Справа № 144/1568/20
Провадження №11-кп/801/187/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 лютого 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2019 за № 12019020280000301,
за апеляційною скаргоюпрокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2022 року, яким:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с.Саша Теплицького району Вінницької області, жительку АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, із повною загальною середньою освітою, непрацюючу, неодружену, раніше несудиму,
- визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Саша Теплицького району, жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, працюючого на тимчасових заробітках, неодруженого, раніше судимого вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 11.01.2022 р. за ч.2 ст. 315 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з іспитовим строком три роки, покладено передбачені ч.1 ст. 76 КК України обов'язки,
- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Саша Теплицького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, студента 3 курсу Уманського національного університету садівництва, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
-визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2022 року ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75,104 КК України ОСОБА_9 від відбуття призначеного покарання звільнено, якщо в період іспитового строку тривалістю один рік вона не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї цим вироком обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_9 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набуття вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_9 вирішено не обирати.
Стягнуто з ОСОБА_9 510,28 грн. на користь держави процесуальних витрат на проведення судових експертиз.
ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 75,104 КК України ОСОБА_10 від відбуття призначеного покарання звільнено, якщо в період іспитового строку тривалістю три роки він не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього цим вироком обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_10 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України визначено покарання ОСОБА_10 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за цим вироком та покаранням, призначеним вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 11.01.2022, i визначено остаточне покарання ОСОБА_10 у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75,104 КК України ОСОБА_10 від відбуття призначеного покарання звільнено, якщо в період іспитового строку тривалістю три роки він не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього цим вироком обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_10 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набуття вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_10 вирішено не обирати.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 510,28 грн.
ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75,104 КК України ОСОБА_11 від відбуття призначеного покарання звільнено, якщо в період іспитового строку тривалістю один рік він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього цим вироком обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_11 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набуття вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_11 вирішено не обирати.
Стягнуто з ОСОБА_11 510,28 грн. на користь держави процесуальних витрат на проведення судових експертиз.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду від 07.11.2019 р. на майно: 1 пусту пляшку горілки «Статус» ємкістю 0,5 л, 2 пляшки вина «Monte Cote» ємкістю 750 мл, одна з них пуста, 1 скляна пляшка пива «Янтар» ємкістю 0,5 л, 2 скляних пляшки слабоалкогольного напою «Лонгер» 0,33 л, жерстяну пляшку слабоалкогольного напою «Бермікс» (Гранат) ємкістю 0,5 л, 1 пластикову пляшку напою «CIDER», 1 пачку цигарок «Прима», 1 пачка «Мівіни», 5 пачок насіння соняшника «Екозерна», одна з них пуста, 8 пустих пачок сухариків «Хрустім» та одну напівповну пачку, жерстяну банку «REVO” 0,5 л, 1 пуста скляна пляшка горілки «Status», пляшку «Кока-кола» ємкістю 1л, 3 пачки соку, дві з яких пусті, пусту пляшку пива «Чернігівське», металеву сокиру.
Речові докази: 1 пусту пляшку горілки «Статус» ємкістю 0,5 л, 2 пляшки вина «Monte Cote» ємкістю 750 мл, одна з них пуста, 1 скляна пляшка пива «Янтар» ємкістю 0,5 л, 2 скляних пляшки слабоалкогольного напою «Лонгер» 0,33 л, жерстяну пляшку слабоалкогольного напою «Бермікс» (Гранат) ємкістю 0,5 л, 1 пластикову пляшку напою «CIDER», 1 пачку цигарок «Прима», 1 пачка «Мівіни», 5 пачок насіння соняшника «Екозерна», одна з них пуста, 8 пустих пачок сухариків «Хрустім» та одну напівповну пачку, жерстяну банку «REVO” 0,5 л, 1 пуста скляна пляшка горілки «Status», пляшку «Кока-кола» ємкістю 1л, 3 пачки соку, дві з яких пусті, пусту пляшку пива «Чернігівське», металеву сокиру - вирішено знищити.
