ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
08 лютого 2023 року м. ОдесаСправа № 916/1708/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022
по справі №916/1708/22
за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажів у розмірі 546 858,70 грн.
суддя суду першої інстанції - Шаратов Ю.А.
місце винесення додаткового рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.
Повний текст додаткового рішення складено: 14.11.2022.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2022 ухваленим у справі № 916/1708/22 позов задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» 334 439,85 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 6 688,80 грн.
Відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в частині стягнення штрафу за прострочення доставки вантажів в розмірі 212 418,85 грн.
24.10.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» від 20.10.2022 (вх. № 2-937/22) в якій просить суд долучити до матеріалів справи документи на підтвердження факту витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 547,03 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 047,61 грн..
Ухвалюючи додаткове рішення, місцевим господарським судом враховано особливості предмету спору, ціну позову, складність справи, значення розгляду справи для сторін, а також час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), з огляду на часткове задоволення рішення, суд здійснив розподіл витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (81,54 %), та поклав їх на відповідача у розмірі 11 047,61 грн.
Судом зазначено, що не підлягають зменшенню, за клопотанням відповідача, витрати на професійну правничу допомогу адвоката на суму 5 468,58 грн. (1 % від ціни позову, гонорар за складність справи майнового характеру), оскільки суд вважає цей розмір таким, що відповідає критерію розумності.
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Південно - західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 у справі №916/1708/22 - змінити, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, які стягуються з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», до 6587,17 грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги:
Позивачем заявлено до стягнення витрати в частині сплаченого «гонорару за складність справи» у розмірі 1% від ціни позову 5468,58 грн. (рядок 4 Розрахунку винагороди).
Скаржник вважає, що «ціна позову» не можу слугувати критерієм складності справи. Такими критеріями можуть бути обсяг часу, витраченого на підготовку, складання та подачу заяв та інших документів по справі, вивчення та аналіз відповідної судової справи, участь у судових засіданнях, виконання іншої юридичної роботи.
На думку скаржника, відповідна частина гонорару саме за «складність справи» була фактично врахована Позивачем і адвокатом при визначенні вартості надання послуг у спорі за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 546858,7 грн. (Додаткова угода № 105 від 12.08.2022 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 20/2018/769 від 22.03.2018) через почасову (за кожне судове засідання) форму оплати наданих послуг.
Як вбачається з наданого Позивачем Розрахунку винагороди гонорар адвоката по справі № 916/1708/22 був визначений у формі погодинної оплати.
Отже, відповідна частина гонорару саме за «складність справи» була фактично врахована Позивачем і адвокатом при визначенні вартості надання послуг у спорі за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 546858,70 грн. (Додаткова угода № 105 від 12.08.2022 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 20/2018/769 від 22.03.2018) при визначенні вартості однієї години надання послуг (участі в одному судовому засіданні).
Скаржник вважає, що через безпідставне врахування у складі витрат на професійну правничу допомогу гонорару «за складність справи» (суми 5468,58 грн.) судом першої інстанції було помилково обчислено загальний розмір витрат на професійну правничу, що підлягають стягненню з Відповідача.
Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2022.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1708/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1708/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 по справі №916/1708/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
14.12.2022 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 у справі № 916/1708/22.
Призначено справу № 916/1708/22 до розгляду на 07.02.2023 о 14:30 год.
10.01.2022 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника скаржника.
В судове засідання представники сторін не з'явились.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Предметом апеляційного оскарження у справі №916/1708/22 є додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 про здійснення розподілу судових витрат на правову допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу )
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Як встановлено місцевим господарським судом, 22.03.2018 між Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» було укладено Договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 20/2018/769 (далі - Договір від 22.03.2018).
Відповідно до пунктів 1.1, 5.3 Договору від 22.03.2018 клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором. Оплата послуг адвокатського об'єднання здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих адвокатським об'єднанням послуг здійснюється на підставі Актів надання послуг (Актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядках та рахунків, наданих адвокатським об'єднанням. Акт надання послуг (Акт прийому-передачі послуг) оформлюється адвокатським об'єднанням станом на останній день місяця в якому надавалися послуги за цим договором.
Додаткова угода №105 від 12.08.2022 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №20/2018/769 від 22.03.2018, визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об'єднання на надання юридичних послуг (правової допомоги у даному спорі), за якої адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати представництво інтересів та захист інтересів клієнта у суді будь-якої ланки на території України, в тому числі у Верховному Суді.
Пунктом 2 Додаткова угода №105 від 12.08.2022 визначено вартість послуг.
Як випливає зі змісту Розрахунку розміру винагороди до акту виконання робіт (надання послуг) № 358 від 20.10.2022 за Договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 20/2018/769 від 22.03.2018 загальна сума наданих юридичних послуг складає 13 547,03 грн., а саме:
3 473,40 грн. - 4 год. підготовка, складання та подання позовної заяви;
2 605,05 грн. - 2 год. підготовка процесуальних документів по справі (відповідь на відзив, заява про прийняття додаткового рішення);
2 000,00 грн. - участь у судових засіданнях в господарському суді Одеської області (відеоконференція);
5 468,58 грн. - 1 % від ціни позову; гонорар за складність справи майнового характеру.
Судом встановлено, що адвокатським об'єднанням виставлено ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» рахунок на оплату від 20.10.2022 № 357 на суму 13 547,03 грн.
Так, скаржник не погоджується з судовим рішенням в частині покладення на відповідача витрат «гонорару за складність справи» у розмірі 1% від ціни позову 5468,58 грн., з цього приводу судова колегія зазначає наступне.
Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Згідно із положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону №5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги визначається за домовленістю між адвокатом та клієнтом з врахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин. Водночас гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання щодо розподілу вказаних витрат судова колегія враховує, що: 1) «гонорару успіху» за Договором складає, 1% від суми отриманої клієнтом майнової вигоди (позитивного результату); 2) рішенням суду першої інстанції задоволено позов частково; 3) місцевий господарський суд здійснив розподіл витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Урахувавши обсяг та співмірність заявлених витрат із ціною позову та значенням справи для сторони, їх обґрунтованість та розумність, а також заперечення відповідача, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що заявлена додаткова винагорода адвокатського об'єднання («гонорар успіху») на суму 5468,58 грн., яка відповідає 1% від суми задоволення позову, тобто майнової вигоди, отриманої позивачем в результаті задоволення позову, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у повному обсязі.
Приймаючи рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, у системному зв'язку із вищенаведеними правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, дійшов обґрунтованого висновку, що заявлена сума цих витрат є обґрунтованою. Визначена судом сума витрат позивача не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, ціною позову, значенням справи для сторони.
Судова колегія не встановила недотримання судом першої інстанції порядку розподілу витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням вимог частини 4 статті 126 ГПК України, а також критеріїв, визначених в усталеній судовій практиці Верховного Суду.
При цьому обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо на предмет їх відповідності статті 129 ГПК України, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
Інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються, як необґрунтовані.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 236 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 у справі №916/1708/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 08.02.2023.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Поліщук Л.В.