Березівський районний суд Одеської області
08.02.2023
Справа № 494/1630/21
Провадження № 1-кс/494/64/23
08 лютого 2023 року м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
з участю прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3
старшого слідчого відділення №1 СВ Березівського РВП ГУНП
в Одеській області ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого відділення №1 СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні за №12021162260000577 від 26.11.2021 року у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Іванівка, Березівського району, Одеської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, -
Старший слідчий відділення №1 СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , звернувшись до суду із цим клопотанням, погодженим заступником керівника Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , просила застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, і ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- незаконно впливати на потерпілого та свідків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється.
У судовому засіданні старший слідчий ОСОБА_4 підтримала клопотання, просила задовольнити на підставах, викладених у ньому. Стверджує, що слідчим відділом Березівського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021162260000577 від 26.11.2021 року, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України.
Слідчий також пояснила, що проведеним досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи з 2018 року у шлюбі з ОСОБА_8 , у якої від попереднього цивільного шлюбу є донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , у вихованні якої ОСОБА_5 приймав участь, як член сім'ї, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, свідомо використовував довіру, авторитет та вплив на малолітню ОСОБА_9 особливо вразливу щодо неї ситуацію неспроможності чинити опір та залежного становища, вчинив відносно останньої злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості при наступних обставинах:
У невстановлені час та місці у ОСОБА_5 виник кримінально протиправний умисел, направлений на вчинення розпусних дій, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, що призводять до порушення нормального фізичного, психологічного та соціального розвитку, а також здатних викликати фізичне та моральне розбещення, відносно малолітньої ОСОБА_9 .
Реалізуючи вищевказаний кримінально протиправний умисел, у червні 2021 року, точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи у приміщенні ванної кімнати, в будинку по місцю свого мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись відсутністю своєї дружини ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, шляхом вчинення розбещення ОСОБА_9 , завідомо знаючи про те, що вона малолітня, покликав її у приміщення ванної кімнати. Під час перебування малолітньої ОСОБА_9 у вказаному приміщенні, ОСОБА_5 будучи оголеним, умисно вчинив стосовно ОСОБА_9 розпусні дії, шляхом демонстрації свого статевого органу, отримуючи при цьому статеве задоволення.
Продовжуючи злочинну діяльність в червні 2021 року, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи у приміщенні ванної кімнати в будинку по місцю свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись відсутністю своєї дружини ОСОБА_8 , та інших осіб, діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, шляхом вчинення розбещення ОСОБА_9 , завідомо знаючи про те, що вона малолітня, покликав її у приміщення ванної кімнати, де знову вчинив стосовно ОСОБА_9 розпусні дії, які виразилися у знятті ОСОБА_5 з себе всього одягу і демонстрацією ОСОБА_9 свого статевого органу, отримуючи при цьому статеве задоволення. Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 , з дозволу ОСОБА_9 , яка не була здатна розуміти характер і значення дій, які з нею здійснював останній, зняв з неї весь одяг, внаслідок чого були оголені її статеві органи, спостерігаючи на які, ОСОБА_5 отримував сексуальне задоволення. Далі, ОСОБА_5 , будучи оголеним, почав спільно з ОСОБА_9 приймати ванну, у ході чого він торкався руками різних частин її тіла, отримуючи при цьому сексуальне задоволення.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у червні 2021 року, точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено, під час перебування ОСОБА_5 у будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 враховуючи свій вік та інтереси відповідно до віку, безпосередньо довіряючи та сприймаючи ОСОБА_5 , як близького родича, запропонувала йому пограти з нею в гру, за умовами якої ОСОБА_5 повинен був наздоганяти та ловити її.
Вирішивши скористатися цієї нагодою для задоволення своєї статевої пристрасті, ОСОБА_5 погодився прийняти участь у грі з ОСОБА_9 . Під час вказаної гри, яка відбувалася в будинку по місцю їх мешкання, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті вчинив відносно ОСОБА_9 розпусні дії, при цьому знявши з себе рушник, який знаходився у нього на поясі, внаслідок чого оголив свій статевий орган і почав бігати по будинку за малолітньою ОСОБА_9 , під час чого демонстрував їй свій статевий орган, отримуючи при цьому статеве задоволення.
Крім цього, у ніч з 20 на 21 листопада 2021 року, однак не пізніше 03:00 години 21 листопада 2021 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи з малолітньою ОСОБА_9 у будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , зайшов до її кімнати, де діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, оголився сам, та оголивши статеві органи малолітньої ОСОБА_9 , яка у той час відпочивала, лежачи на ліжку, почав здійснювати погладжування її статевих органів. Також, під час вказаних дій, ОСОБА_5 торкався руками свого статевого органу, здійснюючи при цьому його збудження.
При цьому, ОСОБА_5 продовжуючи свої розпусні дії направлені на отримання статевого задоволення, здійснював фотографування на власний мобільний телефон марки «Huawei Smart Plus» оголених частин статевих органів малолітньої ОСОБА_9 , а також свого статевого органу.
ОСОБА_5 достовірно знаючи, що ОСОБА_9 є малолітньою особою, здійснював відносно неї вищевказані розпусні дії не менше, ніж чотири рази, в період часу з червня 2021 року та не пізніше, ніж до 03:00 годин 21 листопада 2021 року.