Згідно вироку судом першої інстанції встановлено, що 30.10.2019 близько 22 год. неповнолітня ОСОБА_9 за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та особою, провадження щодо якої виділено у зв'язку із її розшуком, з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення за рахунок чужої власності з метою крадіжки чужого майна, прийшли до належного ФОП « ОСОБА_12 » продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по АДРЕСА_3 , де на виконання спільного злочинного наміру неповнолітній ОСОБА_10 за допомогою попередньо заготовленої і принесеної ним сокири пошкодив замок задніх дверей магазину з тильної сторони, відчинив двері, через відчинені таким способом двері ОСОБА_9 разом із ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та особою, провадження щодо якої виділено у зв'язку із її розшуком, незаконно проникли в приміщення магазину, звідки умисно з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна таємно викрали: 1 пляшку горілки «Статус» ємкістю 0,5 л вартістю 92,33 грн.; 2 пляшки вина «Monte Cote» ємкістю 750 мл вартістю 143,34 грн.; 1 пляшку наливки «Вишня» ємкістю 0,5 л вартістю 36,01 грн.; 2 скляних пляшки слабоалкогольного напою «Оболонь Джин Тонік» ємкістю 0,33 л вартістю 45,20 грн.; 1 скляну пляшку слабоалкогольного напою «Оболонь Водка Лайм» ємкістю 0,33 л вартістю 22,26 грн.; 9 скляних пляшок слабоалкогольного напою «Оболонь Віскі-Вишня» ємкістю 0,33 л вартістю 184,95 грн.; 8 скляних пляшок слабоалкогольного напою «Оболонь Ром-Кола» ємкістю 0,33 л вартістю 177,12 грн.; 4 скляних пляшки слабоалкогольного напою «Оболонь Бренді-Кола» ємкістю 0,33 л вартістю 91,08 грн.; 6 скляних пляшок ємкістю 0,5 л пива «Рогань» (Традиційне світле) вартістю 84,36 грн.; 3 пластикових пляшки пива «Рогань» (Традиційне світле) ємкістю 2 л вартістю 152,04 грн., 2 скляних пляшки пива «САН Ибев Янтар» ємкістю 0,5 л вартістю 31,18 грн.; 1 пластикову пляшку пива САН Ибев «Янтар» ємкістю 2 л вартістю 46,54 грн.; 1 скляну пляшку пива «Чернігівське» (світле) ємкістю 0,5 л вартістю 15,33 грн.; 2 пластикових пляшки пива «Чернігівське» (світле) ємкістю 2,35 л вартістю 79,44 грн.; 4 скляних пляшки слабоалкогольного напою «Лонгер» ємкістю 0,33 л вартістю 84,60 грн.; 2 скляних пляшки напою «APPLE CIDER CIBER» ємкістю 0,5 л вартістю 48,78 грн.; 7 пачок соку «Садочок» (апельсиновий нектар) ємкістю 0,2 л вартістю 55,23 грн; 2 пачки соку «Садочок» (апельсиновий нектар) ємкістю 1 л вартістю 50,18 грн.; 3 пластикові пляшки газованої води «Coca соlа» ємкістю 1 л вартістю 39,03 грн.; 2 пачки насіння соняшника «Зайка» преміум вагою 130 грам вартістю 22,24 грн; 3 пачки «Мівіна» вермішель вагою 60 грам вартістю 15,78 грн; 4 жерстяних пляшки слабоалкогольного напою «Бермікс» (Лимон) ємкістю 0,5 л вартістю 77,24 грн, 2 жерстяних пляшки слабоалкогольного напою «Бермікс» (Вишня) ємкістю 0,5 л вартістю 36,62 грн; 2 жерстяних пляшки слабоалкогольного напою «Бермікс» (Гранат) ємкістю 0,5 л вартістю 38,28грн; 2 жерстяних пляшки слабоалкогольного напою «Бермікс» (Малина) ємкістю 0,5 л вартістю 36,62 грн., вартість викраденого майна загалом складає 1705 грн. 48 коп.; після чого місце вчинення злочину залишили, викраденим у подальшому розпорядились на власний розсуд, а сааме: перенесли в сумці та заховали в нежилому будинку АДРЕСА_4 ; таким чином, неповнолітні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також особа, яка перебуває в розшуку, завдали потерпілій ОСОБА_12 майнової шкоди на загальну суму 1705 гривень 48 копійок.
Дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_10 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_11 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій та доведеність вини обвинувачених, вважає, що вирок є незаконним і необґрунтованим з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, тому підлягає зміні. Просить вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 29.11.2022 відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку, після призначення ОСОБА_10 покарання за ч.3 ст.185 КК України, посилання на застосування ст.ст. 75, 76 КК України.
Вважати ОСОБА_10 засудженим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання покарань за цим вироком та вироком Теплицького районного суду вiд 11.01.2022 року, яким останнього було засуджено до позбавлення волі строком на п'ять років, остаточно визначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Вiдповiдно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_10 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
В решті вирок залишити без змін.
В доводах апеляційної скарги прокурор посилається на те, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд першої інстанції не дотримався вимог кримінального закону, так як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Теплицького районного суду від 11.01.2022 ОСОБА_10 визнано винуватим за ч.2 ст.315 КК України за злочин, вчинений ним 13 жовтня 2021 року, тобто до ухвалення даного вироку, тому остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначати за сукупністю злочинів, за правилами ч.4 ст.70 КК України. Проте, при призначенні покарання ОСОБА_10 , суд, дійшовши висновку про можливість звільнення його від покарання з випробуванням, призначив обвинуваченому покарання за новий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, після чого, помилково, застосував положення ст.ст.75, 76 КК України, а вже потім застосував правила, передбачені ч.4 ст.70 КК України, визначивши остаточне покарання, за сукупністю злочинів, тa вдруге звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст.ст.75, 76 КК України, не врахувавши, що за попереднім вироком обвинуваченого теж було звiльнено від відбування покарання з випробуванням.
