07 лютого 2023 р. Справа № 160/1222/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська (пр. Пушкіна, б. 77-Б, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 02891345), третя особа - Верховний Суд (вул. Пилипа Орлика, б.8, м. Київ, 01043, код ЄДРПОУ 41721784) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
24.01.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, третя особа - Верховний Суд, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська щодо ненадання відповідей на звернення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. від 11.12.2022, від 26.12.2022, від 09.01.2023;
- зобов'язати Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська надати відповіді на звернення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. від 11.12.2022, від 26.12.2022, від 09.01.2023;
- зобов'язати Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська надіслати належним чином засвідчену ухвалу Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 у справі № 235/2685/20 (провадження: №6/235/60/22) про розшук боржника ОСОБА_2 до Покровського ВП ГУНП в Донецькій області та на поштову адресу приватного виконавця (65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 10/6, кв. 56).
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/1222/23 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовлено; позовну заяву ОСОБА_1 до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, третя особа - Верховний Суд, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
01.02.2023 ОСОБА_1 направлено до суду заяву про відвід судді Парненко В.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Парненко В.С. в адміністративній справі №160/1222/23 визнано необґрунтованою; матеріали справи №160/1222/23 передано до відділу з організаційного забезпечення суду для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
01.02.2023 відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву розподіллено судді Пруднику С.В. та відповідно до реєстру передачі справ передано судді на розгляд.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Парненко В.С., яка є головуючим суддею у справі №160/1222/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, третя особа - Верховний Суд про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено (головуючий суддя Прудник С.В.)
Матеріали адміністративної справи передано для продовження розгляду суді ОСОБА_3 06.02.2023.
Судом встановлено, що 31.01.2023 позивачем за допомогою системи «Електронний суд» повторно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
01.02.2023 позивачем подано за допомогою системи «Електронний суд» уточнену позовну заяву до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, третя особа - Верховний Суд, з викладенням позовних вимог в наступній редакції:
- визнати протиправною бездіяльність Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська щодо ненадання відповідей на звернення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. від 11.12.2022, від 26.12.2022, від 09.01.2023;
- зобов'язати Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська надати відповіді на звернення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. від 11.12.2022, від 26.12.2022, від 09.01.2023;
- зобов'язати Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська надіслати належним чином засвідчену ухвалу Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 у справі № 235/2685/20 (провадження: №6/235/60/22) до Покровського ВП ГУНП в Донецькій області та на поштову адресу приватного виконавця (65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 10/6, кв. 56).
В обґрунтування уточненої позовної заяви позивачем зазначено, що ухвалою Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 у справі № 235/2685/20 (провадження: №6/235/60/22) задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про розшук боржника ОСОБА_4 . Резолютивною частиною ухвали встановлено розшук боржника доручити Покровському ВП ГУНП в Донецькій області.
28.10.2022 приватним виконавцем направлено лист до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська з проханням повідомити чи направлена ухвала Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 у справі № 235/2685/20 (провадження: №6/235/60/22) на адресу Покровського ВП ГУНП в Донецькій області.
Листом Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 03.11.2022 №19170/22-Вих повідомлено, що ухвала Красноармійського суду була направлена на адресу Покровського ВП ГУНП в Донецькій області 30.03.2022.
В той же час листом Покровського ВП ГУНП в Донецькій області від 02.12.2022 №21081/301 повідомлено приватного виконавця про те, що ухвала Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 у справі № 235/2685/20 не надходила на виконання до Покровського РУП.
11.12.2022 та 26.12.2022 приватним виконавцем направлено листи до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська про направлення ухвали Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 у справі № 235/2685/20 (провадження: №6/235/60/22) Покровському ВП ГУНП в Донецькій області для виконання та направити на адресу приватного виконавця.
09.01.2023 приватним виконавцем направлено скаргу голові Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська з проханням сприяти у направленні ухвали Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 у справі № 235/2685/20 (провадження: №6/235/60/22) Покровському ВП ГУНП в Донецькій області для виконання, адже Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська паралізується робота приватного виконавця з примусового виконання рішення.
Також 09.01.2023 приватним виконавцем направлено аналогічну скаргу до Верховного Суду, так як відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.04.2022 № 17/0/9-22 змінено територіальну підсудність Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.
Відповіддю Верховного Суду від 19.01.2023 на скаргу від 09.01.2023 повідомлено про відсутність повноважень щодо нагляду і контролю за діяльністю судів нижчих інстанцій.
