Справа № 127/21463/21
Провадження № 22-ц/801/371/2023
Категорія: 55
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.
Доповідач:Міхасішин І. В.
07 лютого 2023 рокуСправа № 127/21463/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
судді - доповідача: Міхасішина І.В.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив :
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення позивач отримала лише в грудні 2022 року, в зв'язку з чим відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України вона має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2023 року підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2022 року визнані неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження указаного рішення.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Заява обґрунтована тим, що адвокат Чернілевська Р.В. не виконала умови договору про надання правничої допомоги чим позбавила її права на захист.
І саме з цієї причини копію повного тексту рішення суду від 18 травня 2022 вона отримала лише в грудні 2022 року.
Крім того, як на підставу для поновлення строку послалась на висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладений у постанові від 29.09.2022 року у справі 500/1912/22, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Указані доводи вважає підставою для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи та доводи позивачки ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 354 цього Кодексу, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципу остаточності судового рішення.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України»).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» констатував, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» наголошується, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин; при цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Із матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2022 року у судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Чернілевська Р.В. були присутнім під час розгляду справи та проголошення вступної та резолютивної частин рішення суду(а. с. 178-179). У резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначено, що повний текст рішення буде складено до 28 травня 2022 року.(а. с. 180). Копію повного тексту рішення отримала ОСОБА_2 27 червня 2022 року, відповідно до довіреності від 27 червня 2022 року, що підтверджується розпискою наявною у матеріалах справи (а.с. 191). Доручення на ім'я ОСОБА_2 видано керуючим адвокатом АБ «Красіловський та партнери», в якому чітко зазначено, що дане доручення видано для отримання рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/21463/21 також в матеріалах справи наявна письмова згода від 27 червня 2022 року, позивачки ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_3 наділена правом за дорученням адвоката знайомитися з матеріалами справи, робити виписки та копії, отримувати рішення, ухвали, постанови, які набрали законної сили в будь яких судових органах, здійснювати будь які інші дії, незаборонені законодавством, що в свою чергу спростовує доводи зазначені для поновлення строку на апеляційне оскарження.(а. с. 193-194).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок, що:
«апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Нормами ЦПК України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні скарги, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Отже, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21)
Апеляційний суд, також звертає увагу на те, що при вирішенні питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 756/10191/20 (провадження № 61-10617св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21 (провадження № 61-4902св22), від 14 вересня 2022 року у справі № 200/21749/17 (провадження № 61-4826св22).
Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою 05 січня 2023 року, тобто після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України, не відповідає критеріям розумного строку, адже після отримання копії судового рішення та подання апеляційної скарги минуло більше тридцяти днів.
Встановивши, що ОСОБА_1 добросовісно не здійснювала свої процесуальні дії, була належним чином повідомленим про дату складання повного тексту судового рішення, також була присутня під час розгляду справи, однак будь-яких процесуальних дій остання не вчиняла протягом семи місяців, апеляційний суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті апеляційного оскарження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, враховуючи, що апеляційний суд визнає неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 358, 359, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Визнати неповажними вказані позивачкою ОСОБА_1 у її заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі.
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.В. Міхасішин
Судді М.В. Матківська
В.В. Сопрун