21 січня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 156 КК України у повному обсязі підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_8 від 26.11.2021 року;
- протоколом огляду предмету від 28.11.2021 року;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 14.12.2021 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.11.2021 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.11.2021 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.12.2021 року;
- висновком експерта №21-7244 судової психологічної експертизи від 22.01.2022 року щодо потерпілої ОСОБА_9 .
На підставі вищевикладеного, старший слідчий відділення №1 СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 просила застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк досудового розслідування до 20.03.2023 року.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання є найменш суворим запобіжним заходом, передбаченим КПК України, який буде дієвим з урахуванням особи підозрюваного ОСОБА_5 , який має стійкі соціальні зв'язки, раніше не судимий, з березня 2022 року мобілізований до лав Збройних сил України за місцем мешкання.
У судовому засіданні прокурор Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , яка входить до групи прокурорів, клопотання старшого слідчого підтримала, просила задовольнити на підставах, вказаних у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив подане клопотання. Зазначив, що у будинку проживає з дружиною та її донькою. Будинок має дві кімнати, він з дружиною проживає в одній кімнаті, а дитина в іншій. Незаконних дій відносно потерпілої не вчиняє.
Захисник підозрюваного зазначив, що ризики зазначені слідчою є мінімальні, та не підтверджені доказами. З лютого 2022 року ОСОБА_5 проживає разом з дружиною та її донькою. З цього часу ніхто з них не звертався в правоохоронні органи стосовно незаконних дій його підзахисного. Зазначив, що неможливо виконати вимогу зазначену в клопотанні, яка стосується заборони підозрюваному ОСОБА_5 перебувати в місці спільного проживання з потерпілою ОСОБА_9 та заборони наближатись на відстань менше 100 м до місця постійного чи тимчасового проживання потерпілої, адже потерпіла та її матір проживають в будинку, який належить підозрюваному, про що надано належні докази. Іншого житла для проживання підозрюваний немає. Крім того захисник зазначає, що підозрюваний проходить службу в лавах ЗСУ України, що характеризує його з позитивної сторони. Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні клопотання.
Вивчивши подане клопотання, матеріали долучені до нього, заслухавши думки учасників судового розгляду, на підставі наданих доказів і доведення їхньої переконливості суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.178 КПК України при обранні запобіжного заходу суд враховує в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, у тому числі наявність утриманців, наявність постійної роботи, джерела існування, репутацію, майновий стан, притягнення до кримінальної відповідальності раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що відділенням №1 СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №№12021162260000577 від 26.11.2021 року, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, передбачена ч. 2 ст. 156 КК України - . вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи або вчинені членами сім'ї чи близькими родичами, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.
21.01.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 156 КК України у повному обсязі підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 від 26.11.2021 року; протоколом огляду предмету від 28.11.2021 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 14.12.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.11.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.11.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.12.2021 року; висновком експерта №21-7244 судової психологічної експертизи від 22.01.2022 щодо потерпілої ОСОБА_9 .
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.
Оцінюючи особу підозрюваного та інкримінований йому злочин, слідчий суддя приходить до переконання в наявності, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підстав, для застосування щодо нього запобіжного заходу, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, а саме: незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється.
В ході досудового слідства та під час судового засідання прокурором було доведено, що підозрюваний ОСОБА_5 може:
-у незаконний спосіб впливати на потерпілу ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які проживають у сусідньому з ним населеному пункті, а саме с. Конопляне, Березівського району, Одеської області;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється, так як останній продовжує знову спільно проживати з законним представником потерпілої, її матір'ю ОСОБА_12 , яка є свідком у даному кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні розбещення малолітньої особи у виді вчинення щодо неї фізичних розпусних дій, а також її інтелектуального розбещення, що за своїм характером є формою «сексуального насильства», яке в свою чергу є одним із видів «домашнього насильства». З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру інкримінованого ОСОБА_5 діяння, тяжкість покарання у разі визнання особи винною, та одночасної потреби у проведенні слідчих дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти ризикам, передбаченим п.п.3,5 ч.1 ст. 177 КПК України є запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Разом з тим, вимога зазначена у клопотанні стосовно покладення на підозрюваного обов'язку, а саме: заборонити ОСОБА_5 перебувати в місці спільного проживання з потерпілою та заборонити наближатися на відстань не менше 100 м. до місця де потерпіла ОСОБА_9 .В може постійно чи тимчасово проживати, не може бути задоволено, так як підозрюваний та потерпіла проживають в будинку, який належить ОСОБА_5 , про що стороною захисту подані підтверджуючі документи, іншого житла для проживання підозрюваний немає, а відтак слідчий суддя не може позбавити ОСОБА_5 права, яке гарантоване йому Конституцією України на розпорядження своєю власністю.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити частково, обрати підозрюваному запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, оскільки такий буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеному у клопотанні.
Керуючись ст.ст.176-178, 179, 370-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділення №1 СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні за №12021162260000577 від 26.11.2021 року у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, - задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на строк досудового розслідування до 20.03.2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого відділення № 1 СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області та прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи (служби);
- утриматися від спілкування з потерпілою ОСОБА_9 , а також свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
- заборонити підозрюваному ОСОБА_5 листування, телефонних переговорів з потерпілою ОСОБА_9 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
В іншій частині клопотання відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1