Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 лютого 2023 року Справа№200/5118/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (надалі - ГУ ДПС України у Донецькій області, відповідач) про зобов'язання визнати недоїмку зі сплати єдиного внеску (надалі - ЄСВ) в розмірі 23 784 гривень 11 копійок безнадійним боргом і зобов'язати його списати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 27.01.2022 № 23/01-16 з проханням списати недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 23 784,11 грн. на підставі п. 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI, п.101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, підпункту 4 п.2.1, п.п.4.1, 4.2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року № 577 та рішень Донецького окружного суду від 16.07.2020 у справі № 200/5636/20-а та від 04.11.2021 у справі №200/6714/21. Листом від 03.02.2022 №3228/6/05-99-13-03-14 відповідач відмовив позивачу в списанні недоїмки, вказавши, що згідно з даними інформаційної системи ДПС України у ОСОБА_1 станом на 01.02.2022 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 3620,59 грн., яка виникла 30.04.2021. Також, позивач зазначив, що згідно обліковим даним інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегрованої картки позивача сума недоїмки із єдиного соціального внеску складає 16 710,59 грн., але як вбачається із роздруківки з електронного кабінету платника податків, зменшення податкового боргу відбулося через сплату позивачем 30.04.2021 року авансового платежу із єдиного соціального внеску у сумі 19 692,82 гривень, а не через списання недоїмки із єдиного соціального внеску у розмірі 23784,11 грн. відповідачем. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому сума боргу з ЄСВ у розмірі 23 784,11 грн. підлягає списанню у судовому порядку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін, поновлено строк звернення до суду з даним позовом. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
23 грудня 2022 року представник відповідача на адресу суду надіслав відзив на позов, в якому зазначив, що за позивачем обліковується податковий борг в сумі 23 748,11 грн. Як на час виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, так і на час формування спірної вимоги про сплату боргу, позивач перебував на обліку як платник єдиного внеску в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції. Відповідно, позивач є суб'єктом правовідносин, на якого розповсюджується дія положень пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI. Однак, пункт 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 після внесення змін до Закону № 1669 Законом № 911 продовжили свою дію в часі до 12.02.2020 року у зв'язку з виключенням 13.02.2020 року пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464 на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020 року, а відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність певних обставин справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ), є приватним нотаріусом, перебуває на обліку в Слов'янській ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі № 200/5636/20-а, позовні вимоги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича до відповідача про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску задоволено повністю, скасовано вимогу ГУ ДПС України від 13.08.2019 на суму 23784,11 грн.
Листом ГУ ДПС України у Донецькій області від 22.09.2020 № 73732/10/05-99-31 відповідач повідомив позивача про необхідність надання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, а також сплати сум ЄСВ за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, тобто погасити недоїмку у розмірі 23784,11 грн.
28.12.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання рішення суду від 16.07.2020 у справі № 200/5636/20-а, а саме списати недоїмку із єдиного внеску у розмірі 23784,11 грн., чим привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника податків приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Ю.Н.
Листом від 03.02.2021 № 3110/6/05-99-24-04-18 відповідач повідомив позивача, що у рішенні суду від 16.07.2020 у справі № 200/5636/20-а, яким вказано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ф-170531-47У, відсутні зобов'язання контролюючого органу вчинити певні дії щодо коригування даних інформаційної системи органу доходів і зборів щодо зменшення (вилучення) суми заборгованості.
Позивач не погодився з такими діями відповідача, тому звернувся до суду з позовною заявою про визнання бездіяльності Головного управління Державної податкової служби у Донецькій протиправною та зобов'язати вказаного суб'єкта владних повноважень виключити з інтегрованої картки нараховану недоїмку з єдиного внеску в розмірі 23784,11 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2021 (справа №200/6714/21), в задоволенні зазначеного позову до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області відмовлено на підставі того, що позивач не звертався до відповідача із заявою про списання його боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 23784,11 грн.
28.01.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою від 27.01.2022 № 23/01-16 з проханням списати недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 23784,11 грн. на підставі п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI, п.101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, підпункту 4 п.2.1, п.п.4.1, 4.2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року № 577 та рішень Донецького окружного суду від 16.07.2020 у справі № 200/5636/20-а та від 04.11.2021 у справі №200/6714/21.
Листом від 03.02.2022 №3228/6/05-99-13-03-14 відповідач повідомив позивача, що згідно з даними інформаційної системи ДПС України у ОСОБА_1 станом на 01.02.2022 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску (код платежу 71040000) у розмірі 3620,59 грн., яка виникла 30.04.2021.
Разом з цим, згідно обліковим даним інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегрованої картки позивача сума недоїмки із єдиного соціального внеску складає 16710,59 грн., але як вбачається з роздруківки з електронного кабінету платника податків, зменшення податкового боргу відбулося через сплату позивачем 30.04.2021 року авансового платежу із єдиного соціального внеску у сумі 19 692,82 гривень, а не через списання недоїмки із єдиного соціального внеску у розмірі 23784,11 грн. відповідачем, що не заперечується сторонами.
Як вбачається з інтегрованої картки платника, станом на 21.10.2019 року за позивачем обліковується сума боргу з єдиного внеску у розмірі 23784,11 грн., яка виникла з 2018 року по серпень 2019 року.
Не погодившись з відмовою відповідача щодо списання боргу з єдиного внеску у розмірі 23784,11 грн., позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ).
На підставі п.п. 2, 6 ч. 1 Закону №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів І зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із п.п.1, 4 ч. 1 ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За приписами частин 2, 3, 4 статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5, 5-1 та 16 частини першої статті 4 цього Закону.
Як слідує з п. 1 ч, 2 ст. 6 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 12 ст. 9 Закону №2464-VІ визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб визначено пунктами 2 та 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VІ, а саме для платників, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, єдиний внесок нараховується - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
За нормами ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VІ єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлено у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.
З частини 8 статті 9 Закону №2464-VІ слідує, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Обов'язки платників єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок передбачено пп. 1 п. 2 ст. 6 Закону №2464-VІ.
Також, Законом № 1669-VІІ доповнено Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону №2464-VІ з 13 березня 2015 року) наступного змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози І збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Застосовуючи логічно-змістовне тлумачення пункту 9-4 розділу VIII, а також системне тлумачення інших норм Закону №2464-VІ, можна стверджувати, що вказаною правовою нормою від виконання обов'язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на період проведення АТО звільняються платники єдиного внеску - фізичні особи, визначені статтею 4 Закону №2464-VІ, які зобов'язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок за себе незалежно від отриманого доходу (прибутку) у звітному періоді.
У таких осіб в силу обставин, пов'язаних з проведенням АТО, могли бути перешкоди у здійсненні діяльності, в той час як обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок зберігався.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року № 577 (далі - Порядок), визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктами 4.1, 4.2 зазначеного Порядку передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.
З аналізу вищезазначених положень слідує, що списанню підлягає лише безнадійний борг, який списується на підставі рішення відвідного територіального органу.
Судом встановлено, що позивач у визначеному законом порядку звернувся до податкового органу з заявою про списання безнадійного податкового боргу, однак рішення стосовно такого списання податковим органом не приймалося.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція (м. Слов'янськ), а отже недоїмка у розмірі 23784,11 грн. визнається безнадійною та підлягає списанню.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у списанні сум недоїмки з єдиного внеску в розмірі 23784,11 грн.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області списати з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 23784,11 грн., визнавши недоїмку безнадійним боргом.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, Маріуполь вул. Італйська, 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187) на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Повне судове рішення складене 06 лютого 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко