу шостого ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Поряд із цим, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач у період з 10.09.2018 по 31.10.2019 перебувала у трудових відносинах з приватним акціонерним товариством «Трикотажна фабрика «Роза» та була найманим працівником, а з 04.11.2019 позивач перебуває у трудових відносинах з Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», де займає посаду заступника начальника юридичного відділу.
Отже, у спірний період нарахування та сплата єдиного соціального внеску за позивача здійснювались роботодавцями.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що в даному випадку позивач є учасником системи загальнообов'язкового державного соціального страхування як найманий працівник, та як вже встановлено судом, саме на роботодавця покладено обов'язок щодо сплати єдиного внеску з його заробітної плати.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач, як самозайнята особа (адвокат), поза межами Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза» та комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» у вказаний період не працювала, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримувала, то визначена в оскаржуваній вимозі сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача.
Більш того, відповідно до наданих доказів, за вказаний період роботодавцями позивача, як податковими агентами сплачено єдиний внесок всього на суму 72 551,20 грн, в тому числі: за період з 01.01.2019 по 31.10.2019 у розмірі 12 366,23 грн; за період з 04.11.2019 по 31.12.2019 у розмірі 5 931,31 грн; за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 у розмірі 54 253,66грн.
Наведені обставини апелянтом не заперечуються.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за неї регулярно нараховує та сплачує роботодавець, у розмірі не менше мінімального, то у відповідача не було правових підстав для нарахування позивачу єдиного внеску та, як наслідок, винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2021 № Ф-40173-10.
Отже, вимога Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2021 № Ф-40173-10 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо самостійного визначення позивачем розміру єдиного внеску у деклараціях, що подавались останньою.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій декларацій про майновий стан і доходи за звітні 2019 та 2020 роки, що подавались ОСОБА_1 до податкового органу, такі містять чіткі відомості про отримання у вказані періоди доходів виключно у вигляді заробітної плати, з якої, як встановлено судом та не спростовано апелянтом, роботодавцями позивача сплачено єдиний внесок.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач впродовж 2021 року неодноразово зверталась до податкового органу із заявами про зняття актуальності звіту, де окрім іншого повідомляла про сплату ЄСВ її роботодавцями. Поряд із цим, такі зави залишено податковим органом без належного реагування.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 07.02.2023)