Станом на 23.01.2023 відповідей на звернення приватного виконавця від 11.12.2022, від 26.12.2022, на скаргу від 09.01.2023 від Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська не отримано, ухвала Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 у справі № 235/2685/20 (провадження: №6/235/60/22) не направлена Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська ані до Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, ані на адресу приватного виконавця.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі суд враховує, що згідно з частиною першою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ч. 5 ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Так, як вбачається зі змісту позовних вимог, за підставами звернення та суб'єктивного складу спору, позивачем, фактично, оскаржуються процесуальні дії (бездіяльність) посадових осіб Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, визначені ст. 438 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач у спірних правовідносинах виступає заявником у справі №235/2685/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яка перебуває на розгляді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська.
Як вказує позивач в позовній заяві, ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.02.2022 задоволено подання державного виконавця приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни; оголошено розшук боржника; проведення розшуку доручено Покровському ВП ГУНП в Донецькій області.
Листом Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 03.11.2022 №19170/22-Вих повідомлено, що ухвала Красноармійського суду була направлена на адресу Покровського ВП ГУНП в Донецькій області 30.03.2022.
В той же час листом Покровського ВП ГУНП в Донецькій області від 02.12.2022 №21081/301 повідомлено приватного виконавця про те, що ухвала Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 у справі № 235/2685/20 не надходила на виконання до Покровського РУП.
У зв'язку з ненаправленням ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.02.2022 у справі №235/2685/20 до Покровського ВП ГУНП в Донецькій області Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська, позивач звернулась із запитами до відповідача, та до адміністративного суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
У контексті зазначених положень, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою інших суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
У тому ж випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних відносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватися адміністративним судом.
Фактично спір виник через ненаправлення, на думку позивача, ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.02.2022 у справі №235/2685/20 до Покровського ВП ГУНП в Донецькій області Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська.
Відповідно до ч. 10 ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно з ч. 11 ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідна правова норма щодо регулювання відносин з направлення судових рішень, в тому числі до виконання повноважним органам, встановлена не нормами матеріального права, а визначена процесуальним законодавством.
Тобто питання направлення судових рішень учасникам судового процесу, до виконання повноважним органам є процесуальної дією, а не владної управлінською функцією.
В даному випадку Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська не виконує стосовно позивача у спірних правовідносинах владних управлінських функцій. Між сторонами існують виключно процесуальні питання, врегульовані Цивільним процесуальним кодексом України.
Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська не надано владних управлінських функцій або делегованих повноважень на направлення копій судових рішень, вказана норма передбачена процесуальним законодавством та є процесуальною дією, в даному випадку, в цивільному судочинстві.
При цьому, слід зазначити, що законність процесуальних актів, дій або бездіяльності суду, вчинених при розгляді конкретної справи не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
Також, судом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у даній справі врахована і позиція Верховного Суду України у п. 10 Постанови Пленуму № 8 від 13.06.2007р. “Про незалежність судової влади” зазначив, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом. У розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ (постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12.06.2009р. “Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними позовів до судів і суддів”).
Окрім того, судом враховується і рішення Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2019, за висновками якого встановлено, що "судами не розглядаються скарги громадян на акти і дії суддів, пов'язані із здійсненням правосуддя, оскарження яких встановлюється відповідним процесуальним законодавством України".
Додатково суд звертає увагу на неточності, допущені позивачем при зверненні як до Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, так і до Красногвардійського районного суду, оскільки, оскільки як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація з якого є загальнодоступною як для суду так і для учасників судового процесу, у справі №235/2685/20 наявна ухвала Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 про розшук ОСОБА_4 , в той час як ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2022 у цій же справі №235/2685/20 відмовлено у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про оголошення розшуку ОСОБА_2 .
Водночас позивач зверталась до Покровського ВП ГУНП в Донецькій області із заявою стосовно направлення ухвали Красноармійського міськрайонного суду від 28.02.2022 про розшук ОСОБА_2 , якої фактично не існує.
В даному випадку відсутнє порушене право позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом звернення з позовною заявою.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідний висновок сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16.
Відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Відповідна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті ч. 3 ст. 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
За таких обставин у суду не виникає обов'язку роз'яснення, до якого суду слід звертатися з таким позовом.
Відповідну правову позицію висловлено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №800/559/17, від 3 квітня 2018 року у справі №9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі №9901/497/18, від 5 лютого 2019 року у справі №9901/638/18 та від 27 лютого 2019 року у справі№9901/798/18.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, третя особа - Верховний Суд про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С.Парненко