Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"07" лютого 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4802/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкін І.П.
розглянувши заяву (вх. № 8194/22 від 12.08.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" про ухвалення додаткового рішення
по матеріалам справи
за позовом Державного підприємства "Укрхімтрансаміак", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва", смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області
про стягнення коштів
У грудні 2021 року Державне підприємство "Укрхімтрансаміак" м. Київ (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" смт. Солоницівка, Харківська область (далі-Відповідач) про стягнення з останнього на користь Позивача суми основного боргу в розмірі 688 608,60 грн та 3% річних в розмірі 451,73 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.02.2022 року по справі№922/4802/21 у задоволенні позову Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" про стягнення коштів було відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 року у справі №922/4802/21 апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.02.2022 року у справі №922/4802/21 - залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 07.02.2022 року у справі №922/4802/21 - без змін.
Адвокатом Стець М.Л. подано заяву (вх. № 8194/22 від 12.08.2022), який є представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва", про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Позивача - Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" судових витрат в частині витрат Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" суму у розмірі 68906,03 грн як витрати, понесені на професійну правничу допомогу.
Дана заява обґрунтовано тим, що 15.12.2021 року між Відповідачем та адвокатом Стецем Максимом Леонідовичем був укладений договір про надання професійної правничої допомоги №15/12, за змістом якого Адвокат взяв на себе зобов'язання, щодо захисту прав та інтересів Клієнта в рамках справи №922/4802/21 за позовом Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" суми основного боргу в розмірі 688608,60 грн., 3% річних в розмірі 451,73 грн. за договором на виконання проектних та вишукувальних робіт №DES14.25 від 08.01.2014 року.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 15.12.2021 до вищевказаного договору, за змістом якого в якості ставок адвокатського гонорару сторони погодили застосувати рекомендовані ставки, прийняті Рішенням Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021 року; Оплата послуг Адвоката здійснюється наступного банківського дня після набрання чинності судовим рішенням по справі, вказаній в ст.1 Договору про надання професійної правничої допомоги №15/12 від 15.12.2021р.; Сторони за цим договором домовились, що вартість послуг (гонорар) Адвоката за договором про надання професійної правничої допомоги становить 10% (десять відсотків) від розміру позовних вимог, в задоволенні яких судом буде відмовлено.
До суду було надано договір, додаткова угода, копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Стець М.Л. разом з поданим відзивом на позовну заяву (надійшов до суду 31.12.2021 вх.№30855, а.с 104-108)
При цьому, представником Відповідача у відзиві було зазначено про орієнтовний розрахунок судових витрат понесених Відповідачем, який складався з оплати послуг адвоката та дорівнював 10% (десять відсотків) від розміру позовних вимог, в задоволенні яких судом буде відмовлено.
Разом з заявою (вх. № 8194/22 від 12.08.2022) адвокатом Стець М.Л. подано підтвердження сплати за надані послуги правничої допомоги, зг.рах. №2 від 02.08.2022, у розмірі 68906,03грн відповідно до платіжного доручення №13755 від 03.08.2022 та акт виконаних робіт за Договором про надання професійної правничої допомоги №15/12 від 15.12.2021, складений 02.08.2022.
Розглянувши заяву (вх. № 8194/22 від 12.08.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до висновку про її задоволення з наступних підстав.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Суд також враховує, що в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" у відзиві на позовну заяву зазначив у разі відмови в позові витрати на професійну правничу допомогу складає 10% від суми позовних вимог, які будуть сплачені адвокату після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що при зверненні з заявою (вх. № 8194/22 від 12.08.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" про ухвалення додаткового рішення надано докази направлення на електронну адресу Позивача, яка також зазначена у позовній заяві - "office@uhta.com.ua" зазначену заяву з додатком 11.08.2022 р.
При цьому станом на момент винесення додаткового рішення, після повернення 06.02.2023 р. матеріалів господарської справи зі Східного апеляційного господарського суду, від Позивача - Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" не надійшло жодного пояснення, заперечення чи інших доказів стосовно поданої заяви (вх. № 8194/22 від 12.08.2022) про ухвалення додаткового рішення.
За змістом ст. 123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься у ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінивши витрати Відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судових засіданнях, зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи відмову у задоволеннфф позовних вимог та набрання рішенням Господарського суду Харківської області від 07.02.2022 року у справі №922/4802/21 законної сили, з підстав залишеним Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 року у справі №922/4802/21 без змін, а отже заява підлягає задоволенню про стягнення з Позивача суми у розмірі 68 906,03грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 221, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву (вх. № 8194/22 від 12.08.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» (адреса 02002, м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 15; ЄДРПОУ 31517060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" (адреса 62370, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт Солоницівка, вул. ЕНЕРГЕТИЧНА, б. 1 А, кв.19; ЄДРПОУ 38509391) витрати на правничу допомогу у розмірі 68 906,03 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 07.02.2023.
Суддя І.П. Жигалкін