Позиції учасників судового розгляду
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи.
Захисник ОСОБА_7 щодо задоволення апеляційної скарги прокурора покладалася на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_10 та обвинувачені ОСОБА_9 і ОСОБА_11 , законні представники ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_16 повідомлялися апеляційним судом про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, а тому згідно ч. 4 ст. 405 КПК України за відсутності заперечень прокурора та захисника судовий розгляд відбувся у їх відсутність.
Потерпіла ОСОБА_12 в судове засідання також не з'явилася, однак про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином. Також надіслала суду заяву у якій просила проводити судовий розгляд без її участі, претензій до обвинуваченого ОСОБА_10 немає, тому судовий розгляд згідно ч. 4 ст. ст. 405 КПК України відбувся у її відсутність.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
За правилами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2022 року відносно обвинувачених ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України та обвинуваченого ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 185 КК України ніким не оскаржується, а тому в апеляційному порядку в цій частині не перевіряється.
Оскільки ніким із учасників судового процесу не оспорюється доведеність вини ОСОБА_10 та юридична кваліфікація дій останнього, колегія суддів не надає юридичної оцінки фактичним обставинам кримінального провадження, вважає вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведеною, а кваліфікацію його дій за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням в інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб правильною.
Згідно вимог ч.3 ст.404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується. Проте, з такими клопотаннями учасники судового провадження до Вінницького апеляційного суду не зверталися.
Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора, колегією суддів апеляційного суду установлено, що призначаючи покарання ОСОБА_10 за інкриміноване кримінальне правопорушення, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Зокрема, згідно вимог ч.1 ст.70 КК України, та роз'яснень, наведених у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів, рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч. 1 ст.70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру.
Згідно ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
В силу ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Виходячи з системного аналізу наведених положень кримінального процесуального закону, щодо особи, яку визнано винуватою у вчинені кількох злочинів, звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України може бути застосовано тільки після призначення покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ст.70 КК України.
Проте, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог кримінального закону, оскільки як видно з матеріалів кримінального провадження, вироком Теплицького районного суду від 11.01.2022 ОСОБА_10 визнано винуватим за ч.2 ст.315 КК України за злочин, вчинений ним 13 жовтня 2021 року, тобто до ухвалення даного вироку, тому остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначати за сукупністю злочинів, за правилами ч.4 ст.70 КК України.
Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_10 , суд, дійшовши висновку про можливість звільнення його від покарання з випробуванням, призначив обвинуваченому покарання за новий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, після чого, помилково, застосував положення ст.ст.75, 76 КК України, а вже потім застосував правила, передбачені ч.4 ст.70 КК України, визначивши остаточне покарання, за сукупністю злочинів, тa вдруге звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст.ст.75, 76 КК України, не врахувавши, що за попереднім вироком обвинуваченого теж було звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Отже, суд першої інстанції, призначивши ОСОБА_10 покарання за вчинення нового злочину, і дійшовши висновку про можливість його звільнення від покарання з випробуванням, враховуючи, що покарання за попереднім вироком, також призначено із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, у відповідності до вимог ч.4 ст.70 КК України, спочатку повинен був призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, після чого застосувати правила, передбачені ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши тривалість іспитового строку і поклавши на нього певні обов'язки, визначені ст.76 КК України.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, оскільки встановлено, що місцевим судом допущено неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, зокрема повторне звільнення обвинуваченого від вiдбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст.ст.75, 76 КК України, що є підставою для змiни судового рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 408 КПК України, суд апеляційної інстанції може змінити вирок суду першої інстанції у випадках, коли така зміна не погіршує становище обвинуваченого. Оскільки в апеляційній скарзі прокурора фактично не порушується питання про погіршення становища обвинуваченого, а лише ставиться питання про зміну вироку у зв'язку з неправильним застосування судом першої інстанції закону про кримінальну відповідальність, то в даному разі, на переконання колегії суддів, є підстави для зміни вироку судом апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст.409, ст. 413 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 413, 419, 425, 426, 532, 615 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2022 року відносно ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність - змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку, після призначення ОСОБА_10 покарання за ч.3 ст.185 КК України, посилання на застосування ст.ст. 75, 76 КК України.
Вважати ОСОБА_10 засудженим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання покарань за цим вироком та вироком Теплицького районного суду Вінницької області вiд 11.01.2022 року, яким останнього було засуджено до позбавлення волі строком на п'ять років, остаточно визначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_10 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4