Номер провадження: 22-ц/813/2440/23
Справа № 522/22909/21
Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.
Доповідач Комлева О. С.
01.02.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Хухрова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2021 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Шенцевої О.П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив:
- зупинити стягнення у виконавчому провадженні №67685755, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д.М. на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. від 30.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за №251526;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. передати позивачу на відповідальне зберігання автомобіль Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 ;
- заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам, здійснювати дії спрямовані на реалізацію майна, а саме автомобіля Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 .
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначив, щовін звернувся до суду з вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та вважав, що за час розгляду справи приватний виконавець здійснить виконавчі дії, наслідком яких може стати незаконне позбавлення його автомобіля, який належить йому на законних підставах.
Оскільки, заявник вважав, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та призведе до невідворотних наслідків у його майновому стані,просив про забезпечення позову.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2021 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена.
Зупинене стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу приватним нотаріусом Остапенком Є.М. від 30.06.2021, зареєстрованим в реєстрі за № 251526.
Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. передати ОСОБА_1 на відповідальне зберігання автомобіль Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 .
Заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам, здійснювати дії спрямовані на реалізацію майна, а саме автомобіля Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 .
Зустрічне забезпечення не застосовано.
Не погодившись з ухвалою суду, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, відмовити у забезпеченні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
У обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвалою суду було протиправно зобов'язано приватного виконавця передати Грішок С.В. на відповідальне зберігання автомобіль, оскільки, передбачені законом повноваження щодо визначення особи, на зберігання якої передається майно, арештоване виконавцем в рамках виконавчого провадження, належать саме виконавцям (державним та приватним), а тому суд позбавлений права втручатися в дискреційні повноваження приватного виконавця, як суб'єкта владних повноважень.
Відзиву до суду надано не було.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
Учасники справи про призначене судове засідання на 01 лютого 2023 року були сповіщені належним чином у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 70-74, 78-86 т. 2).
Від адвоката Зауліної О.Г., представника приватного виконавця Колечко Д.М. до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю (а.с. 92 т. 2).
Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевірившидоводи апеляційної скарги,дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам закону відповідає не в повному обсязі, з огляду на наступне.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем у заяві підстави для забезпечення позову є обґрунтованими, а тому суд зупинив стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу приватним нотаріусом Остапенком Є.М. від 30.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 251526, до набрання рішенням законної сили та з метою забезпечення виконання можливого майбутнього рішення суду зупинив стягнення на підставі виконавчого документу, якій оскаржує ОСОБА_1 та передав йому на відповідальне зберігання автомобіль Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 .
Колегія суддів з таким висновком суду не може погодитися в повній мірі, з огляду на таке.
У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При цьому зупинення стягнення на підставі виконавчого документа згідно з пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України є спеціальним заходом забезпечення позову у разі подання позову про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого документа.
Застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.04.2020 у справі № 203/1491/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі позивачем оспорюється виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу приватним нотаріусом Остапенком Є.М. від 30.06.2021, зареєстрованим в реєстрі за № 251526 по виконавчому провадженню № 67685755.
Враховуючи, що приватним виконавцем Колечко Д.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою було описано та накладено арешт на транспортний засіб, при цьому позивач оскаржує виконавчий напис у судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки завдає шкоди правам та законним інтересам позивача, суд першої інстанції у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України застосував забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, оскільки такий захід забезпечення позову є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. передати ОСОБА_1 на відповідальне зберігання автомобіль Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 та заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, здійснювати дії спрямовані на реалізацію майна, а саме автомобіля Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 , оскільки застосування таких заходів забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України.
За таких підстав, колегія суддів, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду в частині зобов'язання передання на відповідальне зберігання автомобілю та заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, здійснювати дії спрямовані на реалізацію автомобіля скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову, так як ухвала в цій частині постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 454 грн. (а.с. 210 зв.б. т. 1).
З урахуванням того, що апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. підлягає задоволенню частково, колегія суддів дійшла до висновку про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь приватного виконавця судовий збір у розмірі 227 грн. (50% від сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги) за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича - задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2021року в частині зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича передати ОСОБА_1 на відповідальне зберігання автомобіль Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 та заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, здійснювати дії спрямовані на реалізацію майна, а саме автомобіля Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 - скасувати.
Прийняти постанову.
В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича передати ОСОБА_1 на відповідальне зберігання автомобіль Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 , а також заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, здійснювати дії спрямовані на реалізацію майна, а саме автомобіля Toyota Camry 2006 року випуску сірого кольору VIN номер НОМЕР_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича(РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 227 гривень.
В інший частині ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 07 лютого 2023 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ С.М. Сегеда
______________________________________ Т.В. Цюра