Дата документу 02.02.2023 Справа № 336/66/23
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/161/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №336/564/23Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
02 лютого 2023 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2023 року про застосування запобіжного заходу щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2023 року за клопотанням слідчого до підозрюваного ОСОБА_8 на строк 60 днів застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням передбачених ч.5 ст.194 КПК обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор просила ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Прокурор посилалася на те, що слідчим суддею не враховані всі наведені у клопотанні слідчого ризики, обставини та їх обґрунтування, зроблено неправильні висновки щодо застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримала апеляційну скаргу. Підозрюваний та захисник заперечили проти скарги прокурора.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що слідчий СВ відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , посилаючись на наявність передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, звернувся до слідчого судді з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , якому 17.01.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.4 ст.185 КК злочину.
Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, зазначила про відсутність доведених слідчим ризиків, на які він посилається у клопотанні в обґрунтування обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та ненадання прокурором доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризикам.
Проте колегія суддів не погоджується з прийнятим слідчим суддею рішенням, з огляду на таке.
Згідно вимог ч.2 ст.177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя дотрималася не в повному обсязі.
Зокрема, під час апеляційного розгляду колегія суддів встановила, що матеріали кримінального провадження свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки у даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами і в апеляційній скарзі не оспорюються.
З урахуванням зазначеного, посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного заслуговують на увагу.
Як вважає колегія суддів, застосовуючи щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, слідчий суддя, в порушення норм ст.ст.177, 178 КПК, не в повній мірі дотрималася вимог кримінального процесуального законодавства України, не співставила існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки, з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що ОСОБА_8 не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, про що зазначає в поданій апеляційні скарзі сторона обвинувачення. Тобто висновок слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам є передчасним.
Також, колегія суддів враховує наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
Так, ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_8 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_8 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, санкція за який передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_8 усвідомлюючи суворість покарання за злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється, може ухилятися від органу досудового розслідування, прокуратури, суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України.
Перевірка доведеності пред'явленого обвинувачення здійснюється судом під час його розгляду по суті. За змістом ст.ст.23, 95 КПК показання потерпілих та свідків у кримінальному провадженні суд отримує усно безпосередньо в судовому засіданні і саме такими показаннями може обґрунтовувати свої висновки.
Оскільки досудове розслідування наразі ще триває, то залишається існувати ризик незаконного впливу ОСОБА_8 на свідків, який, на переконання колегії суддів, з урахуванням конкретних обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є суттєвим.
Відповідно до ст. 178 КПК колегія суддів враховує також дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 в їх сукупності: стан його стан здоров'я, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, тому апеляційний суд дійшов висновку, що застосований у даному випадку запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В той же час, колегія суддів вважає можливим застосувати до підозрюваного менш суворий запобіжний захід ніж той, про який ставиться питання у клопотанні органу досудового розслідування, зокрема у виді домашнього арешту на певний період доби, що забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на такі обставини, як вважає колегія суддів, застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на певний період доби є виправданим та не буде обтяжливим для останнього, а також є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.
Саме запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання ОСОБА_8 процесуальних обов'язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати в частині застосування запобіжного заходу і постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, який на думку колегії суддів відповідає існуючим ризикам, даним про особу підозрюваного, тяжкості інкримінованого йому злочину та його наслідкам, і підстав вважати його занадто м'яким немає.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_8 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби, заборонивши йому з 19 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, до 16 березня 2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , наступні обов'язки:
- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 16 березня 2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_6 , а її безпосереднє виконання - на орган Національної поліції України за місцем перебування ОСОБА_8 під домашнім арештом